У Верховній Раді України зареєстрували проєкт постанови про визнання Білорусі державою-агресором і про розрив дипломатичних відносин з Білоруссю. Раніше вже неодноразово лунали заклики це зробити, але, як кажуть самі народні депутати, останньої краплею, яка переповнила чашу терпіння, є згода режиму Олександра Лукашенка на розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї.

Проєкт постанови парламенту зареєстрований під номером 9397. І він передбачає визнання Білорусі державою-агресором. Окрім цього, пропонується розірвати дипломатичні відносини України з Білоруссю, де нині фактичним правителем є Олександр Лукашенко, який почав правити в цій країні 29 років тому.

Також пропонований проєкт постанови закличе міжнародну спільноту до посилення санкційного тиску на Мінськ та притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Окремо наголошуватиметься на важливості стягнення репарацій за руйнацію України і з Білорусі.

Ярослав Юрчишин, народний депутат, один з ініціаторів проєкту постанови, каже в інтерв’ю Радіо Свобода, що все це треба було зробити ще раніше.

«Насправді ми довший час очікували, що така ініціатива буде з боку МЗС чи з боку інших офіційних осіб у відповідь на резонне запитання суспільства про те, що країна, яка надала повністю свою територію для підтримки повномасштабної агресії, яка постійно – вустами нехай і нелегітимного режиму – підтримує всі ініціативи країни-агресора… Ми розуміємо, що нам потрібно дуже чітко визначатися зі своєю позицією щодо Білорусі поки вона перебуває в союзній державі з країною-агресором та під владою нелегітимного режиму Лукашенка», – пояснює в інтерв’ю депутат Верховної Ради.

Хоча Білорусь безпосередньо не вводила війська в Україну, з її території з 24 лютого 2022 року здійснювалось вторгнення російських сил. Крім того, білоруські оборонні заводи допомагають Росії, а з її території регулярно здійснюються удари ракетами й дронами по Україні, зауважують в Україні.

Проте депутати Верховної Ради відзначають також допомогу білорусів у відбитті російської агресії (маються на увазі в тому числі й дії білоруських «партизанів» проти військ Росії на військових та транспортних об’єктах в Білорусі), віддається належне і білоруським бійцям полку Калиновського, які воюють за Україну.

Білоруський ракетний підрозділ відпрацьовує запуск тактичних ракет з можливою ядерною боєголовкою на російському війському полігоні. Квітень 2023 року

Та все ж в Києві дуже критично налаштовані до позиції Мінська у війні – хоча й помічали, що Лукашенко не відправляв білоруські війська в Україну.

«Офіційних відносин немає. Ми всі чудово бачимо, що територія Білорусі використовується як плацдарм. З одного боку – для запуску постійного ракет на територію України, з іншого боку – як плацдарм для тренувань збройних сил Росії, ми бачимо, що певні частини ЗС РФ прибувають на територію Білорусі, тренуються, потім відбувають в інші регіони Росії або заводяться на територію України і протистоять нашим Збройним силам», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода раніше цього року Ігор Жовква, заступник голови Офісу президента України.

«Тому, так, факт використання території Білорусі для російської агресії, він нам всім був очевидний з першого дня відкритої агресії. Але, з іншого боку, ми бачимо, що немає участі збройних сил Білорусі у цій російській війні проти України, і цей факт також треба відмітити», – зауважив Жовква.

Ядерна зброя

Останнього краплею, яка переповнила чашу терпіння українських депутатів, які зараз пропонують визнати Білорусь державою-агресором і розірвати з нею дипвідносини, стало рішення Лукашенка дозволити Москві розмістити на білоруській території тактичну ядерну зброю.

«Ну, й останнє – Білорусь погодилась на розміщення ядерних тактичних зарядів, чим порушує всі міжнародні домовленості про нерозповсюдження ядерної зброї. Вона чітко перейшла всі можливі межі в суспільній свідомості. Останньою краплею стало саме узгодження розміщення на території Білорусі тактичних ядерних зарядів», – каже в інтерв’ю депутат Ярослав Юрчишин.

Демонстрація білоруських активістів проти розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Вільнюс, 26 квітня 2023 року

Лукашенко заявив, що в його країні вже є «ракети і бомби», які «ми отримали від Росії». Про це Лукашенко заявив в інтервʼю ведучій каналу «Росія-1» Ользі Скабєєвій минулого тижня.

«Бомба втричі потужніша, ніж у Хіросімі та Нагасакі… Це, ну, я не знаю, під мільйон людей загине відразу. Не дай Бог застосувати цю зброю. Але це ще обмежена територія», – сказав Лукашенко. За його словами, ядерна зброя зберігатиметься в кількох місцях.

До цього Лукашенко заявляв, що поставка російської ядерної зброї лише готується.

Президент України Володимир Зеленський раніше казав, що рішення про розміщення ядерної зброї свідчило про те, що за Лукашенка все вирішує президент Росії Володимир Путін.

А нині президент США Джо Байден вважає можливим застосування Росією тактичної ядерної зброї і розкритикував розміщення ядерних зарядів у Білорусі.

Хоч тактична зброя не є стратегічною ядерною зброєю, яку несуть міжконтинентальні балістичні ракети, однак вона теж потужна в своїй руйнівній силі, зауважують фахівці.

«Ми розуміємо, що наявність ядерної зброї в Росії є дуже серйозним стримуючим важелем для Заходу. І якщо ця зброя з’явиться на тисячі кілометрів ближче – фактично на межі західних країн, то в цьому випадку факт потенційного розміщення ядерного потенціалу в Білорусі – це те, на що ми не відреагувати вже не можемо», – каже в інтерв’ю депутат парламенту Юрчишин.

Питання розриву дипломатичних відносин з Білоруссю порушується вже давно. Але Київ не йшов на це раніше з кількох причин. Говорили і про бажання «не провокувати» Лукашенка, щоб він, мовляв, не відправляв війська в Україну. Також Україна вважалась одним із буквально кількох каналів зовнішнього зв’язку для Мінська, щоб білоруський суверенітет і державність повністю «не проковтнув» Кремль.

Також експерти припускали, що ця причина є підставою обережно-прохолодного ставлення офіційного Києва до білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської та її кабінету. Але Зеленський зустрівся в Тихановською в Європі недавно – в Німеччині та Данії, хоча вона ще не була в Києві, об’їздивши, щоправда, майже всю Європу.

Депутат Ярослав Юрчишин сподівається, що Верховна Рада таки ухвалить постанову, а потім практичний розрив дипвідносин з Білоруссю буде вже за урядом України.

«Звісно ми, як Верховна Рада, можемо тільки зазначити на політичному рівні, а всі організаційні моменти – це відповідальність виконавчих органів влади, – каже він. – Тому після того як, як я сподіваюсь, Верховна Рада підтримає цю постанову, вже наступні кроки здійснюватиме Кабінет міністрів у межах своїх повноважень».