Польський para bellum: підтримка України та національний інтерес Польщі

Si vis pacem, para bellum – з латини «хочеш миру – готуйся до війни»...

Помітну увагу в Україні привернула різка відповідь депутата Європарламенту Радослава Сікорського на слова глави МЗС Росії Сергія Лаврова, який заявив, що «НАТО став суто геополітичним проєктом, спрямованим на захоплення територій, які осиротіли внаслідок розпаду Організації Варшавського договору і Радянського Союзу».

«Усвідомте раз і назавжди, мовою, яку ви можете зрозуміти. Ми не осиротіли, тому що ви не були нашим татком. Швидше серійним ґвалтівником. Ось чому за вами не сумують. А якщо спробуєте ще раз, отримаєте по яйцях», – заявив євродепутат.

Підтримка України об’єднує польські еліти

Той факт, що сьогодні Сікорський належить до опозиційного табору внутрішньої польської політики, не означає, що його оцінку не поділяє переважна більшість не тільки однопартійців з «Громадянської платформи», а й представників правлячої партії «Право і справедливість».

Ця позиція політика, який у минулому обіймав посади міністра закордонних справ та національної оборони і ще на початку 90-х відповідав за інтеграцію Польщі зі структурами НАТО, фактично відображає спільні настрої польської еліти у ставленні до погроз Росії.

«Цей допис Лаврова був елементом психологічного тиску, створення атмосфери впевненості Росії у собі. Він дуже зухвалий, бо «осиротіли» виглядало б так, ніби ми були в якійсь одній родині з Радянським Союзом, тоді як він для країн, які звільнилися і тепер належать до НАТО, був загарбницькою і панівною державою, а для країн Балтії – державою-окупантом. Тож це є демонстрацією російської імперської гордині і підкреслює ставлення до Центральної Європи як до об’єкта, а не суб’єкта (переговорів)», – каже політолог, професор Лодзького університету та голова Ради безпеки і оборони при Президенті Польщі, Пшемислав Журавський вель Граєвський в інтерв’ю виданню wPolityce.pl1.

Розкриваючи тему російської загрози Україні на шпальтах «Економічної правди», політолог відзначає, що незважаючи на глибоку внутрішню розділеність Польщі, «два українських Майдани 2004/2005 та 2013/2014 років об’єднували польську політичну сцену, надаючи їй спільну вищу ідею – підтримку Києва у боротьбі за незалежність від Москви. Бо в Польщі немає значущих політичних сил, які б публічно наважилися поставити під сумнів цю мету як очевидний інтерес Польщі. Російська загроза Україні додатково об'єднує поляків».

Спільний досвід і національний інтерес України та Польщі

У матеріалі «Українському тижню» професор Журавський вель Граєвський підкреслює, що глава польської дипломатії Збіґнєв Рау рішуче відкинув російську концепцію «перехресних гарантій» для України, що мають замінити їй членство в НАТО: «зі схожою пропозицією від Росії Польща мала справу на початку 1990 років. Вона її відхилила, посилаючись на поганий історичний досвід із гарантіями від імперій».

«Ми розуміємо вас. Ми маємо схожий досвід. Ми знаємо, що таке Росія та її імперіалізм, який «знає тільки ті кордони, які прокладають перед ним своїм збройним опором народи, що опинилися під його загрозою». Ми знаємо, що стоїмо в тій же черзі, що й українці. Відновлення московського панування над Києвом було б відновленням матеріального приводу встановити домінування над Варшавою. Так було завжди, починаючи з 1654 року… Ми пам’ятаємо про це, і тому Польща, відповідно до свого національного інтересу, однозначно стає на бік України», – наголосив голова Ради безпеки і оборони при Президенті Республіки Польща.

Тож, як видається, польські союзники докладуть зусиль для підтримки України, використовуючи також Організацію безпеки і співробітництва в Європі, яку вона очолила на 2022 рік.

Віце-міністр закордонних справ Марцін Пшидач завірив, що справа України переважатиме під час польської президентури в цій організації.

Як очільник ОБСЄ Збіґнєв Рау з першим візитом відвідає Україну, у тому числі східні області. Представляючи 13 січня на сесії Постійної ради ОБСЄ у Відні пріоритети головування Польщі, він заявив, що безпека у Східній Європі буде одним із викликів, адже ризик війни сьогодні є найбільшим за останні 30 років. Кажучи про ситуацію України, міністр наголосив, що необхідно зосередитися на мирному вирішенні проблеми зі збереженням цілісності України.

