Зиму «можемо пройти і без відключень»: як підготували енергосистему України та що може зробити кожен

Російська армія наразі має у запасі близько 900 ракет, якими може атакувати енергетичну систему України. Про це заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат з посиланням на ГУР у етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live») 30 листопада. На початку календарної зими Радіо Свобода розпитало у військових та енергетиків про те, що чекає на енергосистему України, як наразі захищений повітряний простір та до чого варто готуватися системі й кожному українцю вже зараз.

Яка ситуація у небі

Західна ППО зробила Київ рідкісним безпечним місцем у воюючій країні. Про це нещодавно написало видання Politico. Про те, що Україна різко збільшила можливості збивати російські ракети та безпілотники до того, як вони наблизяться, щоб атакувати енергомережі, писали і журналісти New York Times. Українські військові підтверджують суттєві зміни у захисті повітряного простору країни.

«У нас геть інше ППО зараз, ніж було минулого року», – заявив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Він пояснює, що на початку атаки РФ на енергетичну систему основу українського ППО складала радянська система: зенітно-ракетні комплекси С-300 та Бук- М1, а також ППО сухопутних військ.

Юрій Ігнат, речник Повітряних сил ЗСУ

«Не було тоді ще таких мобільних вогневих груп. Були підрозділи певні, звичайно, з ПЗРК, крупнокаліберними кулеметами, але от в такій кількості не було. І ми витратили надзвичайно велику кількість зенітних керованих ракет», – зазначив Юрій Гнат. Він пояснює, що за за 6 місяців атак на критичну інфраструктури російські військові випустили понад 1000 крилатих ракет та понад 1000 дронів-камікадзе.

«Завдяки мобільним вогневим групам ми можемо заощаджувати зенітні ракети, які безцінні для нас. Ми навіть про ціну не говоримо, що вони дорогі. Ми говоримо про дефіцит ракет, який завжди буде і є», – підкреслює військовий. Основне завдання цих ракет – за його словами, це стримати російську авіацію, не допустити її появи у повітряному просторі, який контролюють Сили оборони України. А також відбити у разі потреби атаку і пілотованої авіації, і крилатих ракет.

Посилювати протиповітряну оборону допомагає не лише активний, а й пасивний захист. «Це і маскування, і посилення об'єктів критичної інфраструктури, що зрештою роблять енергетики, які теж займаються цим пасивним захистом. Це обладнання певних об'єктів габіонами, сітками, додатковими перешкодами, щоб не допустити ураження чутливих місць об'єктів», – зазначає Юрій Ігнат і додає, що цивільні теж мають готуватися, щоб у критичні моменти, мати чіткий план дій.

Чи готові жителі Києва до можливих блекаутів? (відео)

Якою може бути атака на енергосистему

Минулоріч РФ почала обстрілювати об’єкти критичної інфраструктури у жовтні. Зараз на думку військових, російські війська вичікують суттєвого зниження температури, щоб масовано завдати удару. Зокрема так вважає військовий експерт Михайло Жирохов. У етері Радіо Свобода він розповів, що цьогоріч слід очікувати більшої кількості дронів замість ракет.

«На жаль, дрони є досить потужною зброєю у тому сенсі, що для їх знищення потрібно використовувати велику кількість зенітно-артилерійських снарядів, мобільних груп. Проти них не можна використати ракети, їх потрібно знайти у повітрі і вивести на них мобільні групи, які в результаті знищать», – пояснює Жирохов.

Михайло Жирохов, військовий експерт

Він зазначає, що задля безпеки і підстанції, і електростанції частково підготовлені для ракетних ударів. Йдеться про фортифікаційні споруди, які споруджуються навколо цих об'єктів. Адже перенести їх неможливо, а росіяни знають координати всіх цих об'єктів.

«Очевидно, що росіяни ту тактику, яку вони використовували минулого року, використовувати не будуть. Вони намагалися знищити всю енергетичну інфраструктуру. А для цього в них не було ні сил, ні засобів. Хоча їм вдалося знищити 30% інфраструктури, але досягти блекауту по всій Україні – їм це не вдалося. Тому думаю, що цього року вони зосередяться на декількох областях, де вони будуть вибивати енергоструктуру, і таким чином робити локальні блекаути», – передбачає військовий експерт.

