Росія вже воює з НАТО, потрібно протидіяти – експерти

Країни НАТО досі намагаються уникнути конфронтації з Росією, деякі з них не хочуть надавати Україні далекобійної зброї, а ті, що надали таку зброю, не дають дозволу на удари нею вглиб Росії. Пояснюють, що це може призвести до відкритого конфлікту західного блоку з Москвою. Але низка політологів, журналістів та військових експертів звертають увагу на те, що Росія вже веде приховану війну проти НАТО, а в самому Північноатлантичному альянсі цього поки не усвідомлюють. Про це інформує «Голос Америки».

На слуханнях Гельсінської комісії, що проходили 24 вересня у Конгресі США, експерти разом з американськими законодавцями дискутували про те, що можна протиставити підривним операціями Росії на Заході, і як не піддаватися на шантаж Росії щодо України і не уможливлювати таким чином «геноцидного вторгнення Росії в Україну».

Підривні операції Росії

У тому, що робить Росія проти Заходу, немає нічого прихованого, вважає Майкл Вайс, американський журналіст-розслідувач, який спеціалізується на Росії і співпрацював з низкою впливових видань, а нині є редактором російського розслідувального та дезінформаційного онлайн-проєкту The Insider.

«Те, що Росія робить на території НАТО та ЄС впродовж останніх 20 років, це війна», – переконаний Вайс. Він наводить десятки прикладів підривних операцій, як російські агенти проводили за кордоном – вбивства, отруєння, організації вибухів, втручання у вибори, саботаж. Він зауважує, що Кремль не приховує тих, кого на Заході вважають злочинцями, і просуває їх кар’єрними сходами, надає високі позиції в російських органах влади і навіть нагороджує дипломатичними позиціями.

Вайс каже, що Україна завжди стояла в центрі цих зусиль Росії, і почалося це не в 2022 році з початком повномасштабної агресії, не у 2014, коли Росія окупувала Крим, а ще 2011 року, коли Росія почала готувати напад на Україну.

Він нагадав про отруєння колишнього офіцера ФСБ та КДБ Олександра Литвиненка в Лондоні співробітниками ФБС, одного з яких потім обрали до російської Державної думи.

Олександр Литвиненко після отруєння в реанімаційному відділенні лікарні. Лондон, 20 листопада 2006 року

Це підрозділ військової розвідки Росії ГРУ 29155. За висновками правоохоронців, вони підірвали склади зброї в Болгарії (2011) та Чехії (2014), що були призначені для Грузії та України. А пізніше вони отруїли виробника зброї «Новачком», який згодом використали проти Сергія Скрипала і його дочки у Солсбері.

Зліва направо: «Олександр Петров» (Олександр Мішкін) і «Руслан Боширов» (Анатолій Чепіга). Їх у Британії звинувачують у безпосередній участі в отруєнні ексагента ГРУ Сергія Скрипаля

Через те, що багато європейських країн наклали санкції на російських громадян і обмежили їхні подорожі, видворили багатьох шпигунів, які діяли під прикриттям посольств, агентам ГРУ стало складніше проводити операції в Європі. Тому, каже Вайс, Росія дедалі більше використовує громадян країн НАТО, яких вербують на відстані через соціальні мережі, і які за невеликі гроші готові діяти проти своїх країн.

Журналіст, який має досвід роботи також і на Близькому Сході, каже, що це – тактика недержавних терористичних організацій, таких як «Ісламська держава». Підпалити супермаркет у Варшаві, склад меблевого магазину ІКЕА у Вільнюсі чи автобусну станцію в Чехії може коштувати лише 400 євро, які виконавець, серед яких чимало підлітків, отримає у криптовалюті, зазначає Вайс.

Спираючись на ці та низку інших фактів, Вайс каже, що попри їхню кількість, нічого нового в цих операціях немає – Радянський Союз робив це з моменту свого заснування, намагаючись підірвати європейські держави. Змінилася лише технологія, каже експерт. Захід, на його думку, не до кінця усвідомлює ці загрози, великою мірою ще й через те, що не всі операції були розкриті.

