«Дуже погана новина для України і ще гірша – для Словаччини». Що несе перемога проросійських сил на виборах у Словаччині?

БРАТИСЛАВА – На парламентських виборах у Словаччині перемогу отримала проросійська партія SMER-SD (Курс – соціал-демократія) колишнього прем’єра Роберта Фіцо. Це, як вважають словацькі оглядачі, є «дуже поганою новиною» для України, адже Фіцо вів виборчу кампанію на проросійських нотках і категорично виступає проти надання Україні зброї. Але словацька політика – річ непередбачувана і ще немає 100-відсоткової впевненості, що Фіцо вчетверте повернеться на прем’єрську посаду. Та й навіть у цьому випадку він може приглушити антиукраїнські нотки, що супроводжували його виборчу кампанію.

Після підрахунку голосів проросійська партія SMER-SD Роберта Фіцо отримує майже 23 відсотки голосів виборців. Її головний конкурент – ліберальна проукраїнська партія «Прогресивна Словаччина», яку очолює віцепрезидент Європарламенту Міхал Шимечка, набрала майже 18 відсотків.

На третьому місці – лівоцентриська партія «Голос» колишнього прем’єра Петера Пелігріні.

Ще чотири партії подолали 5-відсотковий бар’єр.

Тепер почнеться «коаліціада» – переговори про створення уряду. Словацькому політикуму до цього не звикати – у вмінні вести переговори, створювати урядові альянси і домовлятися – вони дуже досвідчені. Але в цьому і слабкість і нестійкість політичної системи Словаччини, де за останні п’ять років було п’ять прем’єр-міністрів і чергова урядова криза спонукала якраз ці дострокові вибори.

«Проросійський популіст»

59-річний Роберт Фіцо вже мав три прем’єрські каденції і має шанси стати прем’єром вчетверте, незважаючи на те, що його третє прем’єрство завершилось у 2018 році «словацьким Майданом» – він пішов у відставку на тлі масових протестів через вбиство словацького антикорупційного журналіста-розслідувача Яна Куціяка та його дівчини.

Лідер партії SMER-SD Роберт Фіцо (посередині). Братислава, 1 жовтня 2023 року

Проте немає гарантій, що Фіцо таки зможе зібрати більшість у парламенті, адже для цього треба мати 76 депутатів (у парламенті 150 мандатів). Звичайно, можна правити урядом меншості, але це нестабільне правління.

Щодо самого Фіцо, то його виборча кампанія була вкрай проросійською.

Він, наприклад, називає війну Росії проти України просто «конфліктом» і каже, що то не є «словацька справа» – мовляв, Словаччині байдуже щодо того конфлікту.

Він також категорично висловлювався проти постачань зброї Україні. «Жодного набою Україні» – ось його лінія в цьому питанні.

Він навіть проти транзиту зброї словацькою територією до України, хоча Словаччину й Україну зв’язуть залізниці й автошляхи.

Тут Фіцо вловив суспільний настрій – 69 відсотків словаків, згідно з опитуванням, проведеним раніше цього року, вважають, що поставки зброї Україні «провокують Росію».

Фіцо також проти антиросійських санкцій ЄС, кажучи, що вони завдають шкоди словацькій економіці. Фіцо різко виступає проти членства України в НАТО. Він закликає до мирних переговорів України й Росії вже зараз, стверджуючи, що Росія не піде все одного з окупованих територій України, зокрема, з Криму.

Перед виборами він також побачив в Україні «фашистів» і «нацистів»...

Фіцо є класичним проросійським популістом на кшталт угорського прем’єра Віктора Орбана, і в разі, якщо Фіцо справді стане прем’єром (а саме йому насамперед має запропонувати формування уряду президентка Зузана Чапутова), то на Словаччину може чекати роль «другої Угорщини» в українському питанні – така собі «Угорщина-light».

Президент України Володимир Зеленський і президент Словаччини Зузана Чапутова. Київ, 28 квітня 2023 року

«Перемога Фіцо – дуже погана новина для України. Але це також погано для словацької економіки, для словацьких компаній, бо вони будуть відсторонені від повоєнної відбудови України. Тому перемога Фіцо – це ще гірша новина для самої Словаччини», – каже колишній міністр фінансів Словаччини Іван Міклош.

«Цинічний прагматик»

Фіцо юрист за освітою і навіть чотири роки був у компартії Чехословаччини, вийшовши з неї в 1990 році – аж після перемоги Оксамитової революції 1989 року.

Біограф Роберта Фіцо називає політика «цинічним прагматиком».

І справді, виборчі гасла – це, може, одне, але за першої прем’єрської каденції Фіцо Словаччина запроводила євро в 2009 році. Також як прем’єр пізніше він сприяв реверсним поставкам газу з ЄС Україні, коли Київ взяв напрямок на відмову від російського газового імпорту. В 2017 році Фіцо не заперечував проти безвізу між ЄС та Україною. Та й нині, наприклад, Фіцо не проти членства України в ЄС, хоча й додає, що це не буде швидко.

