Чи буде вулиця, до якої примикає Києво-Печерська лавра, – найбільша християнська святиня Східної Європи – знову перейменована на вулицю гетьмана Івана Мазепи? Відповідна петиція у Києві набрала необхідну кількість голосів і нині питання розглядається у Київраді. Ім’я Мазепи з більшої частини відповідної вулиці в Києві забрали в часи президенства Віктора Януковича на догоду РПЦ і патріарху Кирилу, й ту частину вулиці назвали Лаврською. Чи прийшов час повернути вулиці ім’я гетьмана, який так багато зробив для розбудови Києво-Печерської лаври?

Петицію на сайті Київської міської ради було зареєстровано в останні дні минулого року. Вона швидко зібрала потрібні шість тисяч голосів і в лютому цього року потрапила на практичний розгляд Київради.

«Українці, кияни мають право самостійно визначати назви вулиць столиці, без вказівок з москви або вимог російської церкви. В часи, коли рпц благословляє вбивства українців і заохочує війну проти нашої держави, а настоятель лаври не вважає росію агресором, ми не маємо зберігати назви, нав’язані проросійськими силами. Натомість продовження вулиці Івана Мазепи до Києво-Печерської лаври буде потужним актом відновлення історичної справедливості і продовженням дерусифікації символічного простору Києва», – йдеться у тексті петиції, яка назву Росії, її столиці та її церкви пише з малої літери (збережено стиль оригіналу).

Автор петиції Андрій Лупак отримав листа від київської міської влади з проханням подати додаткові аргументи і більше інформації про Івана Мазепу – чому саме його ім’ям має бути названа вулиця.

Комісія із місцевого самоврядування в Києві вже підтримала перейменування, а ще повинні сказати своє слово Комісія з питань культури Київради, а також Комісія з питань перейменувань. Але вони ніби прихильно до цього ставляться, як кажуть джерела Радіо Свобода. Тепер протягом двох місяців має тривати громадське обговорення. Остаточне ж рішення – за Київрадою.

Києво-Печерська Лавра заснована у період України-Русі в 1051 році як печерний монастир за межами Києва. Мури довкола лаври збудував гетьман Іван Мазепа і ще довго після його смерті їх називали «мазепинськми мурами»

Від моменту реєстрації петиції відбулись тектонічні зміни в українському православ’ї, пов’язані з Києво-Печерською лаврою.

У січні на Різдво за юліанським календарем Православна церква України відслужила літургію в Успенському соборі лаври і богослужіння ПЦУ тепер стали регулярними у Верхній лаврі.

Після усунення УПЦ (МП) з Верхньої лаври, тепер Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив 10 березня про розірвання договору оренди з УПЦ, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом.

Заповідник попереджає про розірвання договору з 29 березня 2023 року – тобто до кінця березня УПЦ (МП) має звільнити і Нижню лавру.

«На догоду Москві, на догоду РПЦ»

В радянські часи вулиця носила назву Січневого повстання, на честь повстання пролетарів «Арсеналу», підбурюваних проросійськими більшовиками, проти української Центральної Ради.

Але в жовтні 2007 року вулиця Січневого повстання почала носити ім'я Івана Мазепи.

Як взагалі сталося, що ім’я гетьмана Мазепи було усунути з назви вулиці?

Треба повернутись до 2010 року. Віктор Янукович на початку того року став президентом України.

Патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв) зачастив тоді зі щорічними візитами в Україну на День хрещення Русі-України, який відзначався в кінці липня (зараз це День української державності).

Віктор Янукович з патріархом РПЦ Кирилом в Києво-Печерській лаврі після інавгурації Януковича. 2010 рік

Перед його приїздом влітку 2010 року було вирішено перейменувати більшу частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську – зокрема ту частину, на якій, власне, й розташована Києво-Печерська лавра.

Київська міська влада, – а мером тоді був дуже суперечливий Леонід Черновецький – протягнула це рішення, не дивлячись на порушення регламенту й ігноруючи протести киян проти перейменування.

«Уявляєте, в якій політичній ситуації перебувала Україна у 2010 році, що на догоду патріарху РПЦ Кирилу Гундяєву, який хотів приїхати до Києва, але дуже не хотів, щоб лавра була на вулиці Мазепи, і тому більшу частину вулиці було перейменовано на Лаврську. Такої назви вулиця ніколи раніше не носила. Все було зроблено на догоду патріарху Кирилу», – каже в інтерв’ю Андрій Лупак, громадський активіст, киянин, автор петиції про повернення вулиці імені Мазепи.

Тарас Шамайда, координатор громадського руху «Простір свободи», був одним з тих, хто організовував акції протесту проти перейменування вулиці Мазепи на Лаврську в 2010 році.

«За перейменуванням, безумовно, стояла Росія, режим Януковича. Також стояла РПЦ, яка є частиною путінського режиму. Вулицю спеціально перейменували під приїзд патріарха Кирила, який хотів заїздити до лаври не з вулиці Мазепи. Це був холуйський жест з боку режиму Януковича, який виконував забаганки Путіна. А київська міська влада на чолі з мером Черновецьким виконала ту забаганку», – пригадує Шамайда в інтерв’ю Радіо Свобода.

