Переговори НАТО – Росія. Як на ультиматуми Кремля реагують жителі Приазов'я?

Цього тижня відбулося засідання Ради НАТО – Росія. Переговори відбулися на тлі зростаючого напруження і розпочатих Росією масштабних військових навчань у прикордонних з Україною областях. Зокрема, на засіданні розглядали вимогу Москви до НАТО припинити розширення на схід, і не давати членство Україні. За словами генсекретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа, у НАТО переконані, що лише сам Альянс та Україна можуть вирішити, чи стане вона його членом. Натомість, Москва заявляє, що бачить для себе загрозу у можливому вступі України до НАТО, а тому не вважає це питанням свободи вибору. Як сприймають мешканці Приазов'я новини стосовно відносин НАТО, України і Росії? Чи є актуальною загроза нападу Росії в Азовському морі та що думають мешканці про ймовірність нової атаки з боку Росії? Про це йшлося у програмі «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

Думка людей

Кореспонденти «Новин Приазов’я» провели опитування стосовно того, чи слідкують мешканці регіону за перемовами НАТО і Росії та іншими міжнародними переговорами щодо військової активності російської армії біля українських кордонів, чи очікують нової атаки.

Частина жителів Бердянська, Херсона, Генічеська і Маріуполя відстежують зовнішньополітичні новини, які стосуються України, але не дуже вірять у розв’язання конфлікту найближчим часом та покращення від переговорів. Разом з цим, жителі Приазов’я майже одноголосні в тому, що ймовірність повномасштабної війни з Росією є низькою.

Відповіді людей, які пролунали в прямому ефірі, прокоментував політолог із Херсону Дементій Білий. За його аналізом, молодь ставиться більш байдуже до зовнішньополітичних новин. Вона більше зосереджена на власному житті. Люди середнього та старшого покоління читають новини, слухають, дивляться телевізор, зазначив політолог.

Він каже, що «південь, як і вся Україна, звик до тієї ситуації, яка відбувається на сході країни щодо ескалації напруги з Росією».

«Ми досить фаталістично дивимося на ситуацію. Буде, що буде. Розмови йдуть, однак всі звикли до постійних загроз та вже навіть спокійно до цього ставляться», – зауважив він.

Більше політолога хвилює ставлення держави: «Але я бачу іншу проблему: байдуже ставлення нашої влади». Він нарікає на якість підготовки територіальної оборони.

«Загалом є така розміреність у відчутті постійної небезпеки», – вважає експерт.

Інший політолог, доцент Бердянського університету менеджменту і бізнесу Іван Харченко зазначив, що «зима 2021-го та зима 2022 років – центральна тема для Приазов’я – це не тема НАТО і навіть не вторгнення Росії, а економічні проблеми».

«Наразі випробування тарифами та економікою мають вищу значущість для населення. Це підтверджує дослідження за проєктом «Стійка Україна» в Приазов’ї», – зазначає Харченко.

Загострення з боку Росії, на його думку, «це спроба загнати ситуацію в глухий кут, щоб потім напрацювати зовсім нові підходи, щоб розуміти, що стара модель не працює».

«Принцип «нічого для нас без нас» по факту існує, але спочатку відбуваються такі перемовини, а потім кінцеві моменти узгоджуються з Україною. Ми це бачимо у другій половині 2021 року і, я думаю, що така тенденція буде у 2022 році. Чому це? Бо Україна поки не може запропонувати чогось конструктивного, вона не має політичних та економічних можливостей. Зараз українська дипломатія трошки менш потужна, ніж раніше. Репутаційно від нашої війни втомилися», – додав політолог з Бердянська.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов пояснив в ефірі, як нестабільна зовнішньополітична ситуація впливає на пересічних українців, зокрема, на жителів Херсонщини.

«Люди вибудовують власні стратегії, – каже він. – Для соціально активної частини мешканців півдня Херсонщини, наприклад, це відповідь на питання інвестувати чи не інвестувати, переїжджати чи не переїжджати, де будуть навчатися діти, чи продавати тут житло, чи покидати місто?»

Дослідник зазначає, що «кожна така хвиля супроводжується, зокрема і тим, що хтось ухвалює рішення переїздити в інший регіон».

«Війна поруч. Маріуполь звик»

Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін сказав в ефірі програми, що переговори НАТО та Росії не залишились без уваги місцевих жителів. Він зауважує, що люди вже звикли до загострень, але треба бути готовим до любого сценарію розвитку подій.

«Маріуполь звик до неочікуваності, як це було зі Східним. Тому ми завжди готові. Війна поруч. Попри те, що в місті майже не чути пострілів і у нас спокійно та мирно зараз завдяки нашим захисникам. Ми постійно підтримуємо контакти з військовими і знаємо ситуацію. Вона неспокійна останнім часом. Треба бути готовим до будь-якої розв’язки», – наголосив депутат.

