«Варто ухвалити це рішення!»: нові аргументи за вступ України в НАТО

Один з найавторитетніших політичних теоретиків, ветеран американської дипломатії Генрі Кіссінджер заявив про збільшення підстав для задоволення давніх прагнень України до вступу в НАТО. Його голос додається до доводів інших авторитетних діячів, які вважають, що українське членство в альянсі може бути найкращою гарантією відновлення тривкого миру в Європі.

Генрі Кіссінджер, якому цього місяця виповнюється 100 років, тривалий час належав до тих у західних колах, хто вважав, що Україні краще підходила б позаблоковість за зразком Фінляндії після Другої світової війни.

Але після лютневого російського масштабного вторгнення в Україну 2022 року Кіссінджер сказав, що готовність Москви йти на повномасштабну відкриту війну зруйнувала аргументи на користь нейтральності України.

Ветеран американської дипломатії Генрі Кіссінджер. Фото 2015 року

У промові під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі в січні 2023 року він заявив, що Україні потрібні гарантії НАТО і зокрема її членство в альянсі «було б належним наслідком».

Тепер Генрі Кіссінджер додає, що розвиток війни створив ще один, на його думку, важливий аргумент на користь залучення України до військово-політичного союзу.

В інтерв’ю журналу The Economist він сказав, що внаслідок військового посилення України завдяки західним озброєнням Європі краще мати таку потужну державу в структурі НАТО.

«Зараз ми озброїли Україну до такого рівня, на якому вона буде найкраще озброєною державою з найменш стратегічно досвідченим керівництвом у Європі. Якщо війна закінчиться так, як це напевне буде – з втратами багатьох здобутків Росії, але зі збереженням Севастополя, то ми можемо мати невдоволену Росію, але також і невдоволену Україну тобто рівновагу невдоволення. Тому для безпеки Європи краще мати Україну в НАТО, де вона не зможе приймати національних рішень стосовно територіальних претензій», – міркує Генрі Кіссінджер.

Колишній дипломат навіть заявив: «Якби я розмовляв з Путіним, я б сказав, що йому також було б безпечніше з Україною в НАТО».

Коментарі Генрі Кіссінджера додаються до активних дискусій про те, яку відповідь має дати НАТО під час саміту у Вільнюсі в липні на вимогу українських керівників стосовно чіткого визначення шляху України до членства.

«Не існує жодної раціональної причини, чому наші воїни, які так героїчно й успішно б’ються заради нашої спільної свободи, наших спільних цінностей, досі не в одній організації з усіма іншими воїнами Альянсу», – сказав президент Володимир Зеленський 14 травня в Німеччині. І додав: «Якщо судити по плодах наших дій, Україна – вже в Альянсі, але де-юре рішення поки що не ухвалене. Варто ухвалити це рішення! І варто визначити алгоритм – це мотивує наших воїнів».

Президента України Володимир Зеленський під час виступу через відеозв’язок на щорічній сесії Парламентської асамблеї НАТО. Київ, 21 листопада 2022 року

Бухарест-2008 – Вільнюс-2023

Колишній шведський урядовець, а зараз коментатор з міжнародних питань Карл Більдт також наполягає, що на саміті у Вільнюсі НАТО має уникнути того, що сталося в Бухаресті 2008 року.

Карл Більдт у статті для Project Syndicate натякає, що теперішня російська війна є одним з наслідків того, що 2008 року лідери НАТО не змогли дати належної відповіді на заявлені прагнення про вступ в альянс України, а також Грузії.

Він вказує на складність тодішньої ситуації, в якій, наприклад, значна частина українського суспільства не підтримувала вступ у НАТО, а керівники Німеччини і Франції намагалися задобрювати Москву.

Під час однієї з акцій у столиці України. Київ, 8 грудня 2019 року /// Во время одной из акций столицы Украины. Киев, 8 декабря 2019 года

Але, на думку Карла Більдта, те, що вирішили зробити на саміті в Бухаресті, було «найгіршим» з можливого, пообіцявши, що Україна і Грузія будуть членами, але відмовившись від конкретних кроків для втілення тієї обіцянки.

«Було створене враження відкритих для вступу дверей, що одночасно розпалювало полум’я в Росії і роздмухувало сподівання тих, хто підтримував ідею… Розмитий компроміс НАТО не становив реальної загрози Росії, бо він насправді не наближав Україну і Грузію до членства. До того як Путін нелегально анексував Крим 2014 року, Україна дотримувалася політики нейтральності щодо Росії і НАТО», – нагадує колишній міністр закордонних справ і прем’єр-міністр Швеції.

Карл Більд вважає, що тепер «майстри слова повинні будуть видати рішення, яке надає чіткий шлях до українського членства, навіть якщо не йтиметься про негайний вступ. На відміну від 2008 року більше не можна залишати сумнівів, що членство одного дня настане».

«Безпека України є ключовою для європейської стабільності і так буде впродовж десятиліть. НАТО було створене насамперед для опору агресії і для охорони Європи. У Вільнюсі вирішуватиметься не лише майбутнє України, але також і альянсу», – завершує свої думки Карл Більдт.