ЗАКАРПАТТЯ – На ділянках газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород», фахівці за допомогою високотехнологічного інтелектуального поршня перевіряли стан металу і зварних з’єднань українських труб. Обладнання запустили у Богородчанах, що на Івано-Франківщині, а зустрічали на компресорній станції «Голятин» біля закарпатського Воловця.
Така процедура дасть змогу отримати дані про стан труб внутрішньої частиниАндрій Сологуб
Газовики пояснюють: технологія найсучасніша, а дослідження дають достовірну і чітку картину стану ГТС, згідно з європейськими стандартами.
«Така процедура дасть змогу після зчитування результатів отримати дані про стан труб внутрішньої частини, показати, чи є якісь недоліки, несправності, – коментує Андрій Сологуб, головний інженер Закарпатського лінійного управління магістральних газопроводів та операторів ГТС України. – Це розробка голландської компанії Rosen, яка є світовим лідером у цій галузі. Спочатку запускаються очисні поршні, а після цього йдуть два діагностичні».
За словами Віталія Лукіти, начальника Закарпатського лінійного управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України», несправностей на ділянці не виявили.
Загалом на Закарпатті проходить 1200 км магістральних газопроводівВіталій Лукіта
«Загалом на Закарпатті проходить 1200 км магістральних газопроводів. За 50 років експлуатації газотранспортної системи жодних серйозних аварій не відбулося, перекачано 3 трильйони м3 газу. На Закарпатті всі компресорні станції є ключовими, ми знаходимося найзахідніше і межуємо з чотирма країнами. Постачаємо газ як в аверсному режимі у Європу, так і можемо отримувати газ у режимі реверсу зі Словаччини та Угорщини. Працюємо надійно, розуміємо, яка відповідальність сьогодні на нас лежить, у тому числі і політична», – пояснює Віталій Лукіта.
Загальна протяжність газопроводів, які цього року повинні перевірити за допомогою інтелектуальних поршнів, – 1500 км. Наступного року, за інформацією газовиків, планується не менше. Щоб до кінця 2022 року, кажуть, всі магістральні газопроводи, якими транспортується газ в країни Європи, були перевірені.
Your browser doesn’t support HTML5
Газові відносини з Європою чітко прописані – експерт
У контексті постійного нав’язування Росією наративу, що українська ГТС «застаріла, нефункціональна», варто показувати, як все це працює. Але аргументи для комунікації у газотранспортних відносинах з Європою повинні бути інші. Так вважає Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент «Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
У чому особливість ГТС України? А про це дуже добре знають у РосіїМихайло Гончар
«Перший наратив про «застарілість» української ГТС виник ще у 1996 році, чверть століття тому. Союз розпався, доглядати ГТС, мовляв, нікому. Україна весь час спростовує всі ці міфи. Хоча сама система транспортування газу колишнього СРСР зароджувалася якраз в Україні: з України до Росії, Білорусі, «республік Прибалтики» (нині це країни Балтії – ред.), – пояснює Михайло Гончар. – І досвід, накопичений поколіннями за ці 30 років, підтверджує: як би там не було, перебоїв з транзитом газу не було. У чому особливість ГТС України? А про це дуже добре знають у Росії: коефіцієнт інтерколективності системи – найвищий в Європі. Перервати транзит через українську ГТС практично неможливо. У разі, якщо трапляється аварія на якійсь ділянці, система налаштована настільки гнучко, що транспортування газу перемикаєтеся на інші газопроводи».
Експерт наголошує: є ціла низка документів, які визначають умови співпраці України та Європи в енергетичному секторі. Це і Угода про асоціацію, 10 років енергетичного співтовариства, Меморандум між Україною та Європейським союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, де не на рівні аргументів прописані абсолютно чіткі пункти, які, каже він, зобов’язують сторони діяти у дусі енергетичної солідарності.