Тому й нині, він може залишити виборчі заяви позаду, щоб не ускладнювати стосунки Братислави з Брюсселем, Вашингтоном та Києвом.

Є, до речі, серйозні побоювання, що нинішній Фіцо може бути дуже авторитарним главою уряду і це непокоїть медіа, неурядові організації, бо Фіцо, як і угорець Орбан, схильний бачити «руку Джорджа Сороса» за громадянським суспільством.

«Фіцо захоплюється стилем правління Путіна», – каже словацький соціолог Міхал Вашечка.

«Поширення страху принесло йому перемогу», – резюмує успіх Фіцо на виборах словацьке видання SME.

«Роберт Фіцо виграв вибори і не відпустить їх. Демократична Словаччина програла», – підсумовує словацька газета Dennik N.

До речі, ящо «Голос» піде в коаліцію з Фіцо, то Петер Пелігріні може попросити прем’єрську посаду для себе. Пелегріні є поміркованим політиком і не має одіозності, притаманної Фіцо.

Лідер лівоцентриської партії «Голос» колишній прем’єр-міністр Словаччини Петер Пелігріні. Братислава, 30 вересня 2023 року

Зброя і Україна

Щодо наріжного питання – поставки зброї Україні. Словацькі поставки були важливими, бо вона ледь не першою надала Україні винищувачі МІГ-29, а також танки, системи протиповітряної оборони С-300.

«Реальний вплив на Україну може бути поміркованим. Словаччина має обмежений запас зброї, що залишився і який вона могла б передати Україні, значні санкції ЄС вже запроваджені, а вступ (України) до НАТО – це далека перспектива», – пише колишній посол США в Братиславі Адам Стерлінг.

Та й справді, запасів зброї радянського зразка в Словаччині вже майже не залишилося. Україні більше тепер потрібна саме словацька зброя – але й тут контракт на постачання, наприклад, самохідних артилерійських установок «Зузанна» вже підписаний.

Тому й генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що словацька підтримка України збережеться.

У Словаччині також знайшли прихисток 100 тисяч українських біженців, але навряд чи допомога їм буде зменшена, бо Словаччина (як, до прикладу, Польща чи Чехія) зацікавлена в робочій силі, а українські біженці переважно намагаються знайти роботу, а не сидіти виключно на соціалці.

Проукраїнський конкурент

Тепер кілька слів про лідера «Прогресивної Словаччини» Міхала Шимечку.

Лідер партії «Прогресивна Словаччина», віцепрезидент Європарламенту Міхал Шимечка під час голосування на парламентських виборах. Братислава, 30 вересня 2023 року

Йому 39 років, він є першим словаком, який посів посаду віцепрезидента Європарламенту.

Він походить з відомої родини. Його прадід був губернатором Братислави 100 років тому, а дід Мілан Шимечка – відомий дисидент часів комуністичної Чехословаччини. Батько – відомий в Словаччині журналіст і видавець, а сам Міхал отримав політологічну освіту в Празі й Оксфорді. Він також в минулому – журналіст, а зараз є чільним євродепутатом.

Шимечка виступає за продовження надання Україні зброї, активно підтримує євроінтеграцію України і каже, що ЄС має дати вже цього року «зелене світло» Києву для початку переговорів про членство.

«SMER виграв вибори. Це дуже погана новина для Словаччини. Було б ще гірше, якби Фіцо вдалося сформувати уряд... Ми зробимо все, щоб цього не сталося», – сказав Шимечка після оголошення результатів виборів.

Лідер партії «Прогресивна Словаччина», віцепрезидент Європарламенту Міхал Шимечка. Братислава, 1 жовтня 2023 року

У Шимечки є ще якісь шанси стати й прем’єром, він запропонував коаліцію «Голосу», блоку ОL’ANO колишнього прем’єра Ігоря Матовича, християнським демократам та партії «Свобода і Справедливість». Так що й така можливість існує – відтак попереду цікава коаліціада.

Колишній прем’єр-міністр Словаччини Ігор Матович (архівна світлина)

Як вже було зазначено, «золоту акцію» матиме «бронзовий призер» перегонів – партія «Голос».

«Людям не треба боятися, що Словаччина може змінити свою зовнішньополітичну орієнтацію що стосується Європейського союзу чи НАТО. Ми зробимо все, щоб уникнути драматичного розвитку подій», – сказав лідер «Голосу» Пелегріні після оголошення результатів виборів.

Словаччина вже майже 20 років є членом НАТО та ЄС, входить в зону євро і Шенген. Це колосальне досягнення для країни, яка є молодшою за Україну, адже держава стала незалежною після «цивілізованого розлучення» з Чехією у січні 1993 року.

Відтак значення словацьких виборів значно ширше, аніж розмір цієї країни з населенням у 5,5 мільйона, яка є сусідом України.