«Землю – на чисту воду: через тіньові оборудки бюджет України втрачає мільярди гривень». У статті під таким заголовком газета «Україна молода» стверджує, що агропромисловий сектор України з нетерпінням чекає на скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Головні сподівання – це дасть поштовх до розвитку економіки та зростання ВВП і зробить відносини в аграрній сфері прозорішими, що, у свою чергу, також сприятиме розвитку української економіки, йдеться далі.
Газета, посилаючись на думку галузевих експертів, наголошує, що бюджети різних рівнів в Україні багато років поспіль недоотримують кошти через тіньову оренду сільськогосподарських земель та інші шахрайські оборудки з землею. Ліквідація цих схем, за оцінками експертів, і взагалі земельна детінізація можуть принести додатково у бюджет мільярдні надходження.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначає, що «українці мають безліч прикладів, коли суб’єкти господарювання обробляють землю в «тіньовому» режимі і не сплачують жодних податків». Втрати бюджету від несплачених податків приблизно перевалили за 5 мільярдів гривень, наголосив експерт.
У серпні цього року заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що близько 8 мільйонів гектарів земель в Україні перебувають у «тіні», пише fbc.net.ua.
Ринок землі в Україні має запрацювати 1 липня 2021 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Верховна Рада проголосувала за ринок землі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Новий закон про землю: чи врятує він українську економіку
Газета «День» коментує попередні результати другого туру виборів деяких місцевих голів, а також рекордно низьку явку. Цьому сприяли і об’єктивні обставини у вигляді коронавірусу, який змусив людей залишитися вдома, зазначає видання. «Однак є і найвагоміша причина того, чому виборці не прийшли на голосування – це розчарування півторарічним управлінням нової влади», – наголошує видання. Але, як пише далі газета, не варто все скидати на «Слугу народу», це розчарування політикумом насправді давнє і стосується політсил, які не перший рік в українській політиці, просто «СН» поповнила їх ряди.
Газетярі, коментуючи місцеві вибори, пишуть про «повний «партійний» дефолт». «Власне, це і є головною проблемою, – наголошує видання. – Адже протягом багатьох років економічної стагнації велика частина виборців купуються на красиві гасла або «подачки» різних політичних проєктів, що не мають історію тривалого партійного будівництва зі сталими поглядами».
Газета пише про існування чималої кількості регіональних проєктів, які були створені під минулі або нинішні місцеві вибори і які перемагають на місцях. В умовах незавершеної децентралізації і послабленого центру це створює додаткові ризики і небезпеки для України, йдеться далі. В таких умовах прорости правильним ідеям від окремих політиків і активістів суспільства досить складно, стверджує газета. Стаття називається «Другий тур і три «результати».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЦВК: середня явка на виборах міських голів становила 24% ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Місцеві вибори: у «Слузі народу» звітують про перемогу і анонсують кадрові «зачистки»
Коронавірус «лавиною накриває Україну». Динаміка захворювання зростає. За таких умов, як пише газета «День», медичні установи не справляються з кількістю пацієнтів, а кисень, який необхідний пацієнтам із середньою і важкою формою захворювання, стає дефіцитом...
В такій ситуації уряд вирішує «розірвати ланцюги передачі смертоносного вірусу», закривши українців вдома, але лише до 30 листопада і то на вихідні, йдеться далі.
Соцмережі вибухнули кпинами: «то коронавірус підступно косив усіх в парках, а тепер ... на вихідних». А вулиця зустріла протестами. Найбільш обурені та занепокоєні представники культури, обслуговування та ресторанного бізнесу. Адже весняний локдаун не пережили щонайменше 20% підприємств. Інші були на крок від банкрутства, йдеться у статті.
Газета пише, що в цій ситуації влада, по-перше, не пояснює, що буде далі, а по-друге, впроваджує карантин зненацька. «А заклади вже зробили закупи та розпланували роботу. Тож справедливо хочуть бодай якоїсь компенсації та рівноправного ставлення до всіх підприємців», – на цьому наголошується в матеріалі «Як карантин «проявляє» національний характер?».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Немає морального права» і «комісія втомилася»: міста України відмовляються від локдауну вихідного
Україна скоротила експорт товарів на 5,6 відсотка. Така динаміка, як інформує «Голос України», фіксується за підсумками періоду з січня до вересня поточного року. За даними Держслужби статистики, за три квартали нинішнього року експорт товарів з України ледь сягнув суми в 35 мільярдів доларів. Під час пандемії найбільшим торговельним партнером України виявився Китай. Зокрема, в зовнішньому обороті України, а це імпорт та експорт одночасно, на Китай припадає майже 13 відсотків. На другій позиції залишилася Росія з часткою 8,7 відсотка, а на третій – Німеччина (7,2). Серйозними партнерами України були Польща та США.
Криза пандемії коронавірусу економічно вдарила по українській ІТ-галузі – одній із наймолодших, йдеться далі. Експерти кажуть, що у 2020 році вона зазнала фінансових втрат, що становлять майже 200 мільйонів доларів. Вказується, що попит на експорт IT-послуг помітно сповільнився. Фахівці називають три головні чинники збитків галузі: зменшення продуктивності сфери через карантин, фінансові проблеми замовників, через які впав попит на IT-послуги, захворюваність серед працівників.