Українські жінки замінюють у шахтах чоловіків, які пішли на фронт: фоторепортаж із-під землі

43-річна Наталя та 22-річна Христина готуються до зміни у забої глибоко під землею на одній з вугільних шахт в Дніпропетровській області, 17 листопада 2023 року.

Близько 1000 чоловіків, які раніше працювали на цій шахті, зараз служать на передовій; 42 з них загинули. Зіткнувшись із нестачею персоналу, шахта вперше в своїй історії дозволила жінкам працювати під землею

Наталя і Христина проходять повз чоловічу роздягальню.

Христина прийшла на роботу чотири місяці тому. Вона довго вагалася, бо треба залишати свого 4-річного сина вдома вдвох із її мамою. А її рідне місто Павлоград, розташоване за 100 кілометрів від фронту, часто потрапляє під удари російських ракет

Працюючи на глибині 470 метрів, Христина відповідає за обслуговування шахтних потягів, які перевозять робітників на глибину понад 4 кілометри від місця спуску\підйому до вугільних пластів.

Пульт керування шахтним ліфтом.

Вугільна промисловість України, колись одна з найбільших у Європі, вижила після розпаду Радянського Союзу, але зазнала величезних втрат через агресію Росії, починаючи з 2014 року.
Тепер, у галузі, яка колись вважалася винятково чоловічою сферою, українські жінки пішли працювати замість тих, хто воює на фронті.  

Христина чекає техніку, перш ніж спуститися на роботу під землею.

Хоча були деякі винятки, уряд здебільшого забороняв жінкам працювати під землею, оскільки вважав, що робота надто фізично важка для жінок. Така політика тривала ще з радянських часів

Працівниця шахти перевіряє ліхтарі.

Після скасування заборони під час війни наразі близько 400 жінок працюють під землею, хоча це лише 2,5 відсотка від загальної кількості підземних робітників.
Один бригадир, який не побажав назвати себе, сказав, що, оскільки багато шахтарів загинули або були поранені, вони очікують, що жінки продовжуватимуть працювати на шахтах і після завершення війни

«Тут зараз одні жінки. Ми не можемо покинути все це і піти на іншу роботу. Не можемо підвести наших хлопців», – сказала Христина.

Її старший брат працював на тій же шахті. Він пішов до лав ЗСУ через два тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, розповіла Христина, додавши, що дуже хвилюється за нього

 

Наталя вимірює температуру батареї потяга.

«Колись я працювала у магазині, де продавали пральні машини. Коли почалася війна, магазин закрився. Я побачила оголошення про роботу і прийшла на шахту. Пройшла навчання, а згодом почала тут працювати»

 

Наталя під час роботи під землею.

 

Наталя і Христина замінюють батарею шахтного поїзда



 

У шахтному ліфті...
«Це справді робота для чоловіків. Це важка робота», – сказала Наталя, а потім додала: «Я думаю, що в майбутньому тут працюватиме ще більше жінок»