Вихід із ситуації він бачить у запроваджені Заходом персональних і водночас широких санкцій.

«Головний запобіжник, на мою думку, щоб наші європейські партнери та США попередили російських посадовців, що їхнє майно, їхні дружини, діти, які навчаються в США та Європі, у разі нападу на Україну будуть заарештовані та депортовані. Це єдине, чого вони бояться. Персональні, але широкі санкції», – вважає Бородін.

Депутат зазначає, що «маріупольці готові захищати свою територію», в тому числі, у складі територіальної оборони. «При будь-якій спробі нападу, не буде «легкої прогулянки» Маріуполем, не кажучи вже про Київ і далі, – каже він. – Люди не готові віддавати свою землю незрозумілим визволителям».

Влада Генічеська не бачить паніки населення

Жителі Генічеської громади активно спостерігають за міжнародними перемовинами, але вже не панікують, запевняє заступник міського голови Юрій Бабанін.

«Зацікавленість є. Цей тиждень проходить у напруженому дипломатичному ритмі. Розуміємо, що складно проводити дипломатичний діалог в умовах, коли біля кордонів є багатотисячні російські війська. Але увага міської громади прикута до ситуації», – сказав він в ефірі.

Головна думка Бабаніна – «люди звикли до режиму постійного напруження та намагаються жити своїм життям».

Чиновник водночас зазначає, що у жителів Генічеська, як і в херсонців, хоч і не має паніки через військову активність Росії, однак «є стурбованість та певне занепокоєння».

Експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов пов’язує рівень стурбованості населення з тим, наскільки широко висвітлюються можливі загрози.

«Як тільки зійшла зі шпальт і з екранів тема війни, так в опитуваннях ця тема перейшла навіть не на другу, а на третю позицію. Тарифи будуть на першому місці, на другому – безробіття, зарплата, локальні проблеми. І тільки на третьому – можливе вторгнення», – констатує експерт.

«Загроза швидкої ескалації»

Після завершення переговорів із Росією, генеральний секретар НАТО наголосив, що є «реальний ризик нового збройного конфлікту в Європі», але запевнив, що НАТО «зробить усе можливе, щоб запобігти такому сценарію».

Відповідаючи на запитання журналістів, глава альянсу сказав, що НАТО може відправити додаткові війська до країн східного флангу, якщо Росія знову застосує силу проти України.

Столтенберґ також зазначив, що будь-яке застосування сили щодо України стало б серйозною політичною помилкою, за яку Росії доведеться заплатити високу ціну.

За словами експерта Центру оборонних стратегій, ексзаступника начальника штабу ВМС України Андрія Риженка, загроза з боку Росії залишається.

«Війська перебувають в позиціях безпосередньо у кордонів України у вигляді бойових порядків. Це було відпрацьовано Росією протягом декількох навчань. Особливо я хочу підкреслити ті сили, які перебувають на Кримському півострові. Як мінімум 6 років вже відпрацьовується морська амфібійна операція – висадка на наше узбережжя. За останні роки вони зрозуміли, що нарощення бойового потенціалу України вже не дозволить їм досягти успіху тільки амфібійними силами, а у них проблеми з десантними кораблями – їх просто немає. Вони всі старі і радянські», – зазначив Риженко.

Експерт наголошує, що можливе залучення Росією повітряно-десантних або аеромобільних сил.

«Для цього було сконцентровано на півдні Криму значний російський вертолітний підрозділ. Там перебуває близько 80 бойових та транспортно-бойових вертольотів. Ми знаємо, що на Кримському півострові на постійній дислокації в грудні минулого року була розгорнута повітряно-десантна бригада. Зараз це формування підсилюється. Наявність таких сил, з військової точки зору, є загрозою ескалації досить швидкої», – додав Риженко.

Разом з цим він вказує на те, що для того, щоб тримати такий значний контингент потрібен значний економічний потенціал.

«Якраз в економіці Росія дуже залежить від Заходу. Він надає Росії технології, бо там їх просто немає. Захід забезпечує серйозне надходження валюти до Росії. Я хочу нагадати, що за 20 років бюджет Міністерства оборони Росії збільшився в 15 разів», – підсумував Андрій Риженко.

Російська влада заперечує можливість вторгнення і заявляє, що переміщення військових усередині країни – це «суверенне право» Росії. Повідомлення про вторгнення Москва називає «безпідставним нагнітанням напруженості».

На тлі можливості вторгнення влада Росії розпочала переговори зі США та НАТО про гарантії безпеки в Європі. Згідно з російськими вимогами, США не повинні створювати військові бази на території країн колишнього Радянського Союзу, які не входять до НАТО, а сам Альянс має припинити розширення на схід.

Зокрема, Росія висунула вимогу не приймати в НАТО Україну. У ході переговорів у Женеві та Брюсселі США та їхні союзники відкинули більшість російських вимог.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».