Аналіз заяви Байдена: чи буде Україна в НАТО?

Президент США Джо Байден розповів, як він бачить завершення війни Росії проти України і заявив, що для того, щоб почуватися безпечно – Україна не повинна стати членом НАТО. Про це Байден сказав у великому інтерв'ю для видання Time 28 травня. В Україні все ж експертне середовище висловлює розуміння, що в найближчій перспективі членство в альянсі Україна не світить, але висловлюються надії, що у віддаленій перспективі Київ може стати членом НАТО.

В інтерв’ю провідному американському часопису Time, на запитання яким буде завершення війни в Україні, президент Джо Байден сказав, що «мир виглядатиме як гарантування, що Росія ніколи не окупує Україну». Він чотири рази повторив слово «ніколи».

Але це, на думку американського лідера, не означає вступ України до НАТО.

«І це не означає – НАТО, що вони є частиною НАТО. Це значить, що у нас з ними відносини як з іншими країнами, де ми постачаємо зброю для того, щоб вони могли обороняти себе у майбутньому», – зауважив Байден.

Він також підкреслив, що ніколи не був «готовий підтримати НАТОвізацію України». Також він високо оцінив існування НАТО, назвавши його «найсильнішим альянсом в історії світу».

«Заява не дуже позитивна»

Представник НАТО, який працює в брюссельській штаб-квартирі, відмовився напряму коментувати слова президента США, але зауважив: «Ми не коментуватимемо деталі того, що сказав Байден, оскільки це має робити Білий дім».

«Але моє розуміння є таким, що американська лінія була і все ще залишається такою, що Україна має отримати «міст до членства в НАТО». Цей меседж озвучив (держсекретар США) Блінкен в Києві та Празі…», – сказав цей представник НАТО на умовах анонімності.

Джо Байден (на задньому плані), ілюстрційне фото

В Україні з обережністю коментують слова президента Байдена, однак вважають, що ця заява є не дуже доброю новиною для євроатлантичної інтеграції Києва.

«Якщо дивитися на те, що сказав Байден, то заява для нас не дуже позитивна. Бо вона фактично закріплює позицію Сполучених Штатів, що вони не готові підтримувати членство України в НАТО, і що цього дійсно не станеться в найкоротшій перспективі, і вони не будуть це педалювати», – сказав Радіо Свобода Олександр Краєв, директор програм аналітичного центру «Українська призма».

«Але з іншого боку, це балансується заявою про те, що з точки зору Байдена, Україна вже нібито в НАТО і з цього може випливати, що США розглядають варіант якоїсь непередбачуваної ескалації конфлікту або підготовки до застосування зброї масового знищення і думають про якусь реакцію зі своєї сторони. Тобто, по суті якщо ми беремо до уваги ці два фактори, ми бачимо нашу стару добру знайому, – а саме доктрину «стратегічної невизначеності» – додав Краєв.

На його думку, США справді змушують Росію гадати, – а як реагуватимуть США на випадок значної ескалації війни чи при смертельній загрозі для української державності?

Тут приблизно те, як США діють щодо Тайваню і Китаю. З одного боку, говорять про дотримання політики «одного Китаю», а з іншого безпеково підтримують Тайвань, постачають йому зброю і готові його захистити в разі китайського вторгнення.

«І по суті, оця заява про Україну звучить так само: Україна не буде в НАТО, але Україна сприймається як союзник в НАТО, і якщо хтось захоче застосувати там зброю масового знищення чи щось подібне – американці будуть реагувати», – зауважує Олександр Краєв.

Представник Місії США при НАТО, який побажав аби його не називали, у письмовому коментарі Радіо Свобода так пояснив заяву Джо Байдена: «Президент говорив, що він не вірить, що Україна готова до членства НАТО зараз. Це є тим, що він раніше вже багато разів говорив».

«Майбутнє України – в НАТО. Як президент казав раніше: «Я вірю, що Україна туди дійде» і «Тут не йдеться про те чи повинні вони (українці) вступати чи не вступати. Тут йдеться про те, коли вони зможуть вступити. І вони вступлять в НАТО», – процитував представник Місії США при альянсі американського лідера.

Час заяви Байдена

Також говорять і про час заяви Джо Байдена – інтерв’ю часопису Time вийшло фактично під час американської президентської виборчої кампанії, яка щоправда, формально лише починається.

«Перш за все, треба розуміти, що це заява, зроблена для американського видання під час виборчої кампанії в США. Тобто, перше, з чим вона співміряється, – це з електоральними настроями. Я думаю, що у Байдена намагаються спеціально робити так, щоб не було ясності і розширювати електоральну базу», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода політолог Олег Саакян.

Щодо НАТО та підтримки України, то між Джо Байденом і його головним конкурентом Дональдом Трампом є відмінності.

Данальд Трамп (ілюстраційне фото)

Байден за активну підтримку Києва у війні проти Росії, Трамп був більш скептичний, але недавно навіть заявив, що якби Росія напала на Україну за його президенства, то він «бомбив би Москву».

Щодо НАТО – то Байден показує, що цінує важливість НАТО для американських інтересів і безпеки США, Трамп акцентує зі свого боку, що європейці, мовляв, не повинні сприймати безпекові гарантії як якусь даність і повинні витрачати як мінімум 2% ВВП на оборону (зараз це роблять майже дві третини членів НАТО).

