Цього тижня в Києві під час візиту прем’єр-міністра Молдови було створено спільну двосторонню робочу групу для координації руху обох країн до Європейського союзу. Обидві країни є кандидата на членство в ЄС. Інший учасник «асоційованого тріо» – Грузія – трохи відстає. Але чи краще йти до ЄС України самостійно, чи разом з найближчими партнерами? Що було б легше і для Києва, і для самого ЄС?

Про створення двосторонньої робочої групи з координації руху до ЄС України та Молдови оголосив у Києві прем’єр Денис Шмигаль після переговорів з молдовською колегою Наталею Гаврилицею шостого грудня.

«Створюємо двосторонню робочу групу для координації інтеграції України та Молдови до ЄС. Ми готові надати молдовським партнерам всебічну експертну підтримку, аби Молдова успішно виконала рекомендації Єврокомісії», – сказав Шмигаль. Також буде активізовано роботу в трикутнику Україна-Молдова-Румунія. Румунія, як член ЄС, всіляко підтримує євроінтеграцію Молдови.

Історія питання

В «Східному партнерстві», яке охоплює Україну, Молдову, Грузію, а також Вірменію, Азербайджан та Білорусь (Мінськ призупинив свою участь в ініціативі в червні 2021 року), перша трійка виділялась вже давно, від започаткування цієї програми ЄС в 2009-му році, оскільки чітко декларувала прагнення у майбутньому стати частиною ЄС.

Візит президентки Молдови Маї Санду до Києва – під час спільної прес-конференції з президентом Володимиром Зеленським. 27 червня 2022 року

«Асоційоване тріо» називається так, бо Україна, Молдова та Грузія мають Угоди про асоціацію з ЄС, зони вільної торгівлі, безвізовий режим…

Війна Росії проти України значно вплинула на євроінтеграцію – не лише України, керівництво якої в перші ж дні війни подало заявку на членство в ЄС, а за ним це зробили і Кишинів та Тбілісі.

23 червня цього року сталася історична подія – Україна та Молдова на саміті ЄС отримали статус країн-кандидатів. Грузія отримала європейську перспективу і обіцянку, що в разі виконання вимог теж стане кандидатом.

До кінця цього року Україна мала виконати сім вимог аби почати з Брюсселем переговори про вступ до ЄС. Але ці вимоги повністю Київ вже навряд чи виконає до кінця року, а відтак надії про початок переговорів щодо членства вже в 2023 році можуть і не справдитись, незважаючи на те, що у першому півріччі головуватиме в ЄС приязна до України Швеція.

Все ж разом чи окремо?

Вже якийсь час точаться жваві дискусії – краще йди до Євросоюзу окремо, чи все ж в спільному тріо з Молдовою та Грузією, чи принаймні з Молдовою, бо Тбілісі «щось відстає»?

«Завдяки війні, яку нав’язала російська агресія, у нас питання європейської ідентичності в суспільстві викристалізувалось. Я ще не бачу такої кристалізації євроінтеграційних прагнень у тих країнах (Молдові і Грузії). Вони можуть дивитись на нас, можуть приклад в чомусь брати з нас, але я не хотів би, щоб воно нас стримувало. Якщо це добавить крил – добре, але якщо це окови на ногах – то ні», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Роман Шпек, голова постійного представництва України при ЄС в 2000-2008 роках.

Якщо подивитись на опитування, то нині в Україні 92 відсотки населення виступає за членство в Євросоюзі – це навіть більше, аніж в 1991 році підтримали незалежність України (трохи більше 90 відсотків).

Ба більше, 88 відсотків бачать Україну членом ЄС вже за 10 років і вважають, що вона буде процвітаючим членом Євросоюзу.

«Я б не хотів, щоб одна країна – в даному випадку Україна – ставала заручником ситуації в інших країнах. Подивіться сьогодні на політичну ситуацію в Молдові, де є вплив сил, які не мають чіткої проєвропейської орієнтації. Я б побажав нашим сусідам, нашим друзям з Молдови, щоб вони з цим справлялися. Якщо вони можуть в чомусь брати приклад з нас, а ми могли б брати приклад в чомусь з них – це так. Тобто, координації – так!, але без тісного взаємозв’язку. Ми не повинні ставати заручниками», – додає Роман Шпек, наводячи також і приклад Грузії, адже, за його словами, на ситуацію на Кавказі впливають й інші країни, включно з Росією.

Що в самому ЄС?

Війна Росії проти України здійняла хвилю симпатій і солідарності з Україною – навіть в тих країнах, які раніше називали скептичними щодо української євроінтеграції.

Результати опитування в самому ЄС, оприлюднені в жовтні, говорять, що дві третини європейців (66 відсотків) підтримують членство України в ЄС.

«Правильний підхід – щоб три країни йшли до ЄС разом. Це було б мудро, вони сильніші разом, подіяють ту саму ціль. Війна створила особливу ситуацію, але й Молдова теж страждає», – каже Радіо Свобода на умовах анонімності один ключовий чиновник ЄС.

