Українська преса продовжує коментувати останні події в Білорусі, зокрема, церемонію несподіваної інавгурації Олександра Лукашенка. Так, газета «Україна молода» інформує, що у своїй інавгураційній промові Лукашенко заявив, що дає «клятву на вірність Батьківщині і народу з особливим почуттям» і пообіцяв зробити все, щоб білоруський народ не пошкодував про свій вибір. За його словами, Білорусь стала єдиною країною, де «кольорова революція» провалилася, це вибір народу, який «не хоче втратити країну».
Газета пише, що термін інавгурації, визначений Конституцією, спливає 5 листопада, але Лукашенко вирішив пришвидшити події, «бо відчуває, що влада вислизає з його рук». Про те, як відреагувало білоруське суспільство на інавгурацію, йдеться в статті «Інавгурація чи злодійський «сходняк»?».
У статті «Партизанська операція чи злодійська сходка?» газета «День» інформує, що рівень секретності інавгурації був настільки високим, що ніхто з семи сотень її учасників не знав заздалегідь про дату й час її проведення, а саму інавгурацію, всупереч закону, не показали по державному телебаченню. Замість неї громадяни Білорусі дивилися старий російський серіал «Сині ночі», що розповідає про діяльність піонерської організації СРСР і про насичений внутрішній світ мешканців піонерського табору імені Павлика Морозова.
«Злодійська сходка для коронації чергового злодія в законі», – так назвав інавгурацію Лукашенка Павло Латушко, член опозиційної Координаційної ради Білорусі.
«Сам Лукашенко до себе ставиться з величезною симпатією, тому він назвав свою інавгурацію просто й коротко – «днем перемоги». Щоправда, Олександр Григорович не уточнив, чому переможці змушені були настільки ретельно приховувати свій тріумф», – зазначає видання.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».
Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
Вуличні акції протесту в Білорусі тривають вже сьомий тиждень після виборів, визнати які недійсними через фальсифікації результатів вимагають протестувальники. Крім того, жителі Білорусі обурені жорстокістю міліції та ОМОНу.
Проти України була і далі триває багатоаспектна агресія Росії, пише газета «День». Задіяні різні спецслужби та канали, зокрема, інформаційної інтервенції, йдеться статті: «Кримський півострів анексований в 2014-му. Сьомий рік стріляють на лінії фронту в Луганській і Донецькій областях. Тисячі вбитих українських військових. Жертви серед цивільного населення, вимушена втеча сімей з рідних домівок від небезпеки, розрухи і терору за вияв проукраїнських поглядів».
Видання зазначає, що агресію Росії зафіксовано в документах Організації Об’єднаних Націй. Однак розуміння того, що на Сході Європи відсутній мир, не означає визнання на міжнародному рівні, що Україна і Росія у стані повномасштабної війни, «бо такої не було, немає і не буде», сподівається дописувач газети Володимир Гула.
Росія не вважає себе стороною, яка використовує зброю в Україні і твердить про «внутрішньоукраїнський» конфлікт. Найвживанішим у західних журналістів є слово «сепаратисти», підтримувані Росією...
«А Путін тим часом шукає будь-які виправдання імперіалістичному мисленню у філології», – наголошує дописувач у статті «Без офіційної назви війни на сьомому році».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
Українські підприємці відмовляються вкладати кошти в українське сільське господарство, стверджує газета «Україна молода». Якщо процес інвестування в Україні і раніше відбувався повільно та неохоче, йдеться далі, то сьогодні цей процес отримав додаткові точки гальмування: з одного боку, це криза через пандемію коронавірусу, з іншого – процес формування ринку землі, через який фермери мають вкладати гроші у викуп землі, а не інвестувати в її обробіток.
Видання інформує, що капітальні інвестиції в економіку України в першому півріччі 2020-го склали 163,8 мільйона. Це на 34,9% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Падіння, як показує статистика, спостерігається у всіх без винятку галузях. Утім, найвищий його рівень таки зафіксували у сільському господарстві, де він становить 44,5%.
Якщо український агропромисловий комплекс залишиться без грошей на своє існування, вже за дуже стислий час усі українці залишаться без продуктів харчування. Заголовок статті – «Крок до безхліб’я: чим загрожує суттєве падіння інвестицій в український агросектор».
Ринок землі в Україні має запрацювати 1 липня 2021 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський підписав закон про ринок землі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Молодий агроном Світлан про спаржеву лихоманку в Україні і перспективи бізнесу з відкриттям ринку землі
Газета «Голос України» нагадує, що з початком серпня в країні почав діяти відкритий ринок газу для населення. Перед його запровадженням споживачам було обіцяно, що він працюватиме їм на користь. Мовляв, нарешті в газовиків-монополістів з'являться конкуренти, а це обов'язково призведе до зниження цін на цьому ринку. Але, як стверджує часопис, все відбувається зовсім не так: і конкурентів поки що не видно, і ціни в платіжках суттєво зросли. Детальніше – в матеріалі «Що приніс споживачам відкритий ринок газу? Поки що єдине – зростання тарифів».