Влада, армія, поліція: у Генічеську дослідили рівень довіри населення

Жителів Генічеська лякає близькість розташування військових частин та маневри. Є проблеми і у ставленні до поліції. Це з’ясувалось під час дослідження стану проблем місцевої громади, яке виконали агенція Info Sapiens і Школа політичної аналітики НаУКМА на замовлення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за підтримки уряду Швейцарської конфедерації. Місцева влада пояснює такі настрої жителів, зокрема, російськими загрозами з окупованого поруч Криму та збільшенням через це активності української армії в регіоні. Більш детально в результатах дослідження розбиралися в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

Люди не відчувають змін

Презентація висновків дослідження стану проблем у територіальних громадах Генічеська Херсонської області та Старобільська Луганської області відбулася 20 грудня в Києві. У документі йдеться про наявні конфлікти та проблеми у громадах, причини їхньої появи та фактори ризику виникнення нових складнощів. Також аналізували стійкість громад, довіру до публічних інституцій.

Зокрема, досліджувались суспільні настрої в громадах стосовно ставлення до армії, правоохоронних органів, судової системи, люстрації та виборчого процесу. Крім того, результати дослідження показали, що актуальними для генічеської громади залишаються інфраструктурні питання, такі як: нестача лікарів, проблеми зі сміттям і його переробкою. Також важливим питанням для громади залишається велика кількість безпритульних тварин.

«Є і хороші, і погані новини. Хороші новини – це, наприклад, дуже висока довіра до виборів, насамперед, місцевих. Тобто взагалі довіра до виборів є. Умовно, якщо кількісно оцінювати, ми просили респондентів-учасників оцінити зі 100% – то як правило люди говорили, що це за 90%. Але довіра до місцевих виборів – ще вища. Не дуже хороші новини – це дуже низька довіра до поліції», – розповіла в ефірі директорка школи політичної аналітики НаУКМА Анни Осипчук.

За її словами, зокрема недовіра до поліції підкріплена негативним власним досвідом респондентів. Дослідження також показало також низький рівень довірі до української армії.

«З армією теж така проблема в Генічеській ОТГ... В самому Генічеську розміщена прикордонна частина, поряд є військова частина, розміщена в Новоолексіївці. Коли ми розпитували, то люди говорили про це конкретне співжиття з діючими частинами. Тобто це не є якесь абстрактне ставлення до війська загалом чи ставлення до умовно війни, ветеранів, тощо», – пояснила експертка.

Разом із цим, за її словами, люди дуже погано відрізняють центральну владу і місцеву.

«Вони зіштовхуються переважно з місцевою владою в більшості випадків. Наприклад, коли ми питали, чи є програми підтримки чи пільг певні, люди не розрізняють, як правило, хто є відповідальний за цю конкретну програму або які рішення в компетенції якої влади. З місцевою вони більше зіштовхуються, звісно», – додала Осипчук.

На уточнююче питання, чи відчувають місцеві жителі зміни, вона відповіла: «В Генічеську не дуже про зміни говорили».

Дослідники вважають, що в регіоні є брак комунікації між людьми, владою та військовими.

Реакція та пояснення влади

Міський голова Генічеська Олександр Тулупов погоджується з результатами дослідження. «Я думаю, що так воно і є. Люди оцінюють ситуацію так, як висловилися. Тому що ми розуміємо, що кожна людина хоче жити краще і саме з 2014 року, коли був тимчасово окупований Крим, покращення на нашій громаді не позначилось», – сказав він в ефірі.

Тулупов також пояснив негативне ставлення місцевих жителів до української армії. Він вважає, що це пов’язано з активністю українських військових через російську загрозу з окупованого Криму.

«Ми, керівництво, дуже нормально ставимось до наших ЗСУ, які розташовуються тут. Але люди не дуже розуміють, коли літають гвинтокрили. Що це за гвинтокрили? Але ж, можливо, потрібно було сказати: «Міський голова, сповістіть, будь ласка, що будуть якісь навчання». Люди бачать гвинтокрили, вони не розуміють, чому вони літають. Не часто попереджають, коли навчання (військові – ред.) проходять – постріли якісь. Це навчання, зрозумілі нам. Але коли нас не попереджають, то люди лякаються. Коли наші комунальні підприємства виїжджають робити саночищення на берегах Азовського моря, а бачать, що там дуже багато військових, техніка – ми не розуміємо, хто це. А потім, коли минає дві-три години, ми з’ясовуємо, що це навчання», – пояснив Тулупов.

