Днями в Пекіні на тлі відкриття зимової Олімпіади лідери Росії та Китаю – Володимир Путін та Сі Цзіньпінь – підписали спільну заяву двох країн, згідно з якою дві країни виступають проти розширення НАТО. Відтак Китай фактично підтримав путінський ультиматум до НАТО, озвучений у грудні минулого року: Кремль тоді вимагав гарантій, щоб до Альянсу не приймали країни колишнього СРСР, зокрема Україну та Грузію. Але зараз – коли Росія скупчила понад 100 тисяч військ біля кордонів України, яке значення для Києві має зближення Росії та Китаю? Подібні геополітичні процеси не миттєві, а довгограючі, мають часом багатогранний, можливо, одразу не помітний ефект – так і тут. Але розповімо все по порядку.
«Відволікає увагу»
Експерти сходяться на думці, що нинішнє загострення довкола України, на яке пішла Росія, нагромаджуючи війська, може бути вигідне Китаю.
Це, за цією логікою, відволікає увагу США та адміністрації Джо Байдена від Китаю – саме на суперництві з Китаєм його адміністрація воліла б сконцентруватись під час другої половини президентського терміну Байдена. Відтак дії Москви знову фокусують увагу США і Заходу на Росії, а не на Китаї – і цим Москва ніби «підігрує» Пекінові, даючи йому шанс на «перепочинок».
Скупчення військової техніки на полігоні в Осиповичах (Білорусь), де були помічені російські ракетні комплекси «Іскандер», 1 лютого 2022 року
«Великомасштабний безпековий конфлікт з Росією буде домінувати у другій половині (терміну) президента у США Джо Байдена і висмоктуватиме багато кисню скрізь в кімнатах, де ухвалюються рішення. Це означатиме менше часу, який вони можуть приділити Китаєві, що є головною зовнішньополітичною метою його адміністрації», – каже Радіо Свобода експерт московського Центру Карнеґі Олександр Габуєв.
В китайських колах є негласний погляд, що економічно слабка, але військово-агресивна Росія відповідає найкраще інтересам КитаюДзонь Юань Дзянь
Тобто, через агресивні дії Росії довкола України, колективний Захід замість того, аби серйозно займатися викликом з боку Китаю, має концентрувати увагу на Росії.
«В китайських дипломатичних колах є негласний погляд, що економічно слабка, але військово-агресивна Росія відповідає найкраще інтересам Китаю, – каже Радіо свобода Дзонь Юань Дзянь, експерт з китайсько-російських відносин Університету Квінзленд в Австралії. – Ось чому частково китайсько-російські відносини виглядають обіцяючими в короткій та середньостроковій перспективі. Не лише західний тиск зближує дві країни, але й військова операція Росії також відволікає увагу від Пекіна».
Вплив на «Пояс і Шлях»
З іншого боку, російсько-українське загострення може непокоїти Китай – для його ініціативи «Один пояс, один шлях», маршрути якої йдуть через цей регіон, – потрібна стабільність, а не танки і «гради» на сніжних просторах Воронежчини та Білгородщини.
«Дії Москви в Україні, можливо, розглядаються Пекіном як корисне відволікання, але в той сам час, дії Кремля повинні турбувати Китай, оскільки дії Путіна можуть нашкодити «Поясу і Шляху»», – пояснює Тереза Фаллон, з Центру російських, європейських та азійських досліджень у Брюсселі.
Дії Москви в Україні розглядаються Пекіном як корисне відволіканняТереза Фаллон
Навіть заведення до Білорусі майже 30 тисяч російських військових і плановані на час Пекінської Олімпіади спільні російсько-білоруські навчання також можуть непокоїти Китай.
Річ у тім, що 85 відсотків залізничного руху китайських товарів до Європи йде транзитом через Білорусь, яку нині Росія фактично робить стороною протистояння з Україною.
«В той сам час Україну, яка колись розглядалась як одна з основ «Поясу і Шляху», і все ще Пекін має своє бачення на цю країну, бо Китай є найбільшим торговим партнером (України)», – пояснює Фаллон.
Китайський потяг готується до відправки до Росії в рамках ініціатвив Китаю «Один пояс, один шлях». Провінція Хебей, червень 2018 року
Китай і санкції проти Росії
В разі якщо дійде до нового вторгнення Росії в Україну, Захід погрожує Москві новими економічними санкціями, яких Москва не бачила в 2014 році, коли вона анексувала Крим та роздмухала конфлікт на Донбасі.
Нині ж – особливо на тлі візиту президента Путіна до Пекіна і спільної російсько-китайської заяви – говорять, що в разі нових санкцій проти Росії, економічні втрати для неї міг би компенсувати Китай.
«Росія повинна буде більше покладатися на Китай для компенсування дій санкцій, викликаних вторгненням в Україну. Так, російська економіка більш стійка до санкцій, аніж в 2014 році, і Москва турбується, щоб не стати занадто залежною від Китаю, але країна (Росія) повинна буде покладатися на Китай для готівкового вливання і нові проєкти, якщо вона хоче, щоб її економіка зростала», – каже Габуєв з московського Центру Карнеґі.
Росія повинна буде більше покладатися на Китай для компенсування дій санкцій, викликаних вторгненням в УкраїнуОлександр Габуєв
Нині торгівля Росії та Китаю перебуває на рекордній позначці в 147 мільярдів доларів, вирісши минулого року на 35 відсотків. Проєкт «Сила Сибіру», яким газ подається до Китаю, вважається успішним і говорять про можливість побудови другої гілки газопроводу.
