КИЇВ, УЖГОРОД, БУДАПЕШТ – Майже рік вакантним залишається крісло посла України в Угорщині на тлі складних відносин між державами. У липні 2022–го Володимир Зеленський звільнив із цієї посади Людмилу Непоп і офіційної заміни їй досі немає. Хоча кандидат є і справа не за українською владою. Чому ж виникла затримка і про що вона свідчить, з’ясовували журналісти Радіо Свобода.
Ще у березні 2023 року угорські журналісти повідомляли: Україна розглядає на посаду посла в Будапешті Федора Шандора. Він – етнічний угорець із Закарпаття (українець угорського походження з Закарпаття), більш відомий як «професор з окопів», добровольцем пішов на війну в лютому минулого року.
Професор Федір Шандор читає лекцію студентам з окопу. 2022 рік
Нині Шандор – молодший сержант 101-ї бригади ТРО. До того ж, він – професор Ужгородського національного університету, доктор філософських наук. Світлини, як він читає лекції студентам у перервах між боями, минулого року розлетілося соцмережами, зробивши чоловіка відомим.
Федір Шандор під час військової служби
Інформацію про своє потенційне призначення угорським ЗМІ Шандор тоді підтвердив. А тепер на запитання Радіо Свобода він написав: «Я – зараз на передовій. У мене немає інформації з цього приводу».
Запит на агреман (затвердження – ред.) викладача-військовослужбовця українська сторона подала ще в березні, але офіційний Будапешт підписувати його не квапиться – про це Радіо Свобода стало відомо із дипломатичних джерел.
Лист про призначення Шандора все ще чекає на столі угорської президентки Каталін Новак, говорить у коментарі Радіо Свобода Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, який уважно відстежує українсько-угорські відносини. Офіс президента Угорщини не відповів на запит Угорської служби Радіо Свобода, а згодом заявив виданню Index.hu, що «не коментує затвердження іноземних послів».
Президентка Угорщини Каталін Новак. Бухарест, червень 2022 року
Як пояснюють співрозмовники Радіо Свобода серед українських дипломатів, швидкість видачі агреману залежить від відносин між двома країнами – якщо вони союзниці і мова йде про призначення досвідченого кандидата, то погодження посла може тривати близько місяця, а «розумні терміни» передбачають 2–3 місяці на ухвалення рішення. Якщо кандидатуру посла країна не погоджує довше, то це може означати, що країна не хоче бачити цю особу послом.
Але, на думку Дмитра Тужанського, очікування на затвердження Шандора – «це ще не затримка» через складні відносини Києва і Будапешта.
Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії
«Немає зараз підстав говорити, що агреман на Шандора затримують чи Будапешт ним не задоволений. Щонайменше в угорців є один місяць, тобто до кінця липня це ще нормальний процес», – сказав політолог.
«Якщо їм з будь–якої причини не подобається наша кандидатура, вони можуть без пояснень відмовити в наданні агреману», – так ситуацію із призначенням Шандора послом оцінює Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
За його словами, «якщо Угорщина не надасть агреман, то це буде негативним сигналом, який свідчить про погіршення відносин між нашими країнами».
Втім, тривале очікування у дипломатичних відносинах між Україною та Угорщиною вже не вперше. У 2018 році посол Угорщини Іштван Ійдярто понад пів року чекав листа з Києва. У квітні цього року його повноваження завершилися.
Тодішній новий посол Угорщини Іштван Ійдярто (праворуч) під час вручення вірчих грамот заступникові голови МЗС України Василеві Боднару (ліворуч). Київ, 14 листопада 2018 року
А вже у травні його наступник Онтал Гейзер, затверджений українською стороною, прийняв вірчі грамоти від президентки Угорщини Каталін Новак.
У своєму дописі з цього приводу глава держави написала, що просила дипломата «сприяти миру та завжди пам’ятати про інтереси угорського народу Закарпаття».
І такою швидкістю дипломатичного призначення в умовах складних відносин між країнами Угорщина була вкрай здивована, у коментарі Радіо Свобода зазначив Дмитро Тужанський. А от щодо погодження Федора Шандора, каже, справа у політичній ситуації в Угорщині.
