Європейський союз на своєму саміті 23 червня надав Україні статус країни-кандидата і підтвердив тим самим рекомендацію Єврокомісії від 17 червня, яка висловилась за кандидатство України і Молдови (але поки що не Грузії). Між тим ЄС дав Україні до грудня час для виконання низки вимог щодо реформ – в разі провалу в Києва статус кандидата можуть навіть відібрати. Радіо Свобода поговорило з трьома провідними експертами з питань євроінтеграції і поцікавилось – чи реально так швидко виконати вимоги ЄС і що взагалі означає статус країни-кандидата.

Українській євроінтеграції вже понад два десятиліття. Але реально вона значно просунулась після Революції гідності – Угода про асоціацію, зона вільної торгівлі, безвізовий режим з ЄС…

Нинішня війна Росії проти України вплинула на хід подій і темпи. Подавши заявку на членство і заповнивши опитувальник ЄС, Київ вийшов на позитивне рішення щодо статусу країни-кандидата менше аніж за 4 місяці після початку російської агресії.

«Насправді за це кандидатство ми заплатили кров’ю багатьох людей, які загинули. І треба пам’ятати ціну цього для України», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, закликаючи не змарнувати шанс, який дала історія і битва за незалежність України, яка зараз відбувається на фронтах.

«Це визначний момент, це історичний момент! Це перемога для нашої держави. Це один з базових елементів взагалі перемоги України у цій війні. Це знак для українського народу, що нас чекають в Європейському союзі і що є чіткий механізм, як Україна вступить в ЄС. Звичайно, це не буде дуже швидко, це займе час», – додає Каленюк.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції щодо заявок на членство в Євросоюзу України, Молдови та Грузії. Брюссель, 17 червня 2022 року. Фон дер Ляєн є палкою прихильницею статусу кандидата для України

Вимоги – чіткі і реальні для виконання

У рішенні Брюсселя щодо надання Україні статусу країни-кандидата є кілька вимог – їх сім, вони сформульовані короткими блоками.

До аналізу їхнього виконання ЄС повернеться на своєму саміті в грудні і в разі негативної оцінки в України можуть відібрати статус кандидата.

Зазвичай, до речі, спочатку висувають вимоги, а потім дають кандидатський статус, але – як ми вже зазначали – час нині особливий, йде війна, Україна воює за свою свободу і фактично захищає також Європу і європейські цінності. Тому й було рішення – кандидатство спершу, а вимоги на потім, а не навпаки.

«Вимоги дуже чіткі. Зазвичай все, що стосується євроінтеграції – це такі загальні, розмиті вимоги і часом важко оцінювати, що виконано, а що ні. А зараз вимоги чіткі. Ці вимоги – це фактично набір тих страхів, які мали європейські країни стосовно нас. А зараз вони виклали це на одному листочку у формі семи вимог», – каже в інтерв’ю Любов Акуленко, виконавча директорка Українського Центру європейської політики.

Прапор України біля будівлі Європарламенту в Брюсселі наступного дня після того, як Україна подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року

Але все по-порядку.

ЄС для утримання статусу кандидата вимагає від України провести реформу Конституційного суду.

В цьому з ЄС погоджуються і українські експерти – адже ж не проводився нормальний відбір суддів Конституційного суду, немає закону, який регулюватиме чесний і прозорий конкурс і процес відбору. І зараз це застопорилося через війну – на її тлі, так би мовити, не до КСУ.

Другою вимогою, аби не забрали статус кандидата, є продовження судової реформи.

«Та ж судова реформа – це те, що треба для інвестицій. Без інвестицій – реальних, серйозних, великих – неможливо модернізувати Україну. Сподіваюсь, що статус кандидата мобілізує Україну і вона швидко виконає ці вимоги», – каже Радіо Свобода Вероніка Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, яка багато років займається темою відносин Україна-ЄС.

Президент України Володимир Зеленський (посередині) під час підписання заявки на членство України в Євросоюзі. Поряд із ним голова Верховної Ради Руслан Стефанчук (ліворуч) і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль (праворуч). Київ, 28 лютого 2022 року. Швидкість, з якою Україна стала кандидатом в ЄС, вражає багатьох оглядачів

Про важливість судової реформи – і взагалі незалежності і професіоналізму судової гілки влади – говорять й інші. Дар’я Каленюк каже, що вже наспів час завершити реформу Вищої ради правосуддя, яку призупинила війна.

«Треба завершити очищення Вищої ради правосуддя і призначити нарешті по незалежній процедурі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), які будуть набирати нових суддів, проводити їхню атестацію. Тут треба кілька місяців щоб завершити реформу цю», – каже Каленюк в інтерв’ю.

«Без належної судової сфери до нас ніколи не прийдуть інвестиції, а вони для нас надзвичайно важливі для післявоєнного відновлення. Інвестори не могли захистити свою власність, бо в нас суди не працюють. І для українців судова реформа буде величезним плюсом», – каже Акуленко.

Щодо іншої вимоги з боку ЄС – призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), то Каленюк взагалі вважає це «питанням однієї години».

