Філія Кембриджа в Україні. Чи насправді це можливо?

Уряд ухвалив постанову про дозвіл іноземним закладам вищої освіти відкривати філії в Україні, повідомляє Міністерство освіти і науки. Втім, зауважують фахівці, є підстави вважати, що принципово ринок освітніх послуг в країні не зміниться.

У МОН очікують, що прийти в Україну мають найкращі закордонні університети. Іноземний заклад вищої освіти під час подання документів має входити до одного з міжнародних рейтингів QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings, Academic Ranking of World Universities – World Top 500 Universities і посідати при цьому місце не нижче ніж 3000, йдеться у повідомленні МОН.

«Заклади вищої освіти України активно продовжують інтегруватися до Європейського освітнього простору. Щоб стати на крок ближче до Європейського Союзу, ми відкриваємо нові кордони. Тож відтепер на території України передбачено можливість утворення територіальних відокремлених структурних підрозділів іноземних закладів вищої освіти. Отже, найкращі світові практики сфери вищої освіти будуть реалізовуватися і в українських університетах», – цитує пресслужба відомства слова заступника міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Андрія Вітренка.

Філії іноземних вишів в Україні, додадуть конкуренції і сприятимуть підвищенню рівня викладання у власне українських закладах. Освітні послуги підкоряються законам ринку як і будь-які інші, зазначає у коментарі Радіо Свобода колишній заступник міністра освіти і науки, віцепрезидент бакалаврських програм Київської школи економіки Єгор Стадний. Втім, не факт, що Україна є аж таким цікавим ринком для потужних іноземних університетів, адже, насправді, і до нинішньої постанови Кабінету міністрів закон дозволяв відкривати тут філії вишів інших країн, зауважує експерт.

«Немає у тому нічого нового. Як на мене, це якась незрозуміла комунікація. Такі філії і раніше можна було відкривати. Закон «Про вищу освіту» це дозволяє, ніколи не було заборонено юридичній особі відкрити в Україні заклад вищої освіти, в тому числі і закордонній.

Міністерство освіти писало новину про прийняття якоїсь постанови, тих постанов приймається сила-силенна, от і напевно шукали, чим окреслити чергову постанову – знайшли таке формулювання. Формально в Україні з’явився ще один нормативний документ, який окреслює процедуру, за якою можна це зробити. Але це можна було робити і до цього.

Тут не цей документ є основним, основними є умови ліцензування. Бо відкриття як таке – це одна справа, можна казати другорядна. Ліцензія – це і є справжнє відкриття, тільки тоді він вважається в Україні закладом освіти, без ліцензії його послуги не будуть вважатися освітніми», – пояснює Стадний.

Чи потрібні іноземним вишам філії в Україні?

Переважна більшість найвідоміших у світі університетів, таких як, наприклад американський Стенфорд, чи британський Кембридж, просто не практикують відкриття своїх філій за кордоном. Навіть, як би ця практика існувала, то навряд чи філії таких вишів в Україні змогли би викладати на тому ж рівні, серед іншого, і через фінансові питання, зауважує у коментарі Радіо Свобода експерт у сфері вищої освіти Володимир Бахрушин.

«Не було принципових заборон, щоб відкривати такі філії, але певні складнощі з цього приводу були. Втім, гадаю, що ключове не у складнощах, а в тому, щоб один із провідних університетів відкрив свій підрозділ, потрібно мати певну критичну масу студентів, які будуть там вчитися, які будуть відповідати вимогам цього університету. Крім того, має бути матеріальна база, має бути фаховий склад викладачів, можливо. Наукових працівників. Це все буде коштувати дуже недешево, а платоспроможність в Україні досить обмежена. Навіть якщо там буде якась частка фінансування, переважно це буде за кошти тих, хто вчиться, тим більш як би це був американський університет. Гадаю, може виникнути багато фінансових бар’єрів для того, щоб дійсно такий заклад був створений», – припускає Бахрушин.

Поряд із цим, існує проблема вибору української молоді, яка нині нерідко має у пріоритеті можливість виїхати за кордон, ніж залишитися в Україні заради вищого рівня освіти, зауважує в коментарі Радіо Свобода колишній заступник міністра освіти та науки України, професор КНУ імені Тараса Шевченка Максим Стріха.

«Навіть поляки не відомо чи будуть у нас засновувати, бо поки вони імпортують до себе студентів. Яку це принесе користь, я не знаю. Зараз критично багато українських студентів їдуть за кордон, причому часто, щоб вчитися в університетах нижчого рівня, ніж Київський імені Шевченка, Харківський імені Каразіна, Львівський імені Франка, Київський політехнічний, тощо», – каже Стріха.

Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Поряд із тим, є певні запитання до самої постанови Кабінету міністрів. Якщо придивитися уважніше до вимог, визначених нею для іноземних вищих навчальних закладів, що захотіли би відкрити філії в Україні, то можна помітити, що вимог до рівня вишу практично немає, зауважує в коментарі Радіо Свобода експерт з питань освіти Ірина Когут.

«Йдеться, що будуть іноземні виші, які входять в 3000, а тим часом рейтингових міжнародних університетів загалом до 1000. Тому постанова виглядає трошки недолугою», – пояснює Когут.

Серед іншого, постанова уряду передбачає, що юридичні особи, зареєстровані на території держави-агресора або держави-окупанта не матимуть можливості отримати дозвіл на діяльність на території України. Також дозвіл на утворення територіально відокремленого структурного підрозділу іноземного закладу вищої освіти не надаватиметься компаніям з інвестиціями держави-агресора або держави-окупанта.