24-й саміт Україна-ЄС, який за черговістю мав пройти у Брюсселі, зрештою, як і попередній, проходитиме в Києві. Попри війну й загрози ракетних ударів, які зберігаються, періодичні візити західних високопосадовців до української столиці вже стали справою звичною. Та цей приїзд делегації з Брюсселю направду є подією непересічною. В українському уряді головну політичну подію року у відносинах України з ЄС, що пройде 3 лютого, називають історичною, і для таких гучних характеристик причин є кілька.
Саміт увійде в історію?
Для України цей саміт – перший у статусі кандидата в члени Євросоюзу, який не в останню чергу вдалося отримати у зв’язку з повномасштабною війною. У жовтні 2021-го, на такому ж заході довоєнному, авторка цих рядків запитувала в керівництва євроінституцій, коли ЄС принаймні визнає європейську перспективу України, – для українського дипломатичного десанту вже це стало би тоді неабияким проривом, якого, попри чималі зусилля, так і не вдавалося досягти. Й глава Єврокомісії, і президент Євроради обмежилися формулюваннями абстрактними, запевнивши, що до європейської родини Україна належить. Зараз же і плани, і перспективи, і дорожня карта членства значно конкретніша. З переліком завдань, проміжними оцінками й, у разі якщо вони достатньо високі, – «призами», якими стануть спочатку переговори про вступ, а потім – членство.
Свідченням того, що в ЄС налаштовані серйозно, став і склад делегації, який українські урядовці сьогодні зустрічали на пероні київського залізничного вокзалу. Керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (а цей орган де-факто виконує функції уряду ЄС) – у компанії своїх 15-х підлеглих єврокомісарів, і стількох висопоставлених гостей із Брюсселя в Києві ще не зустрічали.
Ні до війни, ні під час неї. Але ж і рівень взаємин між Україною та ЄС уже вищий – надання статусу кандидата в брюссельских дипломатичних колах іще називають офіційними заручинами.
Втім, якщо слідувати цій метафорі, важливо, щоб Україна не лишилася в статусі вічної нареченої. Інтрига – лише в тому, скільки часу знадобиться, щоби весільний обряд завершити. Задля проміжної звірки годинників єврокомісари до Києва і приїхали – сьогодні в них спільні консультації з українським урядом у низці секторальних питань: виконання Угоди про асоціацію, зняття бар’єрів на експорт українських товарів до ЄС, як-от, мита й квоти тощо.
Президент України Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка під час спільної пресконференції передала українському президенту опитувальник зі вступу України до Євросоюзу. Київ, 8 квітня 2022 року
Рекордсмен у реформах?
В українського уряду, що сьогодні вперше історії проводить масштабні двосторонні консультації з Єврокомісією, – амбітні плани, які прем’єр Денис Шмигаль озвучив буквально незадовго до саміту. Цього року почати предметні переговори про вступ, а через два роки бути до нього повністю готовим. Президент України Володимир Зеленський цей тиждень оголосив євроінтеграційним, анонсувавши при цьому нові реформи.
Темпами, якими Україна рухається в напрямку бажаного членства, дипломатичний корпус ЄС дійсно вражений. Кілька посадовців у Брюсселі, що побажали лишитись неназваними, сказали Радіо Свобода, що, порівняно, наприклад, з Сербією, що стала кандидатом на вступ до ЄС 2012-го, прогрес, якого досягнула Україна за пів року, відколи отримала цей статус, досить відчутний, особливо з урахуванням того, що війна триває. Його планують відзначити і у фінальній декларації саміту. В останній її версії, що опинилась у розпорядженні Радіо Свобода, сказано так: «ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала в останні місяці для досягнення цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав зусилля України щодо реформ у такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях (…)».
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час поїдки до міста Бучі Київської області, 8 квітня 2022 року
Є у чернетці декларації й конкретика стосовно умов, на яких Україна статус кандидата отримувала. ЄС відзначає як прогрес, зокрема, в забезпеченні ефективної роботи антикорупційних інституцій та приведенні українського медіазаконодавства у відповідність із європейським, так і дипломатично натякає на галузі, де є прогалини. Окрема згадка – про впровадження судової реформи у відповідності з рекомендаціями Венеційської комісії. Разом із реформою Конституційного суду і забезпеченням процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів до нього, це лишається «життєво важливим для посилення (…) прогресу України в процесі розширення».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Посли G7 наголошують на «критичній важливості» боротьби з корупцією у контексті допомоги УкраїніЖодних проміжних оцінок за завдання, виконання яких необхідне для відкриття переговорів про вступ, на саміті, вочевидь, не ставитимуть. Єврокомісія підготує відповідний звіт восени, а нині ж у проєкті декларації дає зрозуміти, що шмат роботи ще попереду.
«ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли будуть повністю виконані всі умови, зазначені у висновку комісії», – йдеться в документі.