Півтора роки тривав конкурс, обрали кандидатів, зауважень до процедури відбору не було, але комісія не призначала переможця. «Офіс президента має сказати: Шановна комісіє! Час зібратися, бо від вас залежить, чи ми будемо далі рухатись до ЄС», – пояснює Каленюк.

НАБУ в Україні має навіть свій «спецназ», але, на думку експертів, потенціал агентства не використовується на повну силу, зокрема і через боротьбу довкола керівництва НАБУ

Так само і обрання керівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ). В квітні цього року завершились повноваження голови НАБУ Артема Ситника, зараз в.о. керівника НАБУ є Гізо Углава, але треба прозоро і чесно вибирати нового директора НАБУ. Співрозмовники Радіо Свобода, кажуть, що це можна виконати за три місяці!

Олігархи

Також серед антикорупційних вимог з боку ЄС – реальне втілення ухваленого раніше антиолігархічного закону.

Тут, наголошують експерти, м’яч на полі Антимонопольного комітету.

«Ну, це питання до Антимонопольного комітету. Бо деякі галузі монополізовані олігархами, а Антимонопольний комітет говорить, що монополії немає. Обмежувати вплив олігархів – це складне завдання, яке стояло перед кожним з президентів. Йшла міжкланова, міжусобна боротьба, але реально вплив олігархів ніхто не обмежував. Чи з’явиться у влади воля йти на клінч із олігархами і відсовувати їх від політичних процесів – я не знаю, але я б хотіла, щоб це було», – каже в інтерв’ю Любов Акуленко.

«Це такий меседж із Брюсселя, що олігархи – це проблема. Ми раді, що Україна на рівні вищого керівництва усвідомлює цю проблему, але ми хочемо мати чітке розуміння, як ми далі рухаємось з деолігархізацією України», – погоджується Дар’я Каленюк.

Під час акції у столиці України «За українське майбутнє без олігархів». Київ. 2018 рік

В цьому ж руслі і ще одна вимога – посилити боротьбу з відмиванням коштів, а також розробити комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектора.

Також ЄС вимагає від України подолання впливу корисливих інтересів щодо аудіо та візуальних медіа послуг – щоб передати повноваження незалежному регулятору ЗМІ й узгодити це законодавство з європейським.

Меншини. Угорщина

Сьомою вимогою, щоб не забрали в України статус країни-кандидата на членство в ЄС у грудні, є зміна законодавства про національні меншини. Тут Київ має узгоджувати законодавство з Венеційською комісією, і щоб були розроблені механізми швидкого і ефективного впровадження.

«Вимога стосовно закінчення реформи щодо національних меншин. Тут слід Угорщини дуже чітко видний», – каже в інтерв’ю Акуленко, маючи на увазі давнє трактування офіційним Будапештом проблем угорців Закарпаття.

У Берегові, на українському Закарпатті, де значну частку населення складають угорці за національністю, червоно-біло-зелений прапор сусідньої Угорщини вивішують просто над міськрадою. Берегове, 15 листопада 2017 року

Експерти кажуть, що законодавство про нацменшини можна доробити, узгодити його з Венеційською комісією, але тут є одне але.

«Як можна проводити широку суспільну дискусію – у нас же воєнний стан, війна? Це складно зробити. Верховна Рада працює нерегулярно, є певні обмеження для ЗМІ, не можна проводити публічні акції і пікети… Яка може бути мова про широкий суспільний діалог?» – запитує Акуленко.

Але оскільки вимога така з боку ЄС є – її треба теж виконувати, кажуть співрозмовники Радіо Свобода. А виконання цього пункту – при останньому слові за Венеційською комісією – може потенційно розморозити проблемні вже чимало років відносини Києва та Будапешта.

«Все під силу»

Отримання кандидатського статусу, виконання вимог ЄС, кажуть експерти – і взагалі шлях до ЄС – віддаляють Україну від Росії, від пострадянськості, яка так гальмувала її розвиток.

«Це потужний сигнал Москві, що ніякої «сферы влияния России» в Україні не буде», – каже в інтерв’ю Дар’я Каленюк.

«Це перший крок. Остаточно скажемо «До побачення, Росіє!», коли почнуться переговори про членство і ми станемо членом ЄС. Отоді точно попрощаємось з Росією, а зараз це перший величезний крок, крок історичний, який відтягує нас дуже далеко від Росії. Дуже далеко!» – каже Любов Акуленко.

Діти під час святкування Дня Незалежності України

Також експерти наголошують, що треба сприймати вимоги ЄС не як якусь європейську примху, а як речі, виконання яких є корисним для самої України, бо робить її більш модерною, більш європейською.

«Це все абсолютно реально виконати… Насправді кандидатський статус дозволяє подолати гальмування і завершити реформи, які важливі самій Україні, – каже в інтерв’ю Вероніка Мовчан. – І зараз в стані війни, коли Росія атакувала Україну, – кандидатство – це мета, яка дає сподівання, що після війни все буде значно краще. І Україні є за що боротися. Це історичний момент, який підштовхне зміни, і люди краще розумітимуть, де вони житимуть, де житимуть їхні діти і як буде виглядати майбутнє України».