Він також вказав на інфраструктурні негаразди, яких зазнав регіон через присутність військових.

«У 2014 році, коли заради безпеки нашої країни зайшла військова техніка на півострів Чонгар, там було кілька доріг знищено і люди зараз так і проживають. У нас немає поки що коштів зробити ці дороги, але ми зробили проєкти на ці дороги. І ми думаємо, що в нас буде спільна реалізація цих проєктів із Херсонською обласною державною адміністрацією. Можливо, з адміністрацією президента України», – сказав в ефірі Тулупов.

Голова Генічеська сподівається, що ситуацію в громаді покращить державна програма «Велике будівництво».

Віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук прокоментувала результати дослідження під час презентації та виділила декілька аспектів, які, на її думку, можна вирішити в найближчому майбутньому: «Головне, що люди не відчувають ворожості, люди не відчувають, що не здатні до діалогу, бо потім нічого не допоможе – ані гроші, ані примус, ані правоохоронні органи, а довіра до них дуже низька. І як ми бачимо, що це теж треба напрацьовувати. І я обіцяю, що я Денису Монастириському (очільнику МВС України – ред.) обов’язково покажу цей звіт, щоб звернув увагу. І військові, ось я зачитала, записала. І Генічеськ каже про те, що не попереджають про проведення стрільб і це важливо. Люди не знають, бояться і думають, що це, можливо, акт агресії. Це можна вирішити. Це те, що можна вирішити. Я звернусь до пана Резнікова (міністр оборони України – ред.) і розповім про це дослідження, яке свідчить про те, що ми можемо вирішити ці питання».

Як відбувалося дослідження?

За словами Анни Осипчук, дослідження було проведено «в якісницькій парадигмі». Це означає, що опитувань, для того, щоб сказати, як вся громада репрезентативно думає, в досліджені не було.

«Були інтерв’ю з тими, кого б ми могли назвати експертами або більш експертно залученими людьми. Тобто це були активісти, наприклад, були ВПО, ветерани, представники самоврядування, здається, були ті, хто залучений у освіті та медичній сфері. І таких інтерв’ю було 10 і була фокус-група. От фокус-група була з так званим пересічним населенням. Туди спеціально намагалися рекрутувати людей, які не залучені в журналістиці, наприклад, або в активізмі. Тобто могли би щось сказати про думку пересічного жителя громади», – пояснила експертка.
Вона зазначила, що у дослідженнях за такою методологією не можна говорити про цифри. Тут більше концентруються на тому, які взагалі в громаді є погляди і роблять якісь приблизні оцінки.

Закінчення «золотого року» і початок розчарування

Сергій Данилов – заступник директора Центру близькосхідних досліджень, який разом з іншими експертами вивчає та аналізує соціальні та безпекові аспекти Херсонщини, сказав в ефірі, що за останній рік в Генічеську на поверхню вийшли інфраструктурні проблеми, які накопичувались тривалий період.

«З газопостачанням давня проблема і відсутність магістрального газогону. А оскільки Генічеськ був замкнений на ті родовища, які зараз під окупацією. Електроенергія, стан Азовського моря, відповідно, зрив останнього туристичного сезону. Хоча Генічеськ тішився після 2014 року значним збільшенням кількості туристів. Нікуди не ділися проблеми, пов’язані з розподілом ресурсів. Нікуди не ділися проблеми, пов’язані з криміногенною ситуацією і певними кланами, які впливають на внутрішню динаміку регіону», – зазначив він.

Разом з цим Данілов вважає, що зараз добігає кінця так званий післявиборчий медовий період між владою та місцевою громадою і починається розчарування.

«Після кожних виборів є так званий «золотий рік», коли місцева влада, як і будь-яка обрана влада, користується великою підтримкою. Ми зараз бачимо саме закінчення цього медового періоду між виборцями та обраною владою, під час якого відбувається розчарування. Я думаю, що Генічеськ не використовує всіх можливостей, які є у місцевої влади. На мою думку, також зіграло роль неправильне утворення ОТГ, коли весь район об’єднали в одну територіальну громаду. І плюс достатньо сильні позиції, скажімо, місцевої номенклатури», – заключив експерт.

За результатами серпневого опитування, проведеного Центром Разумкова, у рейтингу прихильності до інституцій українці найбільше довіряють Збройним силам, волонтерським організаціям, а також церкві (понад 63% підтримки). Не довіряють — російським медіа, державному апарату та Верховній раді (понад 75% антирейтингу).

Після 2014-го року переважна більшість соціологічних досліджень показує, що армія є серед лідерів народної довіри.