Стан природи викликає дедалі більше занепокоєнь серед вчених. Близько одного мільйона біологічних видів – під загрозою вимирання протягом найближчих десятиліть. Причина – діяльність людини. Про це йдеться в новому дослідженні, яке опублікували в Парижі 6 травня. Поки ще не пізно врятувати планету. Але чи піде на необхідні для цього радикальні кроки людство?
Зникнення динозаврів – не єдиний випадок масового вимирання в історії. Насправді їх було кілька. Тепер вчені серйозно побоюються, що людство спричинить іще одне.
«У кожному з п’яти попередніх масових вимирань ми втрачали близько 75 відсотків видів», – сказав Роберт Вотсон, голова наукової групи ООН з біорізноманіття, яка оприлюднила доповідь.
Але сьогодні ситуація має особливо невтішний вигляд, переконані вчені. Адже саме зараз темпи вимирання в декілька сотень разів перевищують середні показники за останні десять мільйонів років.
Багато біологічних видів уже не мають необхідних умов для довгострокового виживання і можуть вимерти вже протягом наступних десятиліть, наголошують вчені.
Звіт ООН містить понад тисячу сторінок. У його створенні брали участь понад 145 дослідників, які мали у своєму розпорядженні 15 тисяч урядових та наукових звітів для опрацювання.
Висновки звіту стосуються не лише збереження рослин і тварин. Мова йде зокрема і про збереження світу, де людям стає дедалі важче жити, пояснив агентству The Associated Press Роберт Вотсон, керівник дослідження, колишній вчений НАСА.
Людство швидко знищує природу. Але саме від її стану залежить процвітання людства і, врешті-решт, його виживання. «Зміни, спричинені десятиліттями розграбування і отруєння лісів, океанів, ґрунту й повітря, загрожують суспільству «принаймні так само, як і зміна клімату», – цитує агенція AFP Роберта Вотсона.
UNESCO: «Одному мільйону видів тварин і рослин загрожує вимирання, багатьом уже протягом десятиліть, більше, ніж будь-коли в історії людства. Треба негайно діяти зараз, щоб уникнути катастрофи!»
Людство теж вимре?
У короткостроковій перспективі людству вимирання не загрожує, вважає професор Йозеф Зеттеле, співголова Міжурядової науково-політичної платформи ООН з біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES). Але стосовно довгострокової перспективи – сказати важко, мовиться у статті.
Для того, щоб зупинити невтішні тенденції, необхідний радикальний перегляд способу виробництва і споживання майже всього, і особливо це стосується продуктів харчування, наголошують експерти.
Причини
У звіті перерахували основні фактори, відповідальні за вимирання біологічних видів і деградацію довкілля. Промислове землеробство і рибальство визначили як основні чинники. А посилює проблему зміна клімату.
Трансформація лісів, луків та інших територій у ферми або міста позбавляє рослин і тварин їхніх природних умов існування. Проблема також у надмірному вилові риби в океанах. Окремо говориться і про забруднення земель та води.
Що робити?
Не все втрачено, запевняють вчені. Проте для того, щоб змінити ситуацію, зміни необхідні на всіх рівнях – від місцевого до глобального. Серед необхідних кроків для збереження біологічного різноманіття: зменшення споживання м’яса, припинення вирубки лісів у тропічних країнах, запровадження концепції економіки з низьким рівнем зростання.
Співавторка звіту Юн-Дже Шин, вчена з Науково-дослідного інституту розвитку в Марселі, пояснила, що доповідь «стане основою для переосмислення наших цілей» напередодні ключового засідання Конвенції ООН про біологічне різноманіття в Китаї в жовтні 2020 року, мовиться у статті AFP.
Відео: WWF звертає увагу на втрату біорізноманіття напередодні виходу звіту ООН.
Минулого року Всесвітній фонд природи (WWF) оприлюднив звіт під назвою «Жива планета-2018». Тоді вчені проаналізували дані 16 тисяч 704 популяцій понад чотирьох тисяч видів за 1970–2014 роки.
«Динаміка «Індексу живої планети» вказує на зниження кількості хребетних тварин на 60% протягом зазначеного періоду. Тобто в середньому кількість популяцій ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб зменшилась за останні 40 років більш ніж наполовину. Найбільш різке скорочення спостерігається в Південній та Центральній Америці – на 89% від 1970-го року. Найвразливішими виявилися прісноводні види, чисельність популяцій яких скоротилися на 83%», – мовилося у доповіді.
Саме «Велике прискорення» звинувачували у таких тенденціях. Це явище, коли, починаючи з 1950 року, усі показники людської діяльності стрімко зросли (видобуток корисних копалин, урбанізація, збільшення кількості населення) і спровокували різке збільшення попиту на енергію і територію, а це призвело до безпрецедентних змін на планеті.
Вчені тоді висунули думку, що людство вступає у нову геологічну епоху – антропоцен, – коли саме людина є ключовим фактором, який змінює клімат, біорізноманіття і довкілля в цілому.