Майбутнє Путіна вирішуватиметься на війні в Україні, а не на виборах у РФ – іноземні оглядачі

Іноземні оглядачі реагують на заяву президента РФ Володимира Путіна про його намір балотуватися на новий термін президента Росії. Рішення, яке він оголосив 8 грудня, називають «очікуваним» і передбачають, що президентська кампанія в Росії буде пов’язана з війною в Україні, і що господар Кремля залишить собі портфель президента ще принаймні на 6 років.

«Володимир Путін у п’ятницю вирішив продовжити тримати Росію своєю репресивною та жорсткою хваткою принаймні ще на шість років, оголосивши, що висуне свою кандидатуру на президентських виборах у березні наступного року, на яких він майже впевнений, що переможе», – пишуть у мережі Х журналісти американського видання PBS (програма PBS NewsHour).

Путін – «президент воєнного часу, він мобілізує населення за собою». «І таким буде меседж навколо виборів 2024 року, залежно від того, де відбуватимуться події на полі бою», – прогнозує співробітниця Інституту Брукінґса Фіона Гілл, яка в минулому опікувалася Росією в Раді національної безпеки США.

Рішення Путіна оголосити своє рішення перед солдатами РФ свідчить про його бажання пов’язати свою кампанію з війною, аналізує для видання The Guardian співробітник Євразійського центру Carnegie в Москві Андрій Колесніков.

«Вибори мають легітимізувати його рішення про вторгнення в Україну… Він хоче продемонструвати, що більшість росіян підтримує цю війну», – зазначає Колесніков.

Видання The Gurdian, посилаючись на аналітиків, пише, що Путін на президентських виборах хоче дати сигнал своїм елітам, мовляв, він контролює ситуацію в країні, попри літнє невдале повстання Євгена Пригожина.

«Для Путіна вкрай важливо показати елітам, що він представляє народ, що марно йти проти нього», – зауважує політичний консультант і колишній спічрайтер Путіна Аббас Галямов, який зараз проживає в Ізраїлі.

На думку Галямова, один з мотиваторів Путіна для вторгнення росіян в Україну у 2022 році було падіння його популярності. Маленькою війною президент Росії намагався підняти собі рейтинг: «Цей [воєнний] конфлікт з Україною був потрібен як клей. Йому потрібно було зміцнити свою владу», – сказав Галямов американському виданню ABC News.

З цією думкою погоджується співробітниця Інституту Брукінґса Фіона Гілл. На її думку, Путін вважав, що «прекрасна маленька переможна війна» зміцнить підтримку його переобрання.

«Україна капітулювала б, – описувала Фіона Гілл свої припущення про розрахунки Путіна в інтерв’ю Associated Press (AP) раніше цього року. – Він поставив би в Україні нового президента. Він оголосив би себе президентом нового союзу Білорусі, України та Росії на певний час – до виборів 2024 року. Він був би верховним лідером».

Втім, як звертає увагу оглядач АР в Естонії Джим Гейтс, війна не склалася так, як очікували у Кремлі. Вона «перетворилося на виснажливу роботу, де жодна зі сторін не досягає значних успіхів, створюючи серйозні проблеми для зростання добробуту [в Росії] – невід’ємного елемента популярності Путіна».

«Він [Путін] боїться віддати владу», – сказав для Associated Press Дмитро Орєшкін, політолог і професор Вільного університету Риги в Латвії.

То ж нова президентська кампанія Путіна буде пов'язана саме з війною, зазначає Найджел Гулд-Девіс, експосол Британії в Білорусі та співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні.

Дипломат вважає символічним те, що кампанію Путіна розпочав ветеран, чий син загинув у боях проти України. В церемонії, де Путін оголосив, що балотуватиметься на переобрання президентом, були присутні батьки загиблих на війні в Україні солдатів.