Що загрожує члену НАТО?

Незважаючи на те, що Польща є членом НАТО, до російської загрози у самій країні ставляться не менш серйозно, ніж у нас, для чого є вагомі підстави.

Окрім триваючої безпекової кризи на білоруському кордоні, викликаної цілеспрямованим використанням мігрантів як інструменту дестабілізації, у листопаді минулого року білоруські та російські повітряно-десантні війська взяли участь у маневрах, які проходили поблизу Польщі.

Як повідомило російське Міністерство національної оборони, їх метою була перевірка боєготовності союзницьких військ у зв’язку з «посиленням військових дій біля білоруського кордону». Заступник посла Російської Федерації при ООН Дмитро Полянський заявив, що навчання мали зв’язок із нібито збільшенням концентрації польських військ біля кордону, а білоруське міністерство оборони звинуватило Польщу в «безпрецедентному» групуванні військ біля кордону.

Ще раніше, у вересні на території Білорусі та Росії відбулися стратегічні навчання «Запад-2021» за участі до 200 тисяч солдат і 80 літаків і гелікоптерів. В них були задіяні 760 одиниць техніки, зокрема 290 танків і 15 кораблів. А чергові російсько-білоруські військові навчання заплановано вже у лютому-березні цього року.

Польща озброюється

Через це, розраховуючи на застосування у разі військової агресії на принцип колективної оборони Північноатлантичного альянсу, поляки, тим не менше, перш за все розраховують на власні сили.

Зокрема, Польща планує радикальне посилення своєї армії. Віце-прем'єр Ярослав Качинський представив відповідний законопроєкт, який передбачає план збільшення оборонного бюджету та чисельності збройних сил більш ніж удвічі до як мінімум 250 тис. солдат та 50 тис. резервістів, а також закупівлю американського військового обладнання та зброї європейського виробництва.

Сейм Польщі 14 жовтня збільшив навіть минулорічний оборонний бюджет на 6 мільярдів злотих понад попередніх 52-х мільярдів, піднявши його до рівня 2,4% ВВП.

Додаткові гроші на оборону уряд Польщі хоче витратити на часткову оплату контракту на поставку 250 танків М1A2 Abrams SEPv3, вартість якого сягає 6 мільярдів доларів. Перші 28 машин мають прибути вже цього року. У планах також закупівля понад 100 тягачів і причепів для їх транспортування танків.

У жовтні 2022 році до Польщі доставлять системи протиракетного комплексу Patriot, контракт на постачання яких на суму майже 5 млрд доларів було підписано ще у березні 2018-го. У 2024 році поляки очікують на отримання перших винищувачів п’ятого покоління F-35.

В ході реалізації програми модернізації військово-морських сил «Меченосець» планується будівництво трьох багатоцільових фрегатів, а також двох сучасних підводних човнів та кораблів радіолокаційної розвідки протягом 2026-2034 років, на що передбачено близько 13 мільярдів євро.

Міністерство національної оборони Польщі підписало також контракт на постачання 100 військових безпілотників, оснащених електрооптичними боєголовками та здатністю безперервно літати з низьким рівнем шуму протягом трьох годин на відстань до 35 кілометрів. Їх вироблятиме польський консорціум, до складу якого входять Polska Grupa Zbrojeniowa та Wojskowe Zakłady Lotnicze у Лодзі та Бидгощі.

Разом з безпілотниками польська армія отримає пакет матеріально-технічного забезпечення та навчання, включаючи наземні станції управління та термінали даних. Вся система під кодовою назвою Wizjer має бути поставлена у 2024-2027 роках.

Ніхто крім нас самих – нас не захистить

Головним аргументом на користь такого збільшення оборонного потенціалу є імперські амбіції Росії та гібридна атака з боку Білорусі, тоді як для реалізації рішень НАТО потрібен час. Тому країна, розташована на східному фланзі Європейського союзу та НАТО, повинна мати достатні сили стримування та здатність ефективно захищатися протягом тривалого часу самостійно.

І така логіка є цілком переконливою. Звісно, можна по різному оцінювати рівень загрози масштабної війни в Європі та навіть вважати дії Кремля виключно грандіозним блефом. Однак історичну пам’ять і сформульований понад 2 тисячі років тому основний принцип обороноздатності держави «хочеш миру, готуйся до війни» ще ніхто не спростовував.

Анатолій Курносов – експерт Центру політичних студій «Доктрина»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода