Як позбавити Росію крісла постійного члена Ради безпеки ООН? Оцінки експертів

Ірина Соломко, «Голос Америки»

З кожною новою ракетною атакою на Україну та її інфраструктуру, позиції Росії у міжнародних організаціях послаблюються. Наразі головним кріслом, яке дозволяє Росії ветувати рішення та протидіяти намаганням світової спільноти зупинити агресора, залишається місце постійного члена Ради безпеки ООН.

І якщо про виключення РФ з Радбезу ООН ще кілька місяців тому активно говорила лише України, наразі ця дискусія все більше з’являється у політичних колах провідних країн світу.

Посол України в ООН Сергій Кислиця на засіданні Генасамблеї ООН дивиться в бінокль перед голосуванням за резолюцію, яка засуджує спробу анексії Росією частини території України. Нью-Йорк, 12 жовтня 2022 року

Зокрема, 14 грудня американські конгресмени, які очолюють Комісію з безпеки та співробітництва в Європі, також відому як Гельсінська комісія, ініціювали резолюцію, що закликає адміністрацію президента США Джо Байдена розпочати процес виключення Росії зі складу постійних членів Ради безпеки ООН.

Томас Грант, професор Кембриджського університету, юрист-міжнародник та автор книги «Агресія проти України: територія, відповідальність та міжнародне право», зазначає: міжнародне право не зобов’язує жодну країну мати справу з іншою. Це стосується і міжнародних організацій, члени яких мають право вирішувати це питання. За його словами, так, зокрема, було, коли попередниця ООН – Ліга Націй у 1939 році, коли СРСР вторгся до Фінляндії, вирішила, що Радянському Союзу більше не місце у Лізі Націй.

ООН також має механізми зупинення або призупинення повноважень країн у Генеральній асамблеї, або Раді безпеки, переконаний експерт. За 77-річну історію існування організації їх використовували кілька разів. Наприклад, проти Південно-Африканської Республіки (ПАР) за апартеїд. Із 1969 по 1984 рік представник країни не мав права виступати або голосувати на засіданнях Генасамблеї. Рада безпеки має такі ж процедурні повноваження, додає експерт.

«Це фактично є питанням процесуального права ООН, яке відкрите для держави, щоб заперечити присутність Росії в Раді безпеки», – додає він.

За його переконанням, члени Радбезу мають право провести процедурне голосування проти присутності представника Росії на засіданні. Для затвердження відповідного рішення потрібна більшість з дев'яти голосів. «І оскільки це голосування є процесуальним, на нього не може бути накладене вето. І якщо дев'ять членів проголосували «за» невизнання повноважень представника Росії, то він має залишити засідання, а його місце залишиться вільним», – пояснює експерт.

Жодного разу цей механізм не був запроваджений і Томас Грант має своє пояснення цьому.

«П’ять постійних членів – одна з основ та передумов створення ООН. Ця особливість статуту ООН змушує країни вагатися щодо застосування таких рішучих кроків проти одного з постійних членів. Існує також занепокоєння, що Організація Об’єднаних Націй втратить частину своєї функціональності як форуму, на якому всі країни можуть говорити одна з одною», – каже він.

У той же час самі постійні члени Радбезу, зокрема Сполучені Штати Америки, пояснюють свою позицію тим, що наразі йдуть шляхом не відстрочення російського постпреда з засідань, або призупинення повноважень Росії, а ізоляцією.

В ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» Лінда Томас-Грінфілд, постійна представниця США при ООН, зазначила, що РФ порушила Статут ООН та кинула виклик усьому, у що вірить світ.

Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд під час візиту до України. Київ, 8 листопада 2022 року

«Ми не вважаємо, що дії, які Росія робить в Україні, гідні країни, яка є постійним членом Ради безпеки. Тим не менш, вони є постійним членом. Отже, в Радбезі та ООН ми працюємо над тим, щоб ізолювати та вигнати Росію з тих органів, де ми можемо це зробити. Ми змогли відсторонити її від роботи у Раді з прав людини. І ми будемо продовжувати засуджувати дії Росії у Раді безпеки», – пояснила вона позицію США.

Проте, призупинити або позбавити Росію повноважень у Раді безпеки можна не лише за порушення Статуту ООН, а й тому, що від самого початку, за словами Юрія Луценка, члена ініціативної групи громадського об’єднання «Громадський хаб», перебування Росії в Раді безпеки є нелегітимним.

«Ми назвали це найбільшим геополітичним шахрайством ХХ століття. 24 грудня 1991 року відбулася шахрайська дія з боку Росії. І внаслідок цього РФ в ООН та Раду безпеки потрапила абсолютно незаконним шляхом», – додає експерт.

За його словами, з точки зору Статуту ООН, Росія була новою країною, яка повинна була проходити ті самі процедури, які проходили інші країни, зокрема, держави, які утворилися внаслідок розпаду Югославії. Натомість, у Раді безпеки ООН є лист Єльцина, датований 24 грудня 1991 року. «Він, як представник ще неіснуючої країни, зазначає, що ми були СРСР, а тепер будемо називатися Росія. Що називається треба просто табличку поміняти і все», – додає Луценко.

Цей лист базувався на так званій Алматинській декларації, яка підтвердила припинення існування СРСР. «Там було сказано, що правонаступниками СРСР є всі 15 союзних республік, і за умови, що Росія гарантує нам кордони, ми не проти, щоб Росія зайняла місце СРСР в ООН», – пояснює він.

За словами Луценка, це є сумнівним рішенням, яке, по суті, підмінювало дії Генеральної асамблеї. Він також зазначає, що на той момент СРСР головував у Раді безпеки, і 31 грудня ці повноваження закінчувалися. Так само закінчувався і строк перебування на посаді генсекретаря Переса де Куельяра. З 1 січня повинна була головувати Велика Британія. «Очевидно, що Великобританія таку штуку не пропустила би, а сказала: «Давайте проходити загальну процедуру». У нас також є документи, які свідчать, що самі юристи ООН тоді вказували, що цей шлях є неправильним», – додає він.

Зараз Луценко разом з іншими дипломатами, зокрема колишнім постпредом України при ООН Володимиром Єльченком та юристами-міжнародниками, працює над тим, щоб змусити ООН призупинити повноваження Росії.

Найпростіший шлях зробити це – через Комітет підтвердження повноважень. Адже перед кожною сесію Генеральної асамблеї цей орган підтверджує повноваження кожної делегації. «Наша юридична позиція повинна лягти в основу рішення Комітету щодо не підтвердження повноваження делегації Російської Федерації», – каже він.

Луценко також додає: відповідне рішення має бути ініційоване країнами-членами ООН. Саме тому він з однодумцями розпочав кампанію по обидва боки Атлантики на підтримку цього рішення. Відповідну петицію вже підписало більш ніж 200 тисяч осіб.

Юрій Луценко сподівається, що у найближчі кілька місяців парламенти низки країн також ухвалять документи, де паралельно з визнанням Росії країною-спонсором тероризму, буде і заклик до призупинення повноважень Росії в ООН.