«Лякає не те, що ми знаємо, що вони зробили, а те, що ми знаємо, що це саме вони зробили – вбивства, підпали, підриви, операції саботажу, які ще потрібно буде задокументувати», – каже Вайс.

Відповідаючи на запитання сенаторки Тіни Сміт з Мінесоти про те, як Росія впливає на громадську думку на Заході, щоб зменшити підтримку України, Вайс зауважив, що деякі уряди бояться відкрити своєму населенню справжній обсяг цих операцій, щоб не налякати західну громадськість загрозами для них самих.

Щодо російського впливу на вибори, то останні урядові викриття, включно з тим, що Росія діє через американських громадян, матиме позитивний вплив для протидії російському впливу, вважає Вайс.

Енергетичний саботаж у Європі, нищення енергосистеми в Україні

Бенджамін Шмітт, колишній радник Державного департаменту з питань європейської енергетичної безпеки, каже, що до початку війни проти України, і особливо нинішнього її етапу з намаганням Росії знищити енергосистему країни, мало хто на Заході усвідомлював, до якої міри енергетика є зброєю Росії проти Заходу.

Він каже, що Захід має надати Україні зброю і дозвіл для її використання для того, щоб захистити українські електростанції та розподільчу мережу, а також він вважає, що в Конгресі США потрібно провести відповідні слухання, щоб американські законодавці дізналися, які методи Кремль використовує, щоб сіяти паніку на Заході та підірвати підтримку України.

Старший науковий співробітник Центру енергетичної політики Клейнмана Університету Пенсильванії каже, що очолює проєкт, що вивчає, як Росія підриває енергосистему ЄС вже зараз, і що планує зробити в майбутньому.

Зокрема, він говорить, що одним з випадків, які вивчає його команда, був розрив підводного оптоволоконного кабелю неподалік норвезького острова неподалік Північного полюсу в січні 2022 року.

Тоді повз острів Свальбард, який росіяни називають Шпіцбергеном, проходив російський рибальський траулер, який, імовірно і пошкодив підводний оптоволоконний кабель, що сполучав острів з материком і передавав важливі супутникові дані, які потрібні були Україні після нападу на неї Росії у лютому того ж року. Норвезька поліція заявила після розслідування, що йшлося про людське втручання, і найімовірніше, про акт саботажу.

«Імовірно, що російський рибальський траулер є відповідальний за розрив життєво важливого підводного волоконно-оптичного кабелю, який передавав комерційні супутникові дані від наземної станції на європейський материк, комерційні дані, які виявляться критично важливими для оборони України лише через кілька тижнів», – сказав Шмітт.

Він також зазначив, що цей інцидент також підкреслює оновлену морську доктрину Кремля щодо використання так званих комерційних або дослідницьких суден для шпигунства та саботажу біля європейських берегів.

Також Шмітт назвав інші випадки, які він вивчав, серед них – підрив у жовтні 2023 року газогону Balticconnector, що сполучає Фінляндію та Естонію. Тоді так само на місці розриву був присутній російський корабель під китайським прапором та у супроводі ядерного криголаму, що тягнув якір протягом кількох кілометрів, щоб розірвати телекомунікаційні кабелі та пошкодити газогін.

Дослідник також відвідав місце вибуху газогону «Північний потік-2», щодо якого точаться запеклі дискусії, але свідчення, знайдені раніше, каже Шмітт, суперечать деяким нинішнім наративам. Згідно з версіями, озвученими нещодавно, відповідальність за підрив газогону покладають на українське командування.

І останній – зовсім нещодавній випадок – помічені військові дрони неподалік індустріального парку Брунсбюттель, де міститься, серед іншого, термінал зрідженого природного газу (СПГ), який було підключено до мережі на початку 2023 року, після того, як Німеччина через російську війну в Україні, перестала купувати російський газ, що надходив газогонами.

Дослідник говорить, що ці випадки – лише найбільш відомі серед десятків інших актів саботажу, в яких підозрюють російський режим, і які, на думку Шмітта, вимагають дій у відповідь з боку НАТО.

На його думку, те, що зараз вони відбуваються в Європі, не має приспати пильність американців. Дуже швидко такі акти саботажу, в яких росіяни звинуватять самих американців, чи бойовиків із Близького Сходу, можуть статися і у США. Росіяни вже показали, що можуть на відстані знайти потрібних для цього людей.

