Українській Гельсінській групі 45 років: вони «підірвали» СРСР зсередини

Члени УГГ, дисиденти і політв'язні радянського режиму (зліва направо) Михайло Горинь, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, 1989 рік

9 листопада 1976 року, 45 років тому, була створена Українська Гельсінська група – друга в СРСР правозахисна організація, яка відкрито виступала проти порушень прав людини. У подальшому сам факт її існування та діяльність УГГ стали тим пусковим механізмом, який «підірвав» СРСР зсередини, вважають історики.

9 листопада 1976 року в Москві на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга зібралися іноземні журналісти. В їхніх присутності колишній фронтовик, письменник Микола Руденко оголосив про створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ).

Так була утворена друга в СРСР (після Московської) і перша в УРСР правозахисна організація, яка відкрито боролася з порушенням прав людини. Пізніше такі спілки з’явилися в Литві, Грузії, Вірменії.

До 45-річчя Української Гельсінської групи Український інститут національної пам'яті (УІНП) підготував відео в межах циклу «Події епохи».

Засновниками УГГ стали 10 українських дисидентів:

«Коли вони сказали, що хочуть створити Гельсінську групу в Україні, я похолола, – згадувала голова Московської Гельсінської групи Людмила Алєксєєва про приїзд до неї Миколи Руденка і Левка Лук'яненка. – На теренах усього Радянського Союзу найжорстокіше карали в Україні. Ми просили західних журналістів писати якомога частіше про Українську групу, про кожну її людину. Бо це камікадзе. Перші арешти відбулися саме в УГГ. Терміни українцям давали найбільші. І найбільше загиблих у таборах було саме серед членів УГГ».

Факти про УГГ

  • До кінця 1980-х про свою належність до організації оголосила 41 людина.
  • Практично всі члени УГГ були заарештовані за сфабрикованими кримінальними обвинуваченнями і засуджені до максимальних термінів покарання.
  • Фактично за відстоювання прав людини члени УГГ отримали в загальній кількості 550 років радянських таборів.
  • Четверо членів групи не повернулися живими з табору особливого режиму: Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус.
  • Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року.
  • До кінця 1980 року УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів про порушення прав людини в радянській Україні.
  • «Правозахисники відкрито апелювали до радянського законодавства та міжнародних документів. Вони першими поєднали боротьбу українців за право на національне самовизначення з тематикою прав людини, чим сформували ненасильницьку, легальну і правову основу для здобуття українцями незалежності й демократії».

Радіо Свобода до 40-річчя УГГ готувало спеціальний проєкт

  • Журналісти Радіо Свобода зібрали факти про життя членів УГГ при безпосередній допомозі дисидента і політв'язня Василя Овсієнка, який присвятив своє життя збереженню пам'яті про дисидентський рух.

Василь Овсієнко із предметами, які вдалося вивезти із табору у Кучино після розпаду СРСР

Це він показав журналістам ключі від камери Василя Стуса.

Василь Овсієнко із тих людей, про яких кажуть: «місія виконана». Працюючи у Харківській правозахисній групі, Овсієнко став справжнім хранителем інформації про український дисидентський рух і про репресії, які чинив радянський режим проти Української Гельсінської групи (УГГ) й усіх, хто не вписувався у «намічену Комуністичною партією» картину світу.

Ключ №3 - ключ від камери Василя Стуса у таборі ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край на Середньому Уралі, РРФСР

Матеріали про членів УГГ, підготовані журналістами Радіо Свобода до 40-річчя створення правозахисної організації:

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Чим більше тортур і знущань, тим більший мій опір системі» – Стус
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Олекса Тихий. Чому донецький вчитель став «ворогом №1» для СРСР?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Свободолюбство і демократизм характерні українцям» – Юрій Литвин
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Валерій Марченко. Скарали на смерть за протидію русифікації
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Оксана Мешко. Як КДБ не зміг одну «козацьку матір» перемогти
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вони намагалися зробити все, щоб нас зламати». Розмова з Левком Лук’яненком
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Особливо небезпечний фронтовик-футуролог з Донбасу» – Микола Руденко
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Святослав Караванський. Фанат української мови з Одеси, політв'язень і критик Путіна
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Генерал Григоренко, який розповів Рейгану про «імперію зла»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеновій Красівський: «Росія наш історичний ворог. Врятує тільки відсіч»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Микола Матусевич. Рядовий війни за гідність
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іван Сокульський. Як в СРСР карали «за любов до свого»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «І не такі імперії падали, і ця впаде». Минає 95 років із дня народження дисидента Петра Розумного
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Богдан Ребрик про УГГ: 41 сміливець на 50 мільйонів
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Михайло Горинь: «Тільки боротьба дає свободу. Не віддайте їм Україну!»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Путінський режим є реінкарнований чекістський режим» – Маринович
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Родина Січків. Особиста війна проти системи
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Коли нації тяжко, Бог посилає потрібних людей» – політв’язень Горбаль
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ​«Росія утискає українців і кримських татар, як колись Сталін» – Зісельс

Більше історій життя членів УГГ, які не побоялися відкрито виступити в СРСР на захист прав людини читайте тут