Жодних згадок у проєкті заяви немає і про приблизні терміни чи можливе прискорення процесу, хоча наші джерела в дипломатичних колах ЄС стверджують, що країни Балтії й Польща наполягали на згадці про це. Втім, головний дипломат Євросоюзу, спілкуючись із журналістами перед від’їздом до Києва, зауважив, що фактор прискорення і так має місце, нагадавши, в яких темпах ЄС розглянув українську заявку на вступ.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель
«Всі працюють над тим, щоби відповідати вимогам, необхідним для кандидатства. Як ви знаєте, це процес, що базується на заслугах. Не можна сказати, що хтось кандидат тому, що просто подобається більше за інших. Треба відповідати певній кількості умов. Україна над цим працює, а ми підтримуємо їх у виконанні цих умов. Можливо, я спробую відповісти на ці запитання (щодо можливих термінів – ред.) після зустрічі в Києві, але наразі в мене нема жодних конкретних повідомлень», – резюмував Жозеп Боррель.
Загальні ж повідомлення, що лунали, зокрема, сьогодні під час спільного засідання Єврокомісії та уряду України, – відносно обнадійливі для Києва. Глава ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що Єврокомісія сприятиме наближенню України до вступу «до того дня, коли український прапор буде піднятий там, де йому належить бути – перед будівлею Берламонт (офіс Єврокомісії) в Брюсселі».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запалює свічку в церкві біля братської могили під час відвідування Бучі На Київщині, Україна, 8 квітня 2022 року
Як на майбутнє членство впливає війна?
Під час саміту Україна-ЄС сторони зазвичай передусім зосереджуються на темах економічних. Утім, у часи війни чільне місце займає й геополітика, адже бойові дії впливають на всі без винятку процеси, що відбуваються в країні, на території якої війна триває. Керівництво Євросоюзу збирається підтвердити намір об’єднання підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно в її боротьбі з неспровокованою і невиправданою, як часто повторюють західні посадовці, агресією Росії.
Сьогоднішнє спільне засідання Єврокомісії з українським урядом головно пов’язане з процесом розширення і проміжним аналізом, який шлях Україною пройдено, а який іще пройти належить до членства в Євросоюзі. Й однією з причин, чому в ЄС украй обережно ставляться до озвучення навіть приблизних прогнозів щодо часових рамок, якраз і є війна. Членство – процес, заснований на певних цінностях, і «перескочити» їх не може ніхто, наголошує глава європейської дипломатії.
«Ми маємо краще співпрацювати та намагатися бути оптимістами, але водночас реалістами, тому що так воно і є. (…) Щодо термінів – чи то кінець місяця, чи завтра, чи післязавтра – вибачте. Ми все ще говоримо про війну», – дипломатично розмірковує вголос Жозеп Боррель.
У Євросоюзі зосереджені на тому, щоби допомогти Україні відтіснити російські війська зі своєї території. Для цього додатково підготують ще 15 тисяч український військових, таким чином удвічі збільшуючи загальну кількість навченого персоналу в рамках Місії військової допомоги ЄС (European Union Military Assistance Mission – ред.). Військових навчатимуть роботі з європейською бронетехнікою, включно з танками «Леопард-2», які країни ЄС найближчим часом постачатимуть Україні.
Німеччина, яка довго опиралася закликам кількох країн передати танки в Україну, погодилася надати Україні бойові танки Leopard 2 для двох батальйонів
Жозеп Боррель, що оголосив про ці плани сьогодні після зустрічі з українським прем’єром, спілкуючись напередодні з брюссельським прескорпусом, заявив, що справа термінова, бо «Росія не чекатиме на прибуття танків, аби почати наступ».
«Наступними тижнями, навіть якщо зима триматиметься (зауважу, що ця є досить м’якою) можна очікувати, що Росія посилить ці (наступальні – ред.) дії», – вважає глава європейської дипломатії, додаючи, що загроза російського вторгнення з території Білорусі, як це було торік, існує і зараз. Мета – відволікти українські потужності, змусити українських військових «розпорошити свої сили, а не представляти більш потужний осередок опору», – сказав Боррель.
Надає Євросоюз і додаткові 25 мільйонів євро для розмінування України. У Єврокомісіїї вважають, що вона стане однією з найзамінованіших країн у світі. Видалення небезпечних пасток із дорог, полів, околиць містечок і сіл вважають терміновим і з огляду на забезпечення подальших військових успіхів української армії. «Якщо ми хочемо дозволити новій зброї рухатися до лінії фронту, нам потрібно розпочати потужну та швидку місію з розмінування, і ми виділимо на це значні ресурси», – пояснив глава європейської дипломатії один із мотивів такого рішення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські сапери пройшли навчання з розмінування в КамбоджіНа відміну від процесу щодо членства в ЄС, де Україна квапиться, а Євросоюз займає більш помірковану позицію, у питаннях щодо війни порозуміння між сторонами фактично в усіх позиціях. У Брюсселі згодні, що для розслідування злочину агресії потрібен окремий орган, і згодні, що мир має бути справедливим щодо України, базуючись на повазі до її суверенітету й територіальної цілісності. Втім, жодних ознак, що російське керівництво прагне його встановлення чи принаймні руху до початку переговорів, – у країнах ЄС поки не бачать. Тож на саміті радше координуватимуть міжнародні зусилля, яких необхідно докласти, аби день цей наблизити.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час поїдки до Бучі, Київська область, 8 квітня 2022 року
Раніше в Офісі президента України повідомили, що черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого цього року в Києві. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.