Він переконаний, що Конгрес має підтримати пропозицію дій, щоб зупинити деструктивні дії Москви та дати сигнал, що повернення до «справ як завжди» уже ніколи не буде.

По-перше, країни НАТО мають задіяти Статтю 4 договору НАТО, яка дозволяє проводити консультації, щоб відповісти на акти саботажу з боку Росії, або проведені за її завданням.

Також Шмітт пропонує, щоб Конгрес продовжив санкції, накладані у зв’язку з будівництвом газогону «Північний потік-2», які спливають цього року.

Крім цього, колишній співробітник Держдепартаменту вважає, що Конгрес має заборонити американським урядовцям працювати на російські енергетичні компанії після звільнення з державної служби.

І нарешті, Конгрес має підтримати дозвіл Україні на використання дальнобійної зброї для ударів вглиб Росї, щоб унеможливити знищення української інфраструктури.

У відповідь на застереження одного з сенаторів Емануеля Клівера, демократа зі штату Міссурі, про те, чи така допомога не призведе до ударів Роосії по країнах НАТО, Шмітт відповів, що українці вже давно перейшли усі уявні червоні лінії, і що затягування з дозволом оборонятися призводить лише до ще більших втрат і руйнувань в Україні.

Найкраща протидія дезінформації – відкрита комунікація

Ерккі Торі, радник прем’єр-міністра Естонії з національної безпеки, який також свідчив на засіданні Гельсінської комісії, розповів, що його країна є об'єктом російських таємних операцій вже протягом кількох десятиліть. В арсеналі російського саботажу – напади на людей та власність, зокрема на міністра естонського уряду.

«Такі дії (в Естонії та в інших країнах Європи) не мають бути відкинені як дрібне чи поодиноке хуліганство. Вони є навмисними діями, які демонструють, що Росія вважає себе у стані війни з Заходом», – каже Торі, і не реагувати на ці дії означає, що Росія буде продовжувати та нарощувати свої дії.

Відповідь країн НАТО може бути індивідуальною, регіональною і колективною в межах ЄС та НАТО, і не обов’язково симетричною, каже Торі. Але кожна країна має підвищити пильність та витрати на оборону. Його країна витрачає зараз понад 3,5% на те, щоб зміцнити свою оборону та стримування Росії.

«Наша спільна стратегія має базуватися на трьох пунктах – визнанні, оцінці та атрибуції. Ми повинні вживати і контрзаходи, щоб притягнути Росію до відповідальності», – сказав радник естонського прем’єра, додавши, що визнання та називання відповідальних за російські підривні дії є ключовим елементом цієї протидії, бо це означатиме, що російські дії не залишаться безкарними.

Серед спільних дій Естонія запропонувала гібридний режим санкцій, які б могли ухвалити європейські країни, та обмеження дипломатичних акредитацій.

Як каже естонський урядовець, з досвіду його країни, найкраща протидія дезінформації – відкрита комунікація, публічне обговорення тем, які розділяють громадську думку.

Сполучені Штати та НАТО намагалися уникнути прямої конфронтації з Росією, обумовлюючи використання Україною військової допомоги, включно з жорстким обмеженням використання ними зброї далекого радіусу дії щодо ударів по території Росії. Проте Росія вже веде тіньову війну проти демократичного світу, використовуючи вбивства, втручання у вибори та саботаж, щоб дестабілізувати НАТО та підірвати безпеку та цінності трансатлантичного альянсу.

Ескалація цих дій викликає особливу тривогу, оскільки керовані Кремлем операції спрямовані на критичну енергетичну інфраструктуру та оборонну промисловість у країнах НАТО.

Крім того, Росія демонструє зростаючу готовність брати участь у військових провокаціях у межах кордонів НАТО, включаючи порушення повітряного простору та агресивні навчання поблизу Естонії. Російський уряд діє на воєнній основі і не створений для добросовісної дипломатичної взаємодії.

На слуханнях у Конгресі США розглянули і масштаби російської тактики гібридної війни, її вплив на безпеку НАТО та дослідженя стратегії ефективної протидії цим загрозам.