ВЕНЕЦІЯ – Міжнародна виставка сучасного мистецтва Бієнале відкрилася закликами митців припинити війну в Україні, скандальним перфомансом біля зачиненого російського павільйону і «Фонтаном виснаження» Павло Макова.
Питання участі Росії у Венеційській Бієнале постало відразу після початку агресії в Україні, але рішення зачинити російський павільйон було ухвалене не в останню чергу завдяки офіційному листу від павільйонів країн Балтії. Вони висловили своє невдоволення дуже м’якою, на їхню думку, реакцією організаторів і закликали до чітких дій.
«Ми закликали до негайного закриття російського павільйону. Звісно, Бієнале – це майданчик для діалогу та обговорень, але ми маємо також показати свою повагу і солідарність з українським народом. Наш заклик пролунав практично одночасно з рішенням куратора російського павільйону, який, до речі, литовець, не представляти РФ на Бієнале», – розповіла Радіо Свобода одна із кураторок павільйону Латвії Андра Сілапетере.
Андра Сілапетере
Латвійський павільйон – чи не єдиний на Бієнале, що розмістив український прапор поруч із власним на знак солідарності з Україною.
Латвійський павільйон на Бієнале
Російський павільйон під посиленою охороною.
Будівля павільйону, що нині належить Російській Федерації, була побудована коштами українського мецената початку ХХ століття Богдана Ханенка. Мета цього вкладення – тема окремого дослідження, але можна припустити, що Богдан Ханенко вирішив спонсорувати будівництво павільйону, бо уявляв, що у ньому знайдеться місце для митців з України, яка на той момент була частиною Російської імперії. І навряд чи він уявляв, що через трохи більше сотні років його охоронятимуть італійські карабінери, але навіть з такими посиленими заходами безпеки прогавлять перфоманс білоруського митця Алєксєя Кузьміча.
Перфоманс білоруського митця Алєксєя Кузьміча
На будівлі російського павільйону було написано «Russia», але він дописав «Belo», тож вийшла Belorussia (Білорусь) і почав вигукував нацистські гасла, вказуючи на політику цих держав. Перфоманс тривав близько хвилини, після чого митця відправили до поліцейського відділку, але вже незабаром відпустили.
(Відео надано заступницею міністра культури та інформаційної політики Катериною Чуєвою)
Де український павільйон?
«Мода» на Україну в Європі відчувалася і на Венеційській Бієнале. Невеличкий український павільйон – один із найбільш відвідуваних на арт-фестивалі. Вже на вході чутно як люди питають як пройти до українського павільйону і відразу ж прямують саме туди.
Бієнале – це одна з найбільших і найвпливовіших арт-платформ Європи та світу і важливий майданчик для донесення ідей, зокрема політичних, через мистецтво.
На Венеційській Бієнале присутні італійські політики, які у своїх виступах постійно заявляли про свою солідарність з Україною, а мер Венеції Луїджі Бруньяро перейшов від заяв до справ і прийняв українських біженців у своєму будинку.
Український павільйон на Бієнале відкрився за умов такої всебічної підтримки та неймовірного інтересу. В той час, як у павільйонах Туреччини чи Південної Африки підходять до відвідувачів і активно запрошують відвідати їхню інаугурацію, українські організатори були змушені запровадити обмеження і навіть просити залишити залу тих, у кого нема запрошення, бо через ковід-обмеження місця всім не вистачало.
Український павільйон представлений унікальним витвором Павла Макова «Фонтан виснаження. Висока вода».
«Фонтан виснаження. Висока вода»
Він складається з 78-ми лійок та насосною системою всередині. Фонтан починається з однієї лійки, куди ллється вода, потім кількість лійок поступово збільшується, тож в кінці водограю від сильного струменя лишаються тільки краплі.
Ідея створити такий фонтан виникла у митця у далекому 1995 році, коли у Харкові сталася локальна екологічна катастрофа і місто опинилося без води. Але тепер «Фонтан виснаження» набрав нового значення для митця, бо локальна проблема перетворилася на глобальну і до екологічних аспектів додалися економічні та політичні.
