Моніторинг, який найповніше відкриває дані про землю в Україні за 2016-2017 роки і скоро стане автоматизованим. Це дослідження провели ряд державних установ за підтримки Світового банку. У довіднику можна знайти дані про кількість зареєстрованих у кадастрі земель та прав на них у реєстрі, ринкових трансакцій із земельними ділянками, сплачених податків, випадків вилучення та приватизації землі та судових спорів. Загалом моніторинг містить 65 показників від шести органів державної влади.
Щорічник «Моніторинг земельних відносин в Україні, 2016–2017: відкриті дані про земельні ресурси» створили в рамках проекту підтримки реформ у сільському господарстві.
Підтримують Україну у цій справі Світовий банк та Європейський союз.
Моніторинг провели на рівні районів та міст обласного підпорядкування, міст Києва та Севастополя.
Вперше таке дослідження опублікували у 2016-му, з аналізом даних за 2013–2015 роки.
Раніше у відкритому доступі не було детальної інформації, яка б систематизувала усі звітні дані щодо земельних відносин, які надходили від місцевих органів влади до різних відомств.
Доступ до інформацію про землю для всіх
Моніторинг можна переглянути на сайті, але найближчим часом дослідники сподіваються, що його автоматизують.
Зібрані дані мають кілька завдань. Основні: удосконалити обмін інформацією між самими органами влади та зробити її доступною для громадськості та підвищити рівень інвестиційної привабливості у сільському господарстві.
Щорічник складається з двох частин. У першій частині опублікували довідку щодо стану земельних ресурсів в Україні, а друга містить електронну базу даних. Цю інформацію будуть постійно оновлювати.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова наголошує, що моніторинг дає змогу кожному громадянинові отримати інформацію про тенденції розвитку земельних відносин.
Наприклад, щодо створення об’єднаних територіальних громад та передачу їм земель у комунальну власність. Або ж» у дослідженні є інформація про користування землями за гендерними ознаками.
Ковальова також вважає, що дані, отримані в результаті моніторингу, – це унікальна аналітична платформа.
«На сьогодні маємо земельну реформу, яка триває 28 років. Як результат, ми маємо 27 мільйонів гектарів приватної землі і 10 у державній власності, які потрапили під мораторій у 2004 році. Це потужний потенціал, який можна використати. Створення такої бази даних – це ключове ядро при прийнятті управлінських рішень. Ми маємо готуватися до земельної реформи і забезпечити суспільство інформацією та забезпечити прозорість на всіх рівнях», – каже Ковальова.
Для кого цей моніторинг корисний
За словами розробників, створена база даних корисна для кількох категорій користувачів.
Вона є індикатором інвестиційної привабливості для бізнесу. У той же час для громадськості – це індикатор якості органів влади, а для місцевих органів влади – це можливість вдосконалення земельних відносин.
Центральні органи влади отримують можливість відстежувати стан запровадження земельної реформи на місцях.
Щодо зняття мораторію на продаж землі, Олена Ковальова зазначила, що він буде скасований лише після ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.
У той же час моніторинг є певною підготовкою до відкриття ринку землі.
Сату Кахконен
Регіональний директор Світового банку в Україні Сату Кахконен каже, що земельна реформа – одна із критичних, яку Україна має запровадити.
«Прозорість надзвичайно важлива в аграрній галузі. Інформація, що міститься в моніторингу, має бути автоматизована», – каже Сату Кахконен.
Вона також наголосила, що така інформація має подолати корупцію в земельних відносинах, а також стати в нагоді після скасування мораторію на продаж землі.
Представник Світового банку каже, що організація працюватиме надалі над моніторингом, незважаючи на вибори, які чекають Україну наступного року.
Сату Кахконен також висловила сподівання, що скасування мораторію не затягнеться на кілька років.
«Дослідження дає можливість уникнути політичних спекуляцій»
Провідний економіст Світового банку з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Клаус Дейнінгер, який працював з українськими фахівцями над створенням моніторингу, вважає, що відкриті дані дадуть можливість ефективнішого спостереження за проведенням реформ у сфері земельних відносин.
Дейнінгер також переконаний, що це дослідження дає можливість уникнути політичних спекуляцій при впровадженні земельної реформи.
У той же час представник Європейського союзу Крістіан Бен Гелл зазначає, що ЄС підтримує Україну у земельній реформі.
«Цей моніторинг важливий. Він буде доступний для державних органів влади, а також для приватного сектору. Ми віримо, що дослідження інформуватиме про земельні ресурси і зможе допомогти інвесторові зробити правильний вибір», – каже Гелл.
Під час проведення моніторингу фахівці виявили, що частина інформації з регіонів отримується невчасно або ж є неуніфікованою чи дублюється.
«Також відзначено випадки, коли важливі для ухвалення політичних рішень дані не фіксуються та/або не надаються у форматі регулярних звітів. Автоматизація процесу моніторингу дозволить подолати більшість цих проблем надалі», – мовиться в анотації до моніторингу.