Українські вибори: Крим у програмах кандидатів

Крим, Сімферополь. Акція протесту проти агресії Росії щодо України, 15 березня 2014 року

У Києві оприлюднили результати першого етапу моніторингу програм кандидатів на посаду президента України під назвою «Кандидате, скажи: чий Крим?» Моніторинг проводять активісти міжнародного руху за звільнення Криму та солідарність із кримськотатарським народом #LiberateCrimea.

Мета цієї роботи ‒ з’ясувати, як той чи інший кандидат бачить деокупацію Криму, захист прав людини у Криму і реалізацію колективних прав кримськотатарського народу. Активісти перевіряють наявність згадок про Крим у політичних програмах і публічних виступах. За результатами моніторингу в програмах більшості із 44 кандидатів на посаду президента не виявилося чіткого плану деокупації півострова.

Активіст #LiberateCrimea, директор Центру зовнішньополітичних досліджень Сергій Пархоменко признається, що його очікування від підсумків моніторингу були радше песимістичними.

Хтось не хоче говорити, тому що в нього немає способу і конкретного плану дій щодо деокупації, інші ‒ просто виконують замовлення Москви
Сергій Пархоменко

«Здивувало те, що 30 кандидатів із 44 так чи інакше приділили увагу Криму. Це, звичайно, позитив, тому що я розраховував, що максимум половина з них не скаже про це. Реалії такі, що про Крим починають забувати. Хтось не хоче говорити, тому що в нього немає способу і конкретного плану дій щодо деокупації, інші ‒ просто виконують замовлення Москви в той чи інший спосіб. Деякі конкретно працюють на Росію, а інші, можливо, проукраїнські, відпрацьовують гроші пропагандистів, просто не торкаючись питання Криму. Насправді рівень російської загрози на цих виборах набагато серйозніший, аніж нам зараз здається. Кампанія #LiberateCrimea ‒ дуже важливий крок у контрнаступі проти російської агресії. До неї входять як українські громадські організації, так і організації діаспори, серед них і кримськотатарської», – каже дослідник.

Сергій Пархоменко підкреслює, що для Росії головне ‒ забалакати тему Криму, щоб у світі обговорювали конфлікт на Донбасі, а не анексований півострів.

У багатьох зазначено: «Крим ‒ це Україна» ‒ і все, жодної відповідальності. Але це популізм
Сергій Пархоменко

«Крим у своїх передвиборчих програмах взагалі не згадують 14 кандидатів: Юрій Бойко, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Андрій Садовий, Сергій Каплін, Олександр Вілкул, Дмитро Добродомов, Олег Ляшко, Олександр Данилюк, Віктор Бондар, Володимир Петров, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Олександр Соловйов. У них немає згадок ані про Крим, ані про інші окуповані території. Про деокупацію українських територій без конкретики говорять Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак і Сергій Кривонос. Зрозуміло, що це, зокрема, й Крим, але тут є простір для маневру. Ми хочемо дізнатися їхню чітку позицію, тому надішлемо запити. У багатьох зазначено: «Крим ‒ це Україна» ‒ і все, жодної відповідальності. Але це популізм. Досить повні програми в Ігоря Смешка, Валентина Наливайченка, Петра Порошенка, Віктора Кривенка», – каже Пархоменко.

Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв на презентації результатів моніторингу запропонував кандидатам все ж таки визначитися з кримським питанням.

«Ми все-таки хочемо, щоб найближчим часом, до 26 лютого ‒ Дня кримського спротиву, ‒ ті кандидати, які, можливо, забули у своїх програмах щось написати про Крим, все-таки спробували виправити помилки і зробити публічні заяви. Продемонструвати українському народові, що вони не просто популісти, а розуміють, куди вони йдуть і чим у майбутньому мають займатися», – каже Барієв.

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі пояснює, як кримчанам можна взяти участь у виборах президента України 31 березня.

«Проголосувати можуть не тільки кримчани, а й українці з інших окупованих територій. Для цього необхідно звернутися в будь-яке відділення органів державного реєстру виборців. Написати заяву з паспортом України можна до 25 березня. На жаль, відіслати її онлайн або поштою не можна ‒ людина має бути ідентифікована безпосередньо в установі. Після цього розгляд триває не більше ніж 5 днів, і видається відкріпний талон, де буде за бажанням заявника зазначено, де він має проголосувати. З ним можна прийти на дільницю й отримати бюлетень. Це не обов’язково Херсонська область ‒ може бути будь-який інший регіон України. Довідка внутрішньо переміщеної особи не потрібна ‒ тільки паспорт і ця заява», – каже чільний посадовець МінТОТ.

Юсуф Куркчі наголошує, що Росія як країна-окупант не має права відкривати на окупованій території виборчі дільниці і взагалі проводити там будь-які вибори.