Українсько-білоруський кордон: війна нервів і дронів (фоторепортаж)

Український військовий спостерігає за рухом безпілотника біля кордону з Білоруссю. 1 лютого 2023 року.

Розвідувальні безпілотники запускаються кілька разів на день, щоб виявити ознаки можливих загроз по той бік кордону.

На відміну від сходу України, де тривають артилерійські дуелі, тут, на півночі, це здебільшого війна квадрокоптерів

Наразі, розвідки західних країн не бачать нарощування Росією передумов для нового наступу на Київ з півночі. Проте, оборонці України не хочуть ризикувати: ведеться постійний моніторинг прикордоння. 

З літа 2022 року війська ЗСУ зміцнюють тут оборону, будують бліндажі, розширюють траншеї та мінують небезпечні ділянки. 

Український військовий дивиться зі своєї позиції на білоруський кордон. 1 лютого 2023 року.

Занепокоєння щодо можливості нового наступу посилилося в січні, коли Росія та Білорусь провели спільні військово-повітряні навчання. А перед цим президент Росії Володимир Путін прилітав до Мінська на розмову із Олександром Лукашенком.
Білоруські чиновники пояснюють розміщення військ уздовж кордону з Україною «стратегічним стримуванням»

Песик сховався під стіл на українських позиціях біля кордону з Білоруссю

Українське командування насторожене, згадуючи, як Росія використовувала Білорусь в якості стартового майданчику наприкінці лютого 2022 року.
«Ми постійно стежимо за ворогом, спостерігаємо за його переміщенням – чи рухаються, скільки військ, куди рухаються», – сказав командир підрозділу армійської розвідки під час прес-туру поблизу білоруського  кордону.

Командир підрозділу армійської розвідки на позивний «Олександр» повідомив, що білоруси та росіяни «постійно стежать за нашим рухом, намагаючись знайти позиції наших військових»

Часом підрозділ Олександра виявляє ворожі безпілотники та збиває їх із протидронних рушниць. Якщо ворожий безпілотник виявляє український і стежить за ним, тоді українці намагаються його захопити та додати до свого парку дронів.
«Нещодавно ми таким чином отримали чотири їхні безпілотники, а вони забрали два наших», – сказав Олександр

Українські офіційні особи кажуть, що ніхто не може передбачити, як діятиме Москва в найближчі місяці, тому потрібна пильність. «Незалежно від того, станеться це чи ні, ми завжди повинні бути готові», – каже Олександр.
 

Тут ще свіжі спогади про тимчасову окупацію, коли російські війська намагалися взяти в облогу Чернігів і бомбардували його житлові будинки з літаків.

Думка про чергове можливе вторгнення із півночі жахає жителів довколишніх сіл

«Ми прислухаємося до кожного дрібного звуку та шуму. Так не можна жити», – каже 64-річна Валентина Матвєва з села Ріпки. «Коли ти постійно в страху, це не життя», – скаржиться жінка.

Незалежно від того, чи буде нове вторгнення з півночі, Олена із села Нові Яриловичі боїться, що вона ніколи більше не побачить свою матір, брата та двох сестер, які живуть лише за 3 кілометри, у Білорусі.

«Я не можу повірити, що вони так близько, і я не можу їх бачити», – сказала агенції AP 63-річна білоруска, яка живе в Україні.