Олександр Палікот
Коли одного ранку у львівській клініці репродукції професора Стефана Хміля відключили світло, пацієнтів швидко запевнили, що їм не потрібно хвилюватися. Резервуари з рідким азотом, які зберігають сперму, яйцеклітини та ембріони при температурі близько мінус 196 градусів за Цельсієм, забезпечені трьома окремими системами генерування електроенергії на випадок відімкнення світла.
Це хороша новина для Ірини Артиш та її чоловіка Василя, який служить у військах ППО. Він один із понад 600 військовослужбовців, які зберігають свою сперму у клініці Хміля з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Василь вступив в армію зразу після початку вторгнення і цілий рік пробув на фронті. Зараз він служить у Львівській області, але вдома буває рідко, тому пара вирішила спробувати штучне запліднення.
Ірина Артиш має надію, що штучне запліднення допоможе їй з чоловіком мати доньку. Ім'я вже вибрали – Вікторія
Ірина, 35-річна менеджерка з логістики, мріє про доньку і вже обрала ім’я: Вікторія. «Я вірю, що українська перемога (англійською victory – ред.) настане, і все стане на свої місця», - каже вона.
Водночас вона живе неподалік від критично важливих і військових об’єктів і майже щодня під час повітряної тривоги ховається у підвалі.
Цієї весни Росія знову посилила свої атаки на енергетичну інфраструктуру України. Вони наносять величезну матеріальну шкоду і призводять до частих відключень електроенергії навіть на заході України, за понад 1000 кілометрів від лінії фронту.
Наслідки ракетної атаки російської армії. Львів, 15 серпня 2023
Навіть на такій відстані, наслідки російської війни вкрай серйозно відчутні у Львові, попри те, що місто зараз є відносно безпечним для біженців, тилом для українських військових та центром для українського бізнесу. Вперше за свою історію населення міста значно перевищило 1 мільйон мешканців.
За словами професора Хміля, це також «репродуктивна Мекка України», адже у Львові розташовано кілька передових клінік репродукції. Його власна клініка пропонує безкоштовне заморожування сперми та штучне запліднення для військових та їхніх родин. Оскільки війна триває, попит на ці послуги зростає. А занепокоєння щодо сімейного життя та демографічного майбутнього України зростає також.
«Вони повернуться»
У квітні українська влада опублікувала «Проєкт Демографічної стратегії». Раніше президент Володимир Зеленський висловив оптимізм щодо подолання викликів, які принесла російська війна.
«Я розумію, що закінчиться війна, і буде бум (народжуваності). Я в цьому впевнений, будуть люди повертатися, будуть впевнені в завтрашньому дні, впевнені в майбутньому України», – сказав він під час зустрічі зі студентами в Сумах у березні цього року.
Однак уже задовго до повномасштабного вторгнення Росії експерти попереджали про загрозу демографічної кризи.
Новобранці святкують закінчення навчання на військовій базі під Києвом. Вересень 2023 року
Володимир Ланда, економіст Центру економічної стратегії та співавтор проєкту, розповів Радіо Свобода, що в умовах, коли десятки тисяч українців загинули на війні, а мільйони живуть за кордоном або під російською окупацією – негативні демографічні зміни посилюються, а населення зменшується.
Після повномасштабного вторгнення Росії багато клінік репродукції в Україні почали пропонувати знижки для військових та їхніх коханих. У листопаді 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про безкоштовне зберігання репродуктивних клітин для військовослужбовців. Але оскільки в бюджеті на 2024 рік на це не було виділено коштів, очікується, що він набуде чинності не раніше 2025 року.
За словами професора Хміля, зазвичай військові приймають рішення заморозити сперму, щоб використати її для штучного запліднення своїх дружин або партнерок. У деяких випадках вони хочуть зберегти можливість батьківства на випадок, якщо стануть безплідними або загинуть на війні.
Наталя Фаб’ян хоче мати дітей зі своїм чоловіком, снайпером Дмитром, який рідко буває вдома у Львові
Наталя Фаб’ян, 38-річна керівниця банку, познайомилася із Дмитром, 42-річним снайпером, через сайт знайомств невдовзі після російського вторгнення. Зараз вони одружені і хочуть мати дітей, але практично не бачать одне одного.
«Він був поранений у Соледарі» в зоні жорстоких боїв на Донбасі і «частково втратив слух і страждає від ПТСР, але повернувся в армію», - розповіла Наталя, додавши, що «стрес також не сприяє фертильності».
«Частина його буде жити далі»
Близько 10% важких поранень залишають військових безплідними, каже професор Хміль. Стрес, напруга, переохолодження та погане харчування сприяють цій проблемі.
Наталя та Дмитро майже ніколи відкрито не говорять про те, що він може загинути. Втім, це одна з причин, чому вони вирішили заморозити його сперму, і вони навіть іноді жартують про те, що вона завагітніє після його смерті.
