Вже якийсь час в медійних та політичних колах обговорюють можливу відставку міністра оборони України Олексія Резнікова. Відставка міністра – є нормальним явищем за нормальних умов. Але тут йдеться про міністра оборони воюючої країни, яка вже півтора року відбиває російську агресію. Отже, які причини послаблення позицій міністра Резнікова? Куди він може перейти на нову роботу? І хто потенційно міг би стати на чолі оборонного відомства України?

57-річний Олексій Резніков є професійним юристом і став відомий широкому загалу коли, як член команди Віктора Ющенка, відстояв у судах потребу третього туру президентських виборів у 2004 року після Помаранчевої революції, доводячи фальсифікацію виборів командою Віктора Януковича.

Також Резніков працював у Київській міській раді, займався приватною юридичною практикою. За Володимира Зеленського став представником України в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи по Донбасу, був віце-прем’єром з питань тимчасово окупованих території.

В листопаді 2021 року став міністром оборони – менш ніж майже за чотири місяці до російського вторгнення в Україну.

Що кажуть про відставку?

Про відставку Резнікова говорять вже кілька місяців.

Нібито, ще на початку лютого цього року, після скандалу із закупівлями в Міноборони, вже тоді Офіс президента шукав заміну Резнікову.

Але зараз, як написала «Українська правда» з посиланням на свої джерела, питання перейшло з теоретично можливого у практично можливе...

Міністр оборони України Олексій Резніков спілкується зі ЗМІ під час зустрічі міністрів оборони країн НАТО. Брюссель, 15 червня 2023 року

Які закиди?

Тут є кілька моментів, які послабили позиції Олексія Резнікова.

Найгучніший з них – відомий вже скандал із завищеними цінами на закупівлю продуктів харчування для армії. Йдеться про картоплю, крупи, питну воду, фрукти і – що стало вже мемом – яйця по 17 гривень за штуку.

«Дійсно яйця по 17 стали на заваді потенційно блискучої кар’єри, яка, на превеликий жаль, не відбулася такою блискучою, якою могла би бути», – каже Радіо Свобода політолог Микола Давидюк.

Ще свіжіший скандал – про нібито сумнівну закупівлю військової форми, яка виявилась літньою замість зимової.

Серед інших моментів – недопоставки зброї для армії з боку «Укроборонпрому» та інших структур, за які вже було проплачено з бюджету.

Також – свіжа інформація, що компанія, пов’язана з колишнім народним депутатом Сергієм Пашинським, якого підозрювали в корупції до повномасштабного вторгнення Росії, стала найбільшим приватним постачальником зброї для уряду в Києві на початку агресії у лютому 2022 року. До такого висновку дійшло у своєму редакційному розслідуванні видання New York Times.

Хоч Пашинський заперечив, що пов'язана з ним компанія отримала надприбутки від постачання Україні у перший період широкомасштабного вторгнення Росії зброї і снарядів, однак присмак гіркоти і недовіра у партнерів щодо непрозорості, схоже, залишився.

Опозиційна депутатка від «ЄС» Ірина Фриз каже Радіо Свобода: «Маю, надію, що новий міністр буде краще управляти Міністерством, аніж пан Резніков. Бо можна бути «хорошим парнєм», але цього замало під час війни».

Як пояснює депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин, який до обрання був антикорупційним активістом, «незважаючи на активізацію співробітництва з нашими міжнародними партнерами і активність у форматі «Рамштайну», не можна чимось займатися позитивно, а щось – категорично провалювати. Ми зараз не можемо ні суспільству, ні нашим міжнародним партнерам демонструвати, що у нас у сфері оборони досі існують якісь корупційні схеми».

Як це вплине на хід війни і оборону України?

Тут є кілька моментів. По-перше до спалаху скандалу з харчовими закупівлями за завищеними цінами, Резніков нібито користувався великою повагою у військових. Він сам молодим служив в армії і має звання сержанта запасу.

По-друге, як міністр оборони, минулої осені потрапив до списку 25 найвпливовіших українських військовиків від за версією видання NV.

По-третє, успіхи на полях боїв – це заслуга і Резнікова і його тісної координації та співпраці з головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним та іншими військовими топ-посадовцями.

«Думаю, що (добре було б) якби в Залужного запитали з ким йому було б найкомфортніше працювати. Бо від зв’язки «міністр-головнокомандувач» залежить чи не найбільше. От найбільше в кого треба було б питати – це у Валерія Залужного», – каже політолог Микола Давидюк.

І, можливо найголовніше – Резніков активно брав участь в «Рамштайнах», яких вже було понад десяток і вибивав зброю для України в партнерів.

Саме цей момент є, як кажуть співрозмовники Радіо Свобода, – найбільше впливає на те, що тема з можливою відставкою Резнікова так тягнеться довго.

Куди далі?

ЗМІ та політичні експерти наполягають, що Резнікова можуть призначити на посаду посла у Великій Британії.

Річ у тім, що попередній посол Вадим Пристайко був знятий з посади через непряму критику на адресу президента Зеленського, коли якраз відбувалась заочна дискусія про «вдячність» чи «невдячність» України за надану їй західну військову допомогу.