Але Вікторія Співак, московська аналітикиня з консалтингової фірми Control Risks, каже, що очікування Москви від Пекіна є значно меншими та більш прагматичними, аніж було в 2014 році, коли тільки спалахнула українська криза через Крим і Донбас.
«Російське керівництво більше не під враженням, що китайські банки та компанії прийдуть на допомогу в разі запровадження нових західних санкцій проти Росії», – каже вона, додаючи, що Москва не хоче збільшувати і без того значну економічну залежність від Китаю, для якого вона є другим поставником нафти і третім – газу (трубопроводами та скрапленого), а також росте експорт російського вугілля до Китаю.
Україна і Тайвань
Нині поширений погляд, що Китай уважно стежить за Україною і готовністю Заходу їй допомогти – придивляється, як би США діяли в разі силового сценарію щодо Тайваню, який Китай вважає своєю територією.
Україна та Тайвань пов'язані. Тому китайці дуже уважно стежать за тим, як західний світ відреагує на агресію Росії проти УкраїниФренсіс Фукуяма
«Не беручи до уваги багато паралелей, які нині малюють між Україною та Тайванем, будь-яка відкрита китайська підтримка російського військового вторгнення поставить серйозне питання щодо довготривалої позиції Пекіна щодо питання державного суверенітету. Наразі, не бачу, щоб це відбулося… Будь-яка китайсько-російська «вісь» має обмеження», – пояснює Юаї Жоу, з Форуму США-Росія Стенфордського університету.
А відомий політолог Френсіс Фукуяма сказав у грудні: «Наступною серйозною проблемою може стати агресія Китаю проти Тайваню – з метою його захоплення. Україна та Тайвань пов'язані. Тому китайці дуже уважно стежать за тим, як західний світ відреагує на агресію Росії проти України».
Тайванський прапор несе вертоліт Chinook під час репетиції святкування Національного дня острова в Тайвані, 7 жовтня 2021 року
Ще раніше писали, що Китай зайняв обережну позицію щодо Криму – явно і відверто не критикуючи силову анексію Росією – саме через те, що вважав, що Росія, мовляв, «взяла» їй належне, а ми зі свого боку «візьмемо» нам належне – Тайвань.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай і Донбас, Китай і Крим: що мотивує політику Пекіна щодо «гарячих точок» України?«Китай все ще не визнає анексію Росією Криму від України 2014 року, але вибрав переорієнтацію свого флагманського зовнішньополітичного проєкту «Пояс і Шлях» щоб краще інтегрувати його з Росією і зосередитись менше на Україні», – пояснює Тереза Фаллон.
«НАТО на Тайвань» та інші аспекти
Пекінську заяву Росії та Китаю, багато хто в Україні сприйняв як обмін.
Москва нагадала, що Тайвань є частиною Китаю, а Пекін підтримав Путіна в його претензіях на розширення НАТО на східІлія Куса
«Москва нагадала, що Тайвань є частиною Китаю, а Пекін підтримав Путіна в його претензіях щодо розширення НАТО на схід… Китай явно продавив своє бачення регіональних альянсів та нової архітектури безпеки в Євразії, головними елементами яких має бути Шанхайська організація співробітництва (ШОС) та китайська ініціатива «Один пояс, один шлях». Росія тут, я так розумію, виступає як головний партнер у галузі безпеки та молодший союзник…», – пише в колонці у «Фактах» український експерт-міжнародник Ілія Куса.
На гігантському екрані торгового центру в Пекіні транслюється віртуальна зустріч між президентом Китаю Сі Цзіньпіном і президентом Росії Володимиром Путіним 15 грудня 2021 року
Але для України в російсько-китайському зближенні є й неочікувані позитиви, які помітні, можливо, не одразу.
З певною переорієнтацією Росії на Китай для України відкривається простір для формування нових союзів з сусідами й іншими країнами Європи і не лише. Плюс Росія ніби свідомо йде на зниження своєї зацікавленості Євросоюзом, що відкриває шлях для європейської та євроатлантичної інтеграції України. На це звертає увагу український військовий аналітик Михайло Самусь.
Україна має чудові можливості для швидкої суб’єктивізації і швидко влитися в колектив євроатлантичних демократійМихайло Самусь
Він додає: «Енергетичний шантаж Росії і демонстративна переорієнтація на китайський ринок можете суттєво змінити енергетичну стратегію ЄС і спрятиме зменшенню залежності від російських енергоносіїв».
На думку експерта, у всіх цих складних процесах Україна буде частиною євроатлантичної команди.
«Китай має дуже конкретні власні інтереси стосовно Росії, а тому РФ входить в турбулентний період свого існування, де «союзник» може спокійно придушити в обіймах і скаже, що так і було… – пише Михайло Самусь у фейсбуці. – Китай отримав чудову можливість потрогать Росію-матушку за вимя. Захід не має іншого виходу як позбуватися своїх ілюзій і гуртуватися. Україна має чудові можливості для швидкої суб’єктивізації і швидко влитися в колектив євроатлантичних демократій».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Столтенберг відкинув спільні вимоги Китаю і Росії щодо «не розширення НАТО» на Схід ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай долучився до вимог Росії щодо «не розширення» НАТО – спільна заява(В статті використані цитати з коментарів, які взяв оглядач Радіо Свобода з китайської тематики Рід Стендіш)