«Він це сприймає як плюс, тому що частина його буде жити далі», - сказала Наталія.
Можливість посмертного запліднення стала предметом обговорення, коли Олена Бабич, фахівчиня з медичного права, розкритикувала закон, ухвалений у листопаді, який передбачає знищення генетичного матеріалу у разі смерті військовослужбовця.
Під тиском суспільства Верховна Рада ухвалила поправку, яка запобігає знищенню генетичного матеріалу та забезпечує фінансування його заморожування на строк до трьох років після смерті військовослужбовця. Таким чином, Україна стала однією з 12 країн, де посмертна репродукція дозволена на законодавчому рівні.
У львівській клініці репродукції професора Стефана Хміля триває безкоштовна програма заморожування сперми та штучного запліднення для військових та їхніх родин
Професор Хміль називає свою діяльність сприянням «відродженню української нації» на тлі «варварського геноциду Росії». Але він також зазначив, що, хоча заморожування генетичного матеріалу та штучне запліднення стають все більш популярними серед військових, ця практика залишається занадто малопоширеною, щоб суттєво вплинути на демографічну ситуацію в цілій Україні.
На демографічному форумі в Києві у квітні міністерка соціальної політики Оксана Жолнович заявила, що до 2050 року населення України може скоротитися на 10 мільйонів і скласти 25,2 мільйона.
Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович (в центрі) на конференції 4 березня 2024-го в Києві
За перші 30 років української незалежності, за оцінками ООН, населення України скоротилося з 51,5 мільйона до близько 42 мільйонів. Ця депопуляція була спричинена переважно низькою народжуваністю та високою міграцією внаслідок економічної кризи, яка настала після розпаду Радянського Союзу.
Десять років російської агресії проти України, яка розпочалася у 2014 році з окупацією Криму та розпалюванням конфлікту на Донбасі, а потім переросла у повномасштабну війну у 2022 році, призвело до того, що мільйони українців опинилися під окупацією, а ще мільйони стали біженцями.
Плакат із зображенням президента Путіна як «зеленого чоловічка» на акції «Крим – це Україна» біля російського посольства у Києві 2020 року
За словами Ланди, зважаючи на ці нестабільні обставини, визначити чисельність населення України є складним завданням. Останній повний перепис населення проводився у 2001 році.
Станом на 2024 рік, за даними Центру економічної стратегії, на підконтрольній Україні території проживає близько 31 мільйона українців, у тому числі 4,9 мільйона офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Близько 4,9 мільйона українців проживає за кордоном. За даними київського правозахисного центру «Зміна», на окупованих Росією територіях проживає щонайменше 5 мільйонів українців.
Бум або провал
З огляду на роз’єднання сімей, невпевненість у майбутньому та занепокоєння щодо безпеки в умовах війни, Жолнович розповіла, що у 2023 році в Україні народилося лише 187 000 дітей. Це означає, що рівень народжуваності в країні впав приблизно до однієї дитини на одну жінку. До пандемії COVID, у 2020 році, він становив 1,2, а у 2012 році 1,5. У кожному випадку показник був нижчим за рівень 2,2, який гарантує, що чисельність населення не зменшується. У 2012 році він все ще був близьким до середнього показника по ЄС - 1,6.
Вагітні жінки Яна і Катерина у пологовому будинку в Покровську Донецької області. 24 січня 2024 року
«Наш потенційний повоєнний «бебі-бум» міг би означати повернення до середньоєвропейського рівня», - сказав Ланда, коментуючи слова Зеленського.
Демографічні зміни - одна з причин нинішніх проблем України з мобілізацією нових призовників. У квітні, після місяців зволікань, Зеленський підписав непопулярний закон про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Тарас Чмут, голова відомого благодійного фонду «Повернись живим», закликав знизити призовний вік до 20 років, але це видається малоймовірним. Чоловіки віком до 30 років є найменшою частиною населення в історії України, і призов більшої кількості з них призведе до ще нижчого рівня народжуваності в майбутньому.
Мама з дитиною у Маріуполі гуляють в липні 2015 року перед будівлею міської ради, яка була серйозно пошкоджена проросійськими сепаратистами у 2014-му
Сергій Гривко, депутат від правлячої партії «Слуга народу», запропонував ввести «податок на бездітність», але після різкої критики і звинувачень у політиці радянських часів Гривко пообіцяв відкликати таку пропозицію.
Тим часом, державна стратегія передбачає надання більшої підтримки сім’ям, створення умов для повернення біженців, інтеграцію внутрішньо переміщених осіб, поліпшення системи охорони здоров’я та освіти, а також низку інших заходів.
«У будь-якому разі, після війни Україна стане країною, в якій демографічне питання буде ускладнене іншими величезними проблемами», - сказав Ланда.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський підписав закон про збереження репродуктивних клітин військових ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Народити від коханого, який загинув на війні»: парламент проголосував за зберігання репродуктивних клітин військових