Національна армія Молдови почала тактичні військові навчання на всіх полігонах країни цього тижня. Навчання почались кількома днями після заяви президентки Молдови Маї Санду, що її країна може відмовитись від нейтрального статусу і приєднатися «до більшого альянсу», а також готовності Молдови вести дискусії про членство в НАТО. Експерти вважають наразі передчасною можливість членства Молдови в альянсі, натомість вказують, що стимулом до таких настроїв є вплив на Молдову війни в Україні. А перемога України у війні якраз може дати імпульс мирному об’єднанню Молдови з сепаратистським Придніпров’ям, яке підтримується Росією.

Військові маневри, в яких задіяні понад 400 військовослужбовців та чимало військової техніки, як повідомило Міноборони Молдови, планові і не пов’язані з ситуацією в регіоні та війною в Україні.

Але війна в Україні впливає на Молдову, яка має сепаратистське Придністров’я, що його Москва підтримує ось вже понад 30 років.

Принаймні тричі на територію Молдови падали уламки російських ракет, збитих над Україною її системою ППО.

По-друге, Молдова мала кілька блекуатів – вимкнень світла – через російськи удари ракетами і дронами по українській енергетичній інфраструктурі, адже електромережі двох країн пов’язані.

Ну, і по-третє, на ранішніх стадіях російської агресії проти України була інформація, що Росія могла планувати марш-кидок з окупованих частин українського півдня до Придністров’я – такий собі сухопутний міст через Миколаїв та Одесу. Але звільнення Херсону від російських військ в листопаді поклали край таким спекуляціям.

Уламки російської ракети, знайдені молдовською прикордонною службою на території Молдови після російського повітряного обстрілу України. Січень 2023 року

Відтак ці фактори прямого впливу війни Росії проти України на Молдову і безпекової непевності, кажуть фахівці, і змушують молдовське керівництво шукати більших безпекових гарантій.

Відмова від нейтралітету? Ще ні

Днями в інтерв’ю виданню Politico президентка Молдови Мая Санду сказала, що в уряді її країни та тлі війни в Україні обговорюють можливість відходу від статусу нейтральності з перспективою вступу до «більшого альянсу».

«Зараз йде серйозна дискусія… про нашу здатність захистити себе, чи зможемо ми зробити це самі, чи повинні ми стати частиною більшого альянсу. І якщо ми як держава дійдемо висновку, що нам потрібно змінити нейтралітет, це має відбутися через демократичний процес», – сказала лідерка Молдови.

Нейтральність Молдови записана в Конституції, нагадують експерти, з якими спілкувалось Радіо Свобода.

«Молдова не просто дотримувалась нейтралітету – нейтралітет Молдови записаний в Конституції. І після конфлікту на берегах Дністра, і появи так званої «Придністровської молдавської республіки» Молдова ніколи не була войовничою. Я не бачу трендів, щоб Молдова намагалася щось повернути збройним шляхом, – каже в інтерв’ю Євген Магда з Інституту світової політики. – Звичайно, на позицію Санду вплинуло те, що тричі уламки російських ракет падали на територію Молдови».

Президентка Молдови Мая Санду (праворуч) з керівницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час зборів Всесвітнього економічного форуму в Давосі. 17 січня 2023 року

«Дійсно, Санду говорила про можливість приєднання до ширших альянсів на тлі того, що спроможності самої Молдови є недостатніми для гарантування власної безпеки», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма».

В Росії вже погрожують Молдові через натяки Санду про можливість приєднатись до НАТО. ЗМІ процитували заяву голови Комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язку зі співвітчизниками Леоніда Калашникова, який заявив, що вступ Молдови до НАТО може призвести до «руйнування державності» цієї країни.

Але за словами Герасимчука, слова Санду наразі не означають, що Молдова вже попрямує до НАТО – це просто «наразі зондування».

«Неодноразово наголошувалось, що Республіка Молдова, згідно з Конституцією, є нейтральною державою. Звісно, той нейтралітет був вимушений. Молдовани у такий спосіб сподівалися на виведення залишків російської 14-ї армії з території Придністров’я. Натомість цього не сталося, і зараз там перебувають не тільки миротворці, але і військові підрозділи, які охороняють склади боєприпасів в Колбасній, які не мають жодного статусу і які мали бути виведені, відповідно до рішень самітів ОБСЄ понад 20 років тому», – додає Герасимчук.

Те, що відрізняє Молдову від України, – суспільні настрої щодо членства в НАТО. Якщо в Україні 86 відсотків населення нині – на тлі війни – підтримують членство в альянсі, то в Молдові такого консенсусу немає.