Наші підземні сховища – важливий компонент енергетичної безпеки ЄСМихайло Гончар
«Згідно з Угодою про асоціацію, сторони повинні не просто консультуватися з приводу планів, проєктів, перспектив розвитку мереж і враховувати можливості сторін щодо наявних вільних потужностей. У цьому контексті була ясність і чіткість, що ЄС розуміє, якою є ГТС України. Думаю, що десь недопрацьовує дипломатія України, яка не ставить питання за цих обставин, – каже Михайло Гончар. – Ми – не просто країна, сусідня до Європи, є чітка договірна база. Ми записали у наших спільних документах низку позицій: якщо є третя країна, яка не є членом «Східного партнерства» і намагається нам нав’язати інше бачення, ви повинні з нами консультуватися, а ви з нами. «Газпром» часто маніпулює цифрами, а європейці займають позицію, коли не з’ясовують, хто має рацію, хто – ні. Такий підхід міг би бути до 2014 року. Але з 2014-го ми «де-факто» в одному енергетичному просторі з ЄС, ми імплементували євроенергетичне законодавство, зробили модернізацію ГТС. Тепер мова йде про остаточну інтеграцію газових ринків до ЄС. Наші підземні сховища – важливий компонент енергетичної безпеки ЄС».
Інвестиції України у ГТС
За перше півріччя ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вклало у ремонт технічного обслуговування і капітальне будівництво ГТС 3,5 мільярди гривень (удвічі більше, ніж у 2018-му, і на 60% більше, ніж у 2019 році). Протягом наступних 10 років заплановано інвестувати 1,5 мільярда доларів у капітальне будівництво 10 нових компресорних станцій. Такі дані наводить Сергій Макогон, генеральний директор ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Україна приділяє значну увагу модернізації ГТС, попри російську пропаганду про «ненадійність»Сергій Макогон
«Європейським партнерам важливо продемонструвати: Україна приділяє значну увагу модернізації ГТС, попри російську пропаганду про «ненадійність». Нові компресорні станції не замінять існуючі, побудовані у середні 70-х років, а будуть працювати і у разі відсутності транзиту, – пояснює гендиректор. – Велике енергетичне оновлення ГТС плануємо завершити через 5 років, підготувавши нашу систему до 2025 року, щоб гарантувати безпечне транcпортування газу за будь- яких умов».
За інформацією Олексія Петрова, голови Закарпатської облради, віднедавна АТ «Укргазвидобування» активізувала вивчення газоносних площ на території Закарпатської області.
«Геологорозвідувальні роботи проводяться у межах отриманих ліцензій на Лютнянському та Солотвинському газових родовищах і Жденіївській площі. Якщо пошукові роботи завершаться успіхом, що найближчим часом ми очікуємо відчути за результатами пробуреної свердловини №1 Жденіївської площі поблизу с. Буковець, то, за прогнозами фахівців, це згодом дасть можливість щороку видобувати тут близько 500 мільйонів м³ газу. А це значні податки в місцеві бюджети і нові перспективи розвитку Закарпатської області».
Your browser doesn’t support HTML5
Росія і «Північний потік-2»
Про технічний стан ГТС України згадував у своєму коментарі 22 липня Олексій Міллер, голова правління російського «Газпрому», якого цитує «Інтерфакс». Міллер тоді зауважив, що «Газпром» готовий транспортувати через Україну після 2024 року газ для поставки за новими контрактами, виходячи з економічної доцільності та технічного стану української газотранспортної системи. Зокрема, за його словами, «викиди СО2 через «Північний потік-2» в 5,6 раза нижчі, в тому числі за рахунок зменшення кількості компресорних станцій, ніж для українського маршруту».
Російський «Газпром» тримає транзит газу територією України на мінімальному рівні, зазначив керівник «Оператора ГТС України» Сергій Макогон. За його даними, транзит російського газу через Україну до Європейського союзу за серпень склав 3,84 млрд кубометрів.
«Україна постійно пропонує додаткові транзитні потужності. Проте «Газпром» постійно відмовляється від них. Складається враження, що «Газпром» не лише стимулює подальше зростання цін на газ у ЄС, але й посилає вкрай прозорі сигнали до Європи, що додаткові обсяги газу можливі тільки через «Північний потік-2», – заявив Сергій Макогон.
З початку 2021 року російський транзит через Україну склав 29,46 мільярда кубометрів газу. Це на 15,3% менше, ніж за січень-серпень 2020 року (34,8 мільярда кубометрів).
Раніше Росія оголосила, що завершила будівництво «Північного потоку-2», вартістю в 11 мільярдів доларів, але він все ще має бути сертифікований, перш ніж зможе почати роботу.
Цей процес може зайняти кілька місяців, а це означає, що закон про санкції США все ще може зупинити його запуск, якщо він стане законом до початку року.
На думку експертів, в спробі прискорити сертифікацію Росія відмовилася експортувати обсяги газу в Європу через Україну, що призвело до різкого зростання цін.