Російсько-українська війна триває вже сьомий рік, але, судячи з економічної статистики, це протистояння абсолютно не зачіпає двосторонні господарські зв’язки, зазначає газета «Україна молода». Принаймні російські інвестиції в Україну активно надходять, а цілі галузі народного господарства залежать від поставок із Росії, йдеться далі.
Утім, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль нещодавно наголосив, що «товарообіг із Росією зменшився на 33%. І зараз він на історичному мінімумі. Основна причина – зменшення імпорту російських товарів на 39%».
Експерти ж заявляють: процес обмеження торгівлі з Росією «аж ніяк не пов’язаний із залізною волею української влади, яка, за її словами, переорієнтовує вітчизняний товаропотік із країни-агресора на більш прогнозовані ринки», зазначає видання.
За твердженням економічного експерта Єгора Кияна, в Україні таке поняття, як обмеження інвестицій до Росії, не було застосоване взагалі й ніколи. «Були санкції або персональні, або проти будь-яких компаній, які були на українському ринку, наприклад, «Яндекс». У цілому ж економічна діяльність і відносини з Росією офіційно не обмежувалися», – зазначає експерт. І додає, що інвестиції, які надходять із боку Росії у малий і середній бізнес, назагал не несуть суттєвої загрози для України, але інвестиції, які заходять у стратегічні підприємства або просто у великі підприємства – та ще й пов’язані з особами, які перебувають у переліку санкцій або пов’язані з урядом Росії, можна вважати найнебезпечнішими для української економіки. Докладніше йдеться в статті «Залежність від агресора: економіка України і досі залишається тісно пов'язаною з Росією».
Після 8 років переговорів 15 країн Азії, а також Австралія підписали угоду про всебічне регіональне економічне партнерство. Ця угода ознаменувала появу нової, найбільшої в світі зони вільної торгівлі. Про те, як це вплине на світову економіку й економіку України, з'ясовувало інтернет-видання «Сегодня». Журналісти інформують, що у цих державах проживає понад чверть всього населення Землі (2,2 мільярда людей). Тут зосереджено близько 28% світового виробництва і виробляють 30% світового ВВП. Створення нового економічного конгломерату із центром в Китаї несе для України серйозні ризики, вважають експерти. Річ у тім, що торгівля з Китаєм становить значну частину українського експорту.
Видання нагадує, що у цьому році Китай став головним торговельним партнером України. Якщо ця країна переорієнтується на відносини з партнерами по ВРЕП, Україна може недорахуватися мільярдів доларів.
Водночас Київ має шанс стати сполучною ланкою між азійсько-тихоокеанським торговим союзом і європейським торговим союзом, якщо держава вчасно зорієнтується і перебудує свою зовнішньоекономічну політику. На цьому наголошується у статті «Нова зона вільної торгівлі без США: що загрожує Україні».
Міжнародні експерти оцінили економічну та екологічну доцільність водного шляху Е40, мета якого – з’єднати Польщу, Україну та Білорусь одним водним шляхом із Гданська до Херсона, від Балтійського моря до Чорного. Як інформує газета «День», про екологічні ризики цього задуму для усіх трьох країн розповідають експерти не один рік, зокрема, для України це передбачає днопоглиблювальні роботи на річках Прип’ять та Дніпро. Будь-які втручання в екосистему Прип’яті ставлять під загрозу і саму річку, котра досі єдина незрегульована водойма в Європі, і природу Полісся. Для Дніпра, йдеться далі, основна загроза – в тому, що доведеться зачіпати Київське водосховище, де накопичився радіоактивний мул після аварії на ЧАЕС.
Однак уряди трьох країн не поспішають переглядати проєкт, пише видання. За словами Георгія Веремійчика, експерта з питань зміни клімату Національного екологічного центру України, навпаки – намагаються втілити його в життя. Експертна спільнота ж зі свого боку продовжує збирати докази та аргументи, чому реалізація проєкту принесе більше ризиків, ніж переваг.