«Чи зможе Санду переконати власних громадян? У неї за два роки президентські вибори, а цього року – місцеві вибори… Як показує український досвід, для євроатлантичної інтеграції потрібна внутрішня консолідація. А в Молдові цього немає. У нас підтримка вступу до НАТО та ЄС кардинально виросли після широкомасштабного вторгнення Росії», – каже Магда в інтерв’ю.

Він додає: «Санду, очевидно, зондує ґрунт на предмет того, наскільки це реалістично. Я розумію цей тренд, що вона хоче ближче підходити до того, що називають колективним Заходом, але я, чесно кажучи, не бачу перспектив, щоб вона швидко добилася перспектив членства Молдови в НАТО».

Військовий парад у Кишиневі з нагоди 31-річчя створення Національної армії Молдови. 3 вересня 2022 року

Але як би там не було, взаємодія у військовій сфері Молдови з західними партнерами буде наростати.

Молдова, до речі, попросила західних партнерів надати їй радар для відстеження повітряного простору (може отримати його вже цього року), а також ведуться переговори з ЄС про отримання системи протиповітряної оборони.

Війна в Україні і Придністров’я

Минулого року в Тирасполі, адміністративному центрі Придністров’я, сталося кілька вибухів. Придністровська влада звинуватила в цьому Молдову і Україну. А Санду сказала, що дестабілізація регіону може бути в інтересах Росії, а лівий та правий береги Дністра не мають бажання вступати в конфлікт.

Російські війська, хоч і в кількості кількасот осіб, все ще перебувають в Придністров’ї, що, з геополітичної точки зору, не додає комфортності ні Україні, ні також, звичайно, й Молдові.

«І тому маємо таку колізію, коли, згідно з Конституцією, держава є нейтральною, а з іншого боку, на її території перебувають іноземні війська, що категорично суперечить нейтральному статусу, з точки зору міжнародного права», – каже в інтерв’ю Сергій Герасимчук.

Він зауважує, що оскільки роль Євросоюзу в Молдові значно підвищується і членство в ЄС тепер є стратегічною метою Молдови, це мало би призвести до коректив у міжнародному форматі придністровського врегулювання.

Нині цей формат називається «5+2». П’ятеро безпосередніх учасників – це Молдова, Придністров’я, Україна, Росія та ОБСЄ. А спостерігачами є ЄС та США. Герасимчук пропонує змінити формулу і принаймні перевести ЄС зі спостерігача в безпосереднього учасника.

Назагал для придністровців фактором, який може стимулювати реінтеграцію регіону з Молдовою, є євроінтеграція. Молдова в червні 2022 року – разом з Україною – отримала статус країни-кандидата на членство в ЄС і нині виконує своє домашнє завдання, щоби почати формальні переговори про вступ.

В Україні недавно були публікації в ЗМІ, які вказували, що без вирішення замороженого придністровського конфлікту як Молдові, так і Україні буде важко вступити в ЄС.

А інший момент – це вплив війни в Україні на реінтеграцію Придністров’я з Молдовою.

«Якщо Росія зазнає поразки (в Україні) і вона не зможе надавати допомогу Придністров’ю в тому обсязі, в якому вона надає зараз, то, звичайно, це буде імпульсом для врегулювання. Але для цього треба певна активність і з боку Молдови», – каже Євген Магда.

В Тирасполі, адміністративному центрі Придністров’я, час зупинився ніби в СРСР

Одним з головних факторів підтримки Росією Придністров’я є безкоштовний – чи майже безкоштовний – російський газ, який отримує регіон. Молдова в той же час намагається покласти край енергетичній залежності від російського «Газпрому».

«Основний гачок, який тримає Придністров’я в полі російського впливу, – це розміщені там війська, економічні зв’язки, безкоштовний газ, який надається Росією. Однак послаблена Росія мала би менше можливостей впливати на точку зору жителів Придністров’я. Тому було б більше поле для маневру і більше можливостей для реінтеграції Республіки Молдова», – каже в інтерв’ю Сергій Герасимчук.

Він зауважує: «Реінтеграція Придністров’я з Молдовою стала б можливою за умови суттєвого послаблення Росії. Бо сам конфлікт в Молдові не мав ані етнічної, ані релігійної складової. Звісно, виросло покоління тих, хто народився у сепаратистському регіоні і вважає себе придністровцями. Але разом з тим немає якихось непереборних ліній розколу між правим і лівим берегом Дністра».