«Скоріше команда (Каталін Новак – ред.) хоче показати свою важливість, тому що зараз Каталін Новак, будучи президенткою Угорщини, є одним із «міністрів закордонних справ Угорщини». Конкурує одночасно з Петером Сіярто, Левенте Модьором… і шукає своє місце під сонцем, дуже важко вона його знаходить».
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президентка Угорщини Каталін Новак у палаці Шандора, травень 2022 року
За словами політолога, «Каталін Новак намагається стати ключовим комунікатором між Будапештом і Києвом, поки в неї це не виходить», тому «гра Каталін Новак з отаким неквапливим наданням агреману Шандору пов’язана з тим, аби більше показати свою суб’єктність, свою важливість, свою впливовість».
Запит із запитанням про призначення Федора Шандора послом в Угорщині Радіо Свобода надіслало Офісу президента України, але на момент публікації статті відповіді не отримало.
Будівля МЗС України в Києві
Про ситуацію Радіо Свобода запитало і у Міністерства закордонних справ України.
«Незалежно від Угорщини, ми не коментуємо питання призначення послів – тільки після того, як будуть видані відповідні укази президента», – сказав речник МЗС України Олег Ніколенко.
За інформацією народної депутатки та заступниці голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Соломії Бобровської, Федір Шандор «має бути призначений», а «затримка – момент, безсумнівно, політичний».
Соломія Бобровська, народна депутатка (партія «Голос»), заступниця голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО
Також вона підкреслила, що дипломатичні відносини між Угорщиною та Україною поступово стабілізуються, про що свідчить той факт, «Верховна Рада 10 червня ухвалила закон про продовження права навчатися мовою меншин ЄС до 1 вересня 2024 року. Очевидно, що це зроблено для угорської меншини». На її думку, «це ще раз і ще раз показує компроміс, на який готовий йти Київ, поки Будапешт блокує Україну на шляху до НАТО та ЄС», – сказала депутатка.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у березні заявив, що його країна не підтримає євроатлантичну і європейську інтеграцію України, доки «школи на Закарпатті у небезпеці». «99 угорських початкових і середніх шкіл в Україні перебувають під загрозою закриття через український закон про освіту», – додав він.
У квітні Сійярто заявив, що Угорщина підтримає зусилля України з інтеграції в НАТО, «тільки якщо українці повернуть закарпатським угорцям права, які в них вже були до 2015 року».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ПАРЄ закликає країни-члени НАТО підтримати членство України в Альянсі – резолюціяРаніше в інтерв’ю Радіо Свобода потенційний посол, викладач–військовослужбовець відмовився говорити на тему дипломатичного майбутнього, але розповідав про будні на фронті.
При цьому можливе призначення Шандора підтримують його земляки з Закарпаття.
За словами голови Закарпатської облради Володимира Чубірка, Шандор наразі є найкращою кандидатурою на посаду посла, оскільки чітко розбирається у відносинах угорців прикордоння та проблемах, які є головними причинами поточних протистоянь між Будапештом і Києвом.
«Він розуміє (ці питання – ред.) зсередини, тому має найбільше шансів владнати цю ситуацію і знайти спільну мову з угорськими політиками. Інше – це питання геополітики, на яке, на жаль, жоден посол не буде впливати, бо не зможе розірвати орбано-російські зв’язки».
Підтримує Федора Шандора і місцева угорська громада. Голова Спілки угорців України Ласло Зубанич у коментарі Радіо Свобода зазначив: «Якщо Федір Шандор буде мати бажання, то ми залюбки будемо йому допомагати. Я спілкувався з представниками інших організацій, вони теж так вважають (щодо кандидатури Шандора). На мою думку, він міг би розв’язати проблемні питання. Хоч посол озвучує позицію держави, але можна говорити мовою дипломатів і мовою емоцій. Різниця є суттєва».
«Є емоційність. І емоційність вирішується за столом дипломатії», – так про угорсько-українські відносини у інтерв’ю Радіо Свобода зазначав Федір Шандор.
Відповідаючи на запитання про проблемні питання в українсько-угорських відносинах, зазначив: «Ми не договорили по культурних маркерах, по освіті. Нам вороги не дали договорити».
Федір Шандор із побратимами
Гострий конфлікт у відносинах України та Угорщини триває з 2017–го. Тоді країни розділив ухвалений Верховною Радою «освітній закон», який Будапешт повважав наступом на права угорської нацменшини Закарпаття.