Президент Росії Володимир Путін поруч з Марією Костюк, матір'ю російського солдата, якого посмертно нагородили орденом «Герой Росії». Москва, 8 грудня 2023 року

«Це відбувається в контексті великої війни, яка накладає матеріальне та людське навантаження на Росію. ... Тож зрештою все буде пов’язано з війною», – коментує Гулд-Девіс для видання АР.

Московська кореспондентка британського видання Sky News Діана Магнай пише, що одним з ключових питань на президентських виборах в Росії буде явка виборців і розмір більшості.

За даними соціологічного центру «Левада-центр», близько 80% населення РФ схвалюють дії Путіна. Авторка Sky News вважає, що «це не фальшива більшість».

«Якщо ви проїдете цією країною, ви побачите, що велика кількість людей вірить кремлівській пропаганді, вони вірять, що Володимир Путін є єдиною людиною, яка зараз може очолити Росію, і вони будуть голосувати за нього на виборах», – вважає Магнай.

При цьому оглядачка Sky News у Москві зауважує, що ці вибори практично не вплинуть на зміни в Росії чи в нинішній війні. За її словами, політична доля Путіна вирішуватиметься не на виборах, а в тій самій війні в Україні.

«Припинення повноважень пана Путіна не буде вирішуватися у виборчій скрині. Його політичне виживання може залежати від результату цієї війни, хоча наразі позиція Росії виглядає відносно сильною – її армія здатна утримати лінію [фронту], контрнаступ України майже не вплинув [на них], а військова економіка Росії перебуває на перевантаженні, – підсумовує Магнай. – У Росії – та й скрізь – найкраще чекати несподіваного. Але, можливо, не наступного 17 березня, коли російський виборчий комітет оголосить свої результати».

Вибори у Росії мають відбутися 17 березня. За даними російських ЗМІ, крім Путіна, про плани балотуватися оголосили місцевий депутат Московської області Борис Надєждін та юристка/журналістка із Тверської області Катерина Дунцова. Як пише видання ABC News, Путін на виборах матиме лише «символічну опозицію», мовляв, інші кандидати не є серйозними опонентами Путіна.

Лідер російської опозиції Олексій Навальний, який зараз перебуває в ув’язненні, передав послання своїм прихильникам, щоб на виборах 2024 року голосувати проти Путіна.

За конституційною реформою, яку Кремль провів у 2020 році, Путін має право балотуватися ще на два шестирічних терміни після закінчення повноважень наступного року. Потенційно він може бути главою держави до 2036 року.

Якщо це станеться, як звертає увагу британський оглядач Пйотр Сауер, Путін, який очолив РФ у 1999 році, може стати найдовшим правителем Росії з часів Російської імперії, і перевершить навіть 29-річний термін перебування при владі Сталіна.

Парламентська асамблея Ради Європи 13 жовтня одноголосно ухвалила резолюцію із закликом до держав-членів організації «визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну та припинити всі контакти з ним, за винятком гуманітарних та з метою досягнення миру».

За документ проголосували 43 депутати ПАРЄ, жодний учасник голосування не проголосував проти і не утримався.

У резолюції йдеться, що безконтрольна президентська влада Володимира Путіна, який керує країною як президент чи прем'єр-міністр з 2000 року, фактично перетворила Російську Федерацію на диктатуру.

Асамблея вказує на російську агресію проти України як на свідчення того, що диктатури «становлять загрозу міжнародному миру та безпеці, а також територіальній цілісності та політичній незалежності їхніх сусідів». Таким чином, заявляють парламентарі, відновлення демократії в Росії відповідає інтересам не лише російського народу, а й Європи та всього світу.

Також ПАРЄ підтвердила свою підтримку створенню спеціального міжнародного кримінального трибуналу, щоб притягнути до відповідальності російське керівництво, включно з Володимиром Путіним, за дії, починаючи від незаконної спроби анексії Криму та війни на Донбасі до катастрофи рейсу MH17.