Не очікувати забагато від саміту у Вашингтоні

Також заяву Байдена сприймають як прагнення уникнути певного «конфузу», який спіткав Україну на вільнюському саміті НАТО в липні 2023 року. Тоді планка очікувань щодо запрошення України в НАТО була підняти занадто високо українським керівництвом і саміт залишив післясмак невдачі через відсутність такого запрошення.

Хоча у Вільнюсі були й важливі досягнення – зокрема для України скасували необхідність проходити План дій щодо членства (ПДЧ) для членства в НАТО, а також Комісію Україна-НАТО перетворили на Раду Україна-НАТО, де Київ вже є рівноправним учасником і може навіть скликати Раду за власною ініціативою.

«Важливе в цій заяві Байдена було й те, що, власне, зараз не запросять Україну в НАТО. І це превентивний крок, щоб не допустити підняття ставок Україною, щоб не допустити повторення ситуації у Вільнюсі. І оцей меседж, як мені здається, там є ключовим. Щоб Україна вустами Зеленського не піднімала ставки по запрошенню України на вашингтонському саміті. Щоб не створювалось враження, що ось нас знову не запросять. Що, мовляв, нас мали запросити, але не запросять – щоб це не стало слабкістю Байдена, якою скористаються його опоненти», – пояснює політолог Олег Саакян.

Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час саміту альянсу у Вільнюсі. 12 липня 2023 року

Декларація Вільнюського саміту підтверджувала, що Україна буде членом НАТО, коли визріють для цього умови і буде згода союзників. Тоді проти запрошення України виступили США та Німеччина. Також деякі лідери країн альянсу говорили, що Україна не може стати членом НАТО поки триває війна з Росією.

«Моє розуміння таке, що Вільнюська декларація залишається в силі, ми ще не почали писати проєкт Вашингтонської декларації, але розуміння під час перегорів таке, що формулювання не лише залишаться такими самими, але й будуть «додатки», нові «налаштування» і що текст може бути навіть трохи більш позитивним для Києва», – сказав Радіо Свобода НАТОвський дипломат, якій попросив не називати його.

Радіо Свобода теж звернулася із запитами про коментар до глави Місії України при НАТО та посла України у Вашингтоні, але поки що не отримало коментарі.

Недавно британський часопис Telegraph написав, що цього року Україна не наблизиться до вступу в НАТО через побоювання, що альянс може бути втягнутий у війну з Росією.

За інформацією видання, партнери України попросили президента Володимира Зеленського не вимагати від НАТО «неможливого», а саме – швидкого просування до членства.

Цьогорічний саміт НАТО відбудеться у Вашингтоні 9-11 липня й буде присвячений знаковій даті – 75-річчю організації.

Чи це сигнал Росії?

Також в Україні є підозри – чи не слугує заява Джо Байдена щодо України й НАТО якимось «промацуванням» позиції Росії задля досягнення якогось компромісу щодо України?

«Я б не розглядав би цю заяву як якесь прощупування якихось переговорів з Росією, як демонстрацію позиції тощо. Байден, який ще не переобрався, нічого не може гарантувати, і відповідно, ніякі переговори неможливі – бо за кого він буде гарантувати? За себе чи за Трампа? – каже в інтерв’ю Олег Саакян. – І воєнна ситуація (на фронтах) не передбачає зараз жодного переговорного формату. Намагання внести в переговорний порядок денний можливу відмову України від членства в НАТО є абсолютно нерелевантним».

Президенти США Джо Байден та України Володимир Зеленський тиснуть руку під час зустрічі у Білому домі 12 грудня 2023 року (ілюстративне фото)

Зараз Україна активно підписує двосторонні документи про гарантії безпеки з різними країнами. Вже підписано півтора десятка таких договорів, – причому більшість цих країн є членами НАТО.

«На мій погляд, Україна буде в НАТО. Я думаю, що це (заява Байдена) такий тимчасовий крок, тимчасове політичне кліше. Якщо будуть гарантії (безпеки) і конкретні інвестиції в нашу оборону – це дозволить нам захищатися, – каже в інтерв’ю Радіо Свобода експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу Андрій Риженко. – Але в будь-якому разі найбільш надійний спосіб гарантувати безпеку – це входження в систему колективної безпеки (НАТО). В перспективі це можливо і це має статися».

Експерт-міжнародник Олександр Краєв зауважує зі свого боку:

«На жаль, членство явно буде відстрочене, але нам не треба від нього відмовляти в середньо– і довгостроковій перспективі. Американці є визначальними для більшості інших союзників в НАТО і незважаючи на тиск з боку тих, хто з нами підписав двосторонні безпекові домовленості, незважаючи, що буде тиск з боку британців, французів, партнерів з Центральної Європи, балтійських держав, країн Північної Європи – явно те, що американці не налаштовані ухвалювати рішення про вступ України до НАТО. Тому з точки зору євроатлантичної інтеграції, з точки зору вступу України в НАТО, заява Байдена – це негативний розвиток подій».

Прояснити більше позицію президента США щодо теми Україна-НАТО зможуть його зустрічі з українським президентом у французькій Нормандії наприкінці цього тижня і під час саміту «Групи семи» наступного тижня в Італії.