Пристайко фактично підтримав главу британського оборонного відомства Бена Волеса, який непрозоро натякнув, що Київ мав би з більшою вдячністю приймати військову допомогу від Заходу, на що президент Зеленський напівжартома сказав, що Україна, мовляв, може щоранку дякувати Волесу…

Рукостискання міністрів оборони України Олексія Резнікова та Великої Британії Бена Волеса під час визіту Волеса до Києва. 24 травня 2023 року

«Кажуть, що відставку міністра оборони треба чекати скоро і весь політичний Київ до цього готується. Кажуть, що він, можливо, скоро отримає агреман, погодження з Британії для того, щоб поїхати туди послом», – каже в Радіо Свобода політолог Давидюк.

«Не всім подобається, що за «яйця по 17» можна стати послом у Великій Британії – одному з найбільших союзників і партнерів України. Ця історія незрозуміла внутрішньо для населення, так само ця історія незрозуміла і для Заходу», – стверджує Давидюк.

Якби там не було, Резнікова все ж поважають на Заході, в нього напрацьовані контакти на «Рамштайні», він чудово говорить англійською – тому дипломатична робота не буде проблемою в країні, яка є членом «Групи семи» і одним з найбільших прихильників України у світі.

Хто може замінити Резнікова?

В медіа писали, що ніби Банкова вже провела розмови з двома потенційними кандидатами на посаду міністра оборони – з віце-прем’єром з питань відновлення Олександром Кубраковим та міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишиним.

Олександр Кубраков, віцепрем'єр-міністр, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України. Київ, 1 липня 2023 року

«Зараз пріоритетним кандидатом – ще до розкручування цього скандалу – вважається Кубраков. Тому (заміна міністра) – це насправді зараз лише питання часу коли воно буде втілене», – каже депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин.

Ше в лютому, коли лише спалахнув скандал з продовольчими закупівлями для МО за завищеними цінами назвали потенційним наступником на чолі МО – очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова, який дуже добре зарекомендував себе в час війни.

«Чому не спрацювала кандидатура Кирила Буданова? Бо ми забули, що як НАТОвська країна у нас має бути міністр цивільним. А пан Кирило – на своїй позиції і ми побачили, наскільки якісно почало працювати ГУР. І він військовий, який не відмовиться від військової служби», – пояснює депутат Юрчишин.

Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, генерал-майор Кирило Буданов в своєму кабінеті

Також кажуть, що Міноборони вже «дозріло» до того, щоб на його чолі стала жінка. Тим більше, що жінки успішно воюють і допомагають фронту в час відбиття російської агресії.

«Чи може стати міністром жінка? Звісно. В десятках успішних країнах міністри оборони – саме жінки, і все гаразд – армії забезпечені. Але міністром жінка має ставати не тому, що вона жінка. А тому що вона є професіоналом. І не тому, що лояльна і позитивна», – написала в своїй колонці на «УП» Марія Берлінська, громадська діячка, засновниця Центру підтримки аеророзвідки.

«Компетентне лідерство – не про стать, а про віддану службу своєму народу. Особливо в цей найскладніший історичний момент, в найважчий час нашої історії», – додала вона.

Берлінська також написала, що не має «жодних амбіцій» і не претендує на жодну посаду.

Також випірнуло прізвище віце-прем’єрки Ірини Верещук, яка займається тимчасово окупованими територіями. Вона колись вже висловлювала інтерес очолити оборонне відомство.

А зараз в інтерв’ю Радіо Свобода Верещук каже так: «В нас є верховний головнокомандувач – він вирішує. Я виконаю будь-яку волю президента і уряду. Тому що немає зараз у воєнний час «хочу-не хочу», «погоджусь-не погоджусь». Я людина військова, тому я чітко знаю, що таке наказ і що таке розпорядження. Але я бачу себе більше зараз там, де я є. Я живу цим… Це питання до верховного головнокомандувача. У нас – війна. Тому я не обговорюю. Скажуть піти – я піду! Скажуть «ні» – я не буду йти! Тому немає мови навіть».

Ірина Верещук каже, що їй цікава і важлива нинішня робота, але якщо скажуть йти в Міноборони – то піде

Верещук вже один раз замінила Резнікова на віце-прем’єрській посаді – тепер цікаво, чи замінить його вдруге на посаді міністерській.

Також активісти в соцмережах називають серед потенційних кандидатів і когось з відомих і шанованих волонтерів – промайнули прізвища Сергія Притули і Тараса Чмута серед інших.

Ясно одне, що кадровий резерв хоч і значний, але не всі потенційні кандидатури належать до списку людей з команди президента.

«Запасна лава в президента не те, що тонка чи вузька, а й відсутня по самому змісту. І ми бачимо, що коло довіри настільки вузьке, що навіть призначити людину на посаду міністра оборони – то обирають вже відомих членів уряду, які фактично вже були в ротації, вже займали не першу позицію. Можливо, нам це подадуть… не як відставку, а як ротацію, – каже депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин.

Він додає: «Але насправді, сумно, бо немає кадрового потенціалу. Є страх перед залученням нових людей, а не людей, які близько афілійовані з командою. Хоча професіоналів достатньо».