Наскільки підготовлена енергосистема

Журналісти New York Times днями написали про те, що Україна входить у зиму зі слабкою енергосистемою. За словами експертів та чиновників, яких опитало видання, ситуацію після масованих атак Росії торік вдалося покращити лише незначною мірою: ремонти підстанцій не завершені, а критично важливе обладнання, таке, як трансформатори, в дефіциті. Натомість в Україні вважають, що енергетики зробили навіть більше, ніж могли, у тих умовах, в яких їм довелося готувати систему до зими. Зокрема, про це у коментарі Радіо Свобода розповів директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

«Я щиро вважаю, що енергетики України виконали те, що могли, на 120%, з точки зору того, щоб готувати систему. Але те, що зроблено, – це 60%, а може, і менше від того, що хотілося б бачити. І це, на жаль, реальність, в якій ми маємо жити. Коли знищено половину генеруючих потужностей, коли 70% маневрових вугільних електростанцій знищено, захоплено, пошкоджено, коли довелося відновлювати 45% високовольтних мереж просто з попелу», – пояснює експерт.

Харченко підкреслює, що Україна суттєво втратила потужності через російські атаки на енергосистему. Це фіксує і звіт ООН, співавтором якого є експерт. У документі йдеться про те, що Україна здатна генерувати не більше ніж третину від минулорічних потужностей.

«Ми дійсно втратили дуже суттєво потужності. І всі розмови про дефіцит виходять саме з цього. Якщо казати про нашу вугільну генерацію, яка все ще взимку грає дуже важливу роль і так чи інакше покриває 25-27% споживання, то, скажімо, до війни ситуація була дуже проста: щось зламалося – запускаємо інший енергоблок, нема проблем. У нас були величезні резервні потужності. Зараз у нас немає жодних резервних потужностей. І в ситуації, коли температура опускатиметься, коли потреба в електриці автоматично збільшуватиметься, кожен градус цельсія означає плюс 200 МВт в систему, плюс енергоблок вугільний в систему потрібно включити. Так ось, десь на -5°C,-6°C енергоблоки закінчуються. А десь на -8-10°C вмикати вже немає чого, а вмикати треба», – розповідає Харченко. Він побоюється, що за температури -8-10°C доведеться застосовувати певні обмеження для споживачів. Це можуть бути одна-дві години відключення у пікові години споживання.

Що дасть економія

Водночас голова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначив, що поки енергетики не прогнозують погодинних відключень і закликав споживачів до економії.

Володимир Кудрицький – голова правління ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»

«Ми розраховуємо, що впораємося силами української генерації. Якщо їх буде недостатньо, будемо дивитись, як і вчора, попросимо аварійну допомогу наших сусідів. З 16-ї до 18-ї вечора – це такий пік споживання вечірній. Також важливо економити з 9-ї до 11-ї години ранку – це пік споживання ранковий. Це дуже важливий момент. І ми звертаємося також до споживачів ще раз, щоб вони, за можливості, ощадливо споживали електроенергію, особливо в ті години, які я назвав. Так буде набагато легше збалансувати систему і, звичайно, уникнути будь-яких ризиків відключень», – прокоментував Володимир Кудрицький.

На важливості економії споживачів наголошує і Олександр Харченко. Він вважає, що економія національного масштабу може дозволити країні пройти зиму без відключень.

«В Україні плюс-мінус є мільйон квартир в багатоквартирних будинках. Якщо в кожній квартирі вимкнуть бойлер – це мінус 1,5-2 кВт. Якщо в кожній квартирі вимкнуть пральну машинку – це ще мінус 1-1,5 кВт. Якщо в квартирах у цей час не вмикатимуть активно чайники і праску – це кожен по 1 кВт. Отак ми і назбирали 4,4 кВт на квартиру. І це дуже суттєво. Це дуже відчутно у національному масштабі. Мільйон разів по 4,4 кВт – отже, кілька енергоблоків нам не потрібно. Тому якщо українці будуть економити саме в ці пікові години, то можемо пройти і без відключень», – зазначає експерт.

Він пояснює, що без допомоги від європейських країн енергосистема буде у складному стані, адже аварійне підключення було необхідним уже при температурі –2°C.

Водночас він говорить про те, що аварійна допомога – це найбільш дорога і найбільш складна форма перетоків з європейської системи до української. І найкращим рішенням був би імпорт електрики замість аварійної допомоги. За його словами, різниця у ціні між імпортом та аварійною допомогою складає щонайменше 35-40%.

«Через регуляторні проблеми, які ніяк не вирішать Міністерство і Національна комісія з регулювання ринків електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), існує суттєва проблема, яка обмежує імпорт. А зима в будь-якому разі буде ще багато років складним часом для енергосистеми. Цей дефіцит – це не на один рік», – зазначає експерт.

Він вважає, що необхідно терміново будувати потужності, які замінять втрачені. Зокрема, вугільні станції, які виходять з ладу через зношеність навіть без ракетних атак.

«Без заміни потужностей, без виходу на нові технології, на зелені технології, на технології, що роблять значно менший карбоновий внесок, Україна просто не виживе. Нам доведеться у найближчі роки змінювати кардинально нашу енергосистему», – переконаний експерт.

Розвідка Британії раніше заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.

Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.