14 загиблих та 25 постраждалих. Такими є наслідки авіакатастрофи гвинтокрила ДСНС у Броварах, що сталася уранці 18 січня. Загинули міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін, державний секретар МВС Юрій Лубкович. Наразі підтверджена смерть однієї дитини, оскільки гелікоптер упав на територію дитячого садочка.
У Офісі президента закликали свідків авіакатастрофи терміново звернутися до поліції, аби правоохоронці могли максимально швидко з'ясувати обставини трагедії. Наразі офіційне слідство розглядає три головні можливі причини цієї аварії.
Які? Котра із них може бути пріоритетною? Та коли суспільство зможе дізнатись перші попередні результати розслідування?
Що сталося?
Уранці 18 січня міністр МВС Денис Монастирський та ще 5 членів його команди мали летіти із робочим візитом до Харкова.
Перед вильотом міністр встиг поговорити із начальником регіонального управління Нацполіції Володимиром Тимошком, який готувався зустрічати цю делегацію.
Утім, невдовзі після вильоту гвинтокрил ДСНС, на борту якого були керівники відомств, почав падати і о 8:20 зазнав аварії у одному з районів міста Бровари, що неподалік Києва.
За словами очевидців, вертоліт летів дуже низько, зачепив дах дитячого садка, а потім впав і почалась пожежа. Про це свідки авіакатастрофи розповіли у коментарі Радіо Свобода.
Які версії?
У Генпрокуратурі одразу повідомили, що правоохоронці розглядають «усі можливі версії» аварії.
Пізніше у Службі безпеки, яка взяла на себе досудове рослідування, озвучили три пріоритетні варіанти:
- порушення правил польоту;
- технічна несправність гелікоптера;
- умисні дії щодо знищення транспортного засобу.
«Виходячи з того, що слідство доручено проводити СБУ, то, на думку уповноважених органів, які провели між собою консультації, пріоритетним напрямком може бути напрямок терористичного акту. Усі інші напрямки – це традиційні напрямки, які стосуються розслідування безпосередньо технічого стану літального апарату, підготовки пілотів, погодних умов», – зазначив у коментарі Радіо Свобода експерт з питань транспорту Василь Шевченко.
Вертоліт ДСНС, на якому здійснювався трагічний політ, – це гвинтокрил Super Puma.
За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, їх ще 2018 році Україні передали французькі партнери, зокрема, для ДСНС та МВС.
«Їх опановували у цих відомствах і також займалися різними спеціальними завданнями не лише всередині країни, але і ближче до лінії бойових дій», – зазначив він.
Водночас експерт із питань транспорту Василь Шевченко у коментарі Радіо Свобода розповів, що кілька країн у Європі вже давно відмовились від використання такого типу гвинтокрилів через серйозні питання до їхніх технічних характеристик.
«Після катастрофи, у якій загинули люди на північному заході Норвегії, від цього вертольоту свого часу відмовились Норвегія і Британія. Там були зауваження, що використовується коробка зміни швидкостей на навантаження у 7 тонн, а він нібито має навантаження у 11 тонн», – пояснює експерт.
Чому у такому разі гвинтокрили Super Puma опинились в Україні та ще й застосовувались для потреб ДСНС і МВС? Відповідь на це питання дає журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.
«Аваков не дав Airbus залишитись в збитках з партією непроданих та відмовних вертольотів ненадійної моделі і викупив їх для потреб МВС та ДСНС. В угоді прописали, що 34 вертольоти мають бути новими, а 21 – вживаними, 2007-2012 років випуску зі ступенем зносу 50%. Вживані були саме ті, які літали в Норвегії», – зазначає він.
Утравні 2018 року МВС України, яке тоді очолював Арсен Аваков, уклало угоду з Францією на купівлю 55 гелікоптерів, загальна вартість яких становить близько 551 мільйона євро.
Питання до технічних характеристик гвинтокрила Super Puma не єдине, яке виникло на тлі цієї авіакатастрофи.
«Ми перебуваємо в стані війни. На винищення. Всіх і кожного. Це потрібно усвідомити. Тому скоріш за все потрібні інші, нові протоколи безпеки для вищого керівництва», – написав колишній колега загиблого Дениса Монастирського, «слуга народу» Ігор Фріс.
Чи мають топ-посадовці користуватись послугами авіації для робочих поїздок в умовах воєнного стану? Про це Радіо Свобода запитало експерта з питань транспорту Василя Шевченка.
«В умовах воєнного стану на розгляд органів, які залучені до проведення військових операцій, можливі будь-які рішення. Тобто якихось обмежень, які б передбачали відмову топпосадовців від використання авіації я не зустрічав. Тим більше воєнний стан навпаки вимагає можливості достатньо швидкого переміщення, якщо є така необхідність», – пояснює він.
Ще одне запитання, яке активно обговорювали користувачі соцмереж після трагедії: чи мав право вертоліт здійснювати проліт над населеним пунктом. Дехто посилався на спеціальні протоколи, які, нібито, забороняють подібні польоти.
«Потрібно знати політне завдання, яке було затверджене. До того ж варто враховувати, що ми знаходимось у стані війни і всі формальності, які діяли в умовах мирного часу, спрощуються», – пояснює експерт з питань транспорту Василь Шевченко.
Як швидко суспільство зможе отримати відповідь на питання, що ж саме спричинило катастрофу гелікоптера, внаслідок якої загинуло керівництво МВС та одна дитина?
«Думаю, що буде створено державну комісію, в яку увійдуть різні фахівці, і аварійні, і дослідять ті причини, що саме відбулося, які фактори впливали на те, ще вертоліт, на жаль, впав», – зазначив речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
За словами експерта з питань транспорту Василя Шевченка, попередній звіт щодо технічних причин катастрофи, згідно з міжнародними вимогами, мали б оприлюднити не пізніше, ніж на 10 день після катастрофи. А от саме розслідування і остаточні висновки, за його словами, може розтягнутись на роки.
Тим часом президент України Володимир Зеленський вважає, що падіння гелікоптера з керівництвом МВС у Броварах – не просто «нещасний випадок».
«У війни є кілька напрямків. Немає більше нещасних випадків, усе це результат війни. Абсолютно. Усі ці кроки, все, що відбувається... Кожна людина і кожна смерть – це результат війни», – наголосив він під час онлайн-включення на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.
У зв'язку із трагедією, що сталася у Броварах, 19, 20 та 21 січня у місті оголосили Днями жалоби.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Керівництво МВС загинуло в авіакатастрофі: якими запам’ятають Монастирського, Єніна та Лубковича ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: МВС працює, ситуація контрольована – в.о. міністра Клименко ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Авіакатастрофа в Броварах: уряд створив робочу групу для контролю розслідування