Робітники-електрики в Молдові намагаються відремонтувати трансформаторну підстанцію після масового відімкнення світла на тлі ракетних ударів Росії проти України. Енергосистема Молдови пов’язана з українською мережею

Дійсно, хоч від російської агресії страждає Україна, але й у Молдові були випадки падіння уламків російських ракет, а також неодноразові відключення світла через вразливість енергосистеми через під’єднаність до України.

Окрім того, в Молдові Росія теж свого часу – ще в 1992 році – розпалила конфлікт і нині Придністров’я є класичним замороженим конфліктом. Лунали сподівання в Кишиневі від президентки Маї Санду, що перемога України у війні проти Росії могла б підштовхнути і придністровське врегулювання.

Грузія хоч і має уряд, який подекуди намагається загравати з Москвою, проте до країни прибуло кілька десятків тисяч втікачів від мобілізації з Росії. Грузія мала війну з Росією в 2008 році, а також – ще з початку 1990-х – і конфлікти через Абхазію та Південну Осетію, яких завжди підтримувала Москва.

Тому не можна говорити, що Молдова і Грузія якось користаються з ситуації і війни Росії проти України, адже вони теж «заплатили свою ціну» – хоч і раніше.

«Для України перемога (у війні) доведе її стійкість як сильної держави. І на приєднання до ЄС може сильно вплинути перемога у війні. Це буде заохоченням і для інших країн робити більше і мати у підсумку позитив в плані членства в ЄС», – додає представник ЄС.

«Україна часом дивиться зверхньо на Молдову, але деякі речі в плані європейської інтеграції Молдова зробила краще. Для України було б ліпше бути разом в плані просування до ЄС», – каже Радіо Свобода той самий європейський чиновник, який побажав, аби його не назвали, бо не мав повноважень на офіційний коментар. Він зауважує, що раніше в ЄС вважали, що в плані євроінтеграційного прогресу трикутник виглядав так: Грузія-Україна-Молдова. «Тепер це радше Молдова-Україна-Грузія», – резюмує він.

Під час акції у Тбілісі за день до очікуваного рішення Єврокомісії щодо заявок України, Молдови та Грузії на членство в Євросоюзі. Тбілісі, 16 червня 2022 року

Експерт аналітичного центру «Українська призма» Олександр Краєв переконаний, що Україна виграє від того, що йтиме до ЄС з сусідами – хай навіть в певних моментах Київ буде локомотивом, що тягне інших.

«Зараз скоріше Молдові вигідніше йти разом з Україною. Українська позиція жодним чином не постраждає від того, що ми будемо йти разом з молдаванами. В Молдові немає таких великих проблем, які могли нас, скажімо, стримати в інтеграції в ЄС. Навпаки, ми можемо стати лідером в очах Молдови і потім стати регіональним лідером», – каже Краєв в інтерв’ю Радіо Свобода.

Щодо Грузії, пояснює Краєв, то «позиція їхньої влади є доволі невизначеною, часто лунає там якщо не проросійська, то точно антиєвропейська риторика».

«Важко сказати, що курс Грузії на ЄС так само швидко й ефективно проходить як Україна з Молдовою. Молдова і Грузія вже трошки різняться між собою. Молдова є ближчою до нашого кейсу. А Грузія – через позицію своєї влади – займає трохи інший рубіж. Ми маємо йти групою, але приймати нас будуть за різними умовами, і швидкість, вочевидь, буде різнитися для цих трьох країн. І тут ми набагато ближчі з Молдовою, ніж з Грузією. Тому не виключено, що приймати все тріо одразу може бути для ЄС складніше. Навіть дует буде непростим, а тріо – ще складнішим», – заважує в інтерв’ю Олександр Краєв.

Лідерство як відповідальність і за інших

Співрозмовники Радіо Свобода кажуть, що з одного боку Україна, відбиваючи російську агресію, не повинна втратити шанс на членство в ЄС, адже українці воюють і за європейські цінності, і за європейське майбутнє своєї країни. З іншого боку, мати амбіції регіонального лідера, мати здатність мислити ширшими категоріями – безпекою цілого регіону – теж важливо.

Лідери Грузії, Молдови та України з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем під час інавгураційного саміту «асоційованого тріо» в Батумі, Грузія. 19 червня 2021 року

Ганна Гопко, яка очолювала Комітет у закордонних справах у попередньому скликанні Верховної Ради, каже , що «той, хто заслужив, той і має стати членом ЄС – без якоїсь прив’язки».

«Хоча на перспективу, для ЄС було б простіше, швидше і краще коли б Україна йшла до ЄС разом з Молдовою і Грузією. Тому в стратегічних інтересах України щоби й наші сусіди – і Молдова, і Грузія – якомога швидше стали членами ЄС, – каже Ганна Гопко в інтерв’ю Радіо Свобода. – Це в наших національних інтересах на перспективу. Україна є законодавицею моди і має лідерській потенціал для сусідів в регіоні, але наше лідерство накладає додаткові зобов’язання за наших сусідів, за безпеку цілого регіону».