Треба сказати, що не всю вулицю Мазепи було перейменовано на Лаврську. Маленький відрізок – від метро «Арсенальна» до площі Слави (це трохи більше двох кварталів) – таки залишили за Мазепою, а значно довша частина вулиці – включно з відрізком біля самої лаври – стала Лаврською.

Мапа Києва з Києво-Печерською лаврою та вулицею Лаврською, яка колись була вулицею Івана Мазепи

Мазепа – будівничий

Іван Мазепа окрім того, що був гетьманом і державним діячем козацької України, ще й був меценатом і великим будівничим. В ті часи чимало церков було збудовано його коштом в стилі козацького бароко, яке також часом називають мазепинським бароко.

Його будівнича енергія торкнулась і Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

«Мазепа там будував все на цій вулиці. І мур навколо лаври – це гроші Мазепи. І знищений Микільський військовий собор і кілька храмів в лаврі – це все Мазепа! Тому назва вулиці на честь Мазепи – це цілком закономірно. Там є Лаврський провулок і цього достатньо. Але вулиця – хай буде Мазепи», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода історик козацької доби, професор Володимир Сергійчук.

Справді, маловідомий факт – на нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році.

Військовий Микільський собор у Києві, збудований коштом Івана Мазепи у 1690–1696 роках. Шедевр українського бароко. Перший київський православний храм у національному архітектурному стилі. Зруйнований комуністами у 1934 році. Фото кінця XIX століття

На території ж самої Києво-Печерської лаври за гроші Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква (збудована у 1106–1108 роках), та головний Успенський собор (1073–1089).

Мазепа збудував Церкву Всіх святих над Економічною брамою лаври (1696–1698).

Церква Всіх Святих над Економічною брамою в Києво-Печерській лаврі. Збудована гетьманом Іваном Мазепою в 1696-1698 роках. Та стіні видно зображення родового герба Мазепи

Мури лаври по її периметру – це теж будувалось на кошти Мазепи. Кам'яний мур збудований в 1696–1701 роках, який також включає південно-західну башту (побудована 1696 року); південну башту (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 році був годинник); північну башту (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східну башту (Онуфрієвська – від церкви святого Онуфрія, або Палатна, бо там містилися палати Мазепи).

Церква Всіх Святих над Економічною брамою. Малюнок Тараса Шевченка, 1846 рік

Цікаво, що довгий час – навіть після вимушеної еміграції і смерті гетьмана – лаврські мури називали саме «мазепинськими мурами».

«Іван Мазепа – це один з найвидатніших українських діячів, який дуже доклався до розвитку української культури, українства, доклався до побудови або реставрації храмів на території лаври», – каже в інтерв’ю Андрій Лупак.

…а також і державний діяч

Але співрозмовники Радіо Свобода наголошують на потребі увіковічнення пам’яті Івана Мазепи, виходячи не лише з його меценатства і патронажу над православ’ям та культурою.

«Мазепа першим показав приклад, що готовий покласти життя за Україну. Тому Москва його постійно і вважає зрадником. Нашу націю називають козаками, раніше частину суспільства, яка думала про самостійну Україну, називали «мазепинцями». Пізніше називали «петлюрівцями», ще згодом – «бандерівцями». А «хмельниченками» чи там «богданівцями» ж не називають! Чому? А тому, що Мазепа, Петлюра і Бандера були провідниками, які поклали життя за Україну», – каже в інтерв’ю професор історії Володимир Сергійчук.

Портрет гетьмана України Івана Мазепи. «Зараз, через 300 років, ми боремося за те саме, за що боровся Іван Мазепа», – каже активіст Андрій Лупак

Тарас Шамайда теж згоден, що Ім’я Мазепи стало символом української боротьби за свободу.

«Мазепа очолив рух України за незалежність в 1708–1709 роках. І аж до початку 20-го сторіччя, людей, які боролись за незалежність України, російські імперіалісти називали «мазепинцями». Він зробив внесок також і у містобудування, в тому числі й на вулиці, яка має носити його ім’я», – каже активіст.

Шамайда додає: «А РПЦ – це інструмент російської державної машини. Українці не повинні оглядатися на Москву, на їхні «анафеми», на їхню церкву. Ми повинні будувати свій простір в своїй країні, в своїй столиці і гідно шанувати творців нашої держави».

Автор петиції Андрій Лупак сподівається, що вулиці Лаврській буде повернуто ім’я Івана Мазепи вже цього року. Хоча висувались і припущення що це може статись вже навіть цієї весни.

Як зауважує Лупак: «Ми вже відійшли від точки зору, яку нам нав’язували, подаючи гетьмана Мазепу як «зрадника». Мазепа хотів, щоб Україна жила вільним і незалежним життям. І зараз, через 300 років, ми боремося за те саме, за що боровся Іван Мазепа».