«Коли почалася друга стадія війни, 24 лютого, я навіть не міг собі уявити, що зможу приїхати до Венеції. Чесно кажучи, це навіть останнє про що я думав на той момент. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що можемо перевезти фонтан з Києва до Венеції і встановити його у нашому павільйоні. Я вважаю, що Україні дуже важливо бути представленій тут, бо кожна війна – це і конфлікт культур. І зараз це конфлікт між демократичною частиною світу, яка ґрунтується на повазі до свободи, незалежності і цінності людського життя проти культури, що ґрунтується на силі і домінуванні», – заявив митець Павло Маков на інаугурації українського павільйону.
Олена Зеленська: «Мистецтво – це перемога надії. А ми, в Україні, живемо саме нею»
Україна представлена також і на сайд-івентах, зокрема один із них був організований українським бізнесменом Віктором Пінчуком, який на відкритті заявив, що нині особливо пишається і завжди підкреслює, що він – саме український бізнесмен.
Справа наліво: президент Венеційського Бієнале Роберто Чікутто, український бізнесмен Віктор Пінчук і мер Венеції Луїджі Бруньяро
Однією з перлин виставки, що проходила у будівлі Scuola Grande della Misericordia, стали картини Марії Приймаченко, дивом врятовані від пожежі у музеї.
Роботи Марії Приймаченко у Венеції
Про загрози українській культурі в цілому і конкретні загрози українським культурним та історичним пам’яткам розповіла перша леді Олена Зеленська у своєму текстовому і фотозверненні.
«Ви бачите кадри, що теж нагадують інсталяцію. Але це не інсталяція. Так мішками з піском обкладають пам’ятники у містах України», – йдеться у заяві дружини президента України Володимира Зеленського.
Обкладений мішками з піском пам'ятник княгині Ользі, апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію. Київ, Михайлівська площа. Квітень 2022 року
На виставці, організованою PinchukArtCentre «Це Україна: Захищаючи свободу», представлені роботи українських художників:
- Євгенії Бєлорусець з її унікальним щоденником війни,
- Нікіти Кадана, який використав частини російської ракети, що впала біля київського метро «Лук’янівська» у своїй інсталяції,
- і Лесі Хоменко, яка створила з фотографій на телефоні цілі полотна-портрети українських військових і свого чоловіка Макса серед них.
Леся Хоменко біля портрета свого чоловіка
«Ці роботи – це не тільки універсальний портрет Макса і його побратимів, а це й дуже чіткий відбиток часу тому, що вони тоді були ще без військової форми і лише деякі деталі вказували на те, що вони в армії. Ось ця візуальність мене дуже зацікавила, бо зараз, у контексті війни, фотографії стали зброєю», – розповіла Радіо Свобода художниця Леся Хоменко.
Piazza Ucraina
І ще одна локація українського мистецтва – площа «Україна» у Садах Бієнале.
Місце, яке відправляє відвідувачів виставки на спалену українську землю із пам’ятником, обкладеним мішками з піском.
Площа «Україна» у Садах Бієнале. Венеція
Навколо інсталяції – твори українських художників про жахи війни.
В Україні задокументовані численні випадки зґвалтування російськими солдатами жінок, чоловіків і дітей
Російська православна церква і патріарх Кіріл благословляють російську армію на вбивство українців
«Цей простір присвячений українським художникам і їхньому спротиву агресії. Ми сподіваємося, що ця ініціатива допоможе привернути увагу всього світу до війни і всього, що з нею пов'язано», – йдеться в офіційній заяві президента Венеційського Бієнале Роберто Чікутто.
Російська армія скинула надважку авіабомбу на Маріупольський драмтеатр, хоча на площі було великими літерами написано, що там переховуються діти.
Мати пише ім'я та прізвище дитини на її спинці, щоб у разі загибелі батьків дівчинка знала хто вона.
Венеційська Бієнале триватиме до 27 листопада 2022 року