Із початком повномасштабного вторгнення уряд Угорщини час від часу блокує санкції проти Росії та дотримується принципу «мир понад усе». Таку риторику критикує українська влада.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Також Угорщина не надає Україні жодної військової допомоги, відмовившись від будь–якого залучення до війни.
Угорський прем’єр Віктор Орбан у інтерв’ю Bloomberg, коментуючи агресію Росії проти України, заявив, що неважливо, хто до кого вторгся. Угорський прем’єр також переконаний, що Україна не здатна виграти війну – «не може бути перемоги для бідних українців на полі бою».
20 листопада 2022 року Орбан відвідав товариський футбольний матч між збірними Угорщини і Греції, що відбувся в Будапешті, у шарфі, на якому зображена мапа так званої «Великої Угорщини», до якої включені частини сусідніх держав, зокрема України.
Українки, які виїхали до Угорщини через вторгнення Росії до України, із плакатами під час Маршу матерів у Будапешті, 2 квітня 2022 року. На плакаті, що ліворуч, напис англійською: «Орбан, припини підтримку вбивств»
8 червня Росія передала групу українських військовополонених із Закарпаття Угорщині, до яких спершу не допускали українських дипломатів. ГУР України ця історія нагадала «драматичний детектив з політичним підтекстом».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В Україну вдалося вивезти трьох українських військовополонених із Угорщини – МЗСПризначення очільника посольства України «у одній з найскладніших країн ЄС» вважає позитивом Костянтин Єлісєєв, український дипломат, надзвичайний і повноважний посол України, колишній заступник міністра закордонних справ України (2007-2010 рр.).
Він впевнений, що «це важливо особливо у контексті очікувань України на треках ЄС та НАТО. Це символ відкритості до діалогу та вирішення проблемних питань. Водночас дуже рано говорити про можливий переломний момент у відносинах, бо коріння проблем не у наявності чи відсутності послів, а у політичній волі та позиції офіційного Будапешту».
Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, переконаний, що призначення послом Федора Шандора дасть шанс на зміну курсу відносин між Україною та Угорщиною.
«Зараз ці відносини рухаються в бік ескалації, в бік деградації, призначення Федора Шандора – це шанс переосмислити ці відносини і відштовхнутися від дна, якого постійно досягають українсько-угорські відносини, які пробивають це дно, зараз є можливість від цього дна відштовхнутися, і почати рухатися в іншому напрямку».
За його словами, Угорщина має бути зацікавлена в призначенні Шандора. Зокрема, через те, що він є етнічним угорцем із Закарпаття, «тобто знає контекст регіону, через яку Угорщина взагалі дивиться на Україну. До того ж, Угорщина давно каже, що вона хоче мати українського посла, з яким вона б могла вести активну комунікацію». Тому «немає підстав з угорського боку не затверджувати Федора Шандора, тому просто треба набратися терпіння», радить оглядач.
Тим часом цей тиждень в Україні розпочався із дипломатичних призначень. У вівторок, 20 червня, нові посли з’явилися у трьох країнах, згідно з указами президента Володимира Зеленського.
До Бразилії відправиться Андрій Мельник, який обіймав посаду заступника міністра закордонних справ. В Індії працюватиме Олександр Поліщук, який був заступником міністра оборони. А послом в Колумбії за сумісництвом стане український посол в Перу Юрій Полюхович.
Що означає агреман?
Коли новий посол прибуває в приймаючу країну, для початку роботи дипломата потрібна згода уряду. Держава, яка направляє посла з дипломатичною місією, офіційно запитує згоду країни перебування. Дипломат прибуває з акредитаційним листом (lettre de créance), який зазвичай вручається главі держави приймаючої країни. Після того, як уряд країни підпише угоду, вони можуть почати свою роботу, користуючись дипломатичним імунітетом. Приймаюча країна може відмовити в агремані призначеного дипломата без пояснення причин.
Над матеріалом працювали Ірина Сисак в Києві, Ірина Бреза в Ужгороді та Флора Гарамволгі в Будапешті
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Угорщина вже теж хоче самоврядування для угорців українського Закарпаття ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Категорично відкидаємо»: в МЗС України відповіли на заяви угорського міністра Сійярто щодо нацменшин