Росіяни готуються до масштабних військових навчань в Чорному морі, можливо із ракетними стрільбами. Українські експерти аналізуючи карту перекритих ділянок Чорного моря побоюються блокади портів «великої Одеси» та інших морських та річкових воріт на півдні України. Трейдери говорять, що у випадку блокади портів покупці української пшениці просто шукатимуть інші джерела зерна. Хоча звісно за підвищеними цінами. До сьогодні військові навчання лише додавали невизначеності, але не закінчувались зривом торгових шляхів.
Із 13-го по 19-те лютого російські військові навчання закривають фарватер для проходу великих торгівельних суден до українських морських та південних річкових портів. До таких висновків прийшли у «Інституті Чорноморських стратегічних досліджень», проаналізувавши закриті для навчань ділянки акваторії Чорного та Азовського морів.
«Не хочемо ніякої паніки, але це дуже схоже на підготовку до чогось на кшталт «морської блокади» українських портів. Про яку ми два роки попереджаємо. Ніяких коридорів для проходу торговельних суден не передбачено. Такого за останні 8 років не було», – написав у «Фейсбуці» керівник інституту Андрій Клименко. В коментарях він пояснив, що хоча на карті і є нібито вільні місця, але для проходження торгівельних суден цього недостатньо.
Російська влада неодноразово використовувала своє право обмежувати судноплавство на окремих ділянках Чорного моря для тиску на Україну. Зокрема про це в інтерв’ю Радіо Свобода казав тодішній командувач Військово-Морських сил України Ігор Воронченко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Екскомандувач ВМСУ Воронченко планує реформувати кадрову систему Міністерства оборони«Продовжується повзуча анексія Чорного моря. Протягом 2019 року були випадки, коли Росія практично на чверть закривала райони бойової підготовки Чорного моря. Це була реакція на міжнародні навчання «Сі Бриз-2019», на військові навчання в Грузії. Тому я не сподіваюсь на покращення відносин у Чорному морі», – заявляв командувач у лютому 2020 року.
Українські експерти в минулі роки неодноразово вказували на те, що в Азовському морі російські прикордонники та берегова охорона фактично проводили гібридне блокування портів. Вони оглядали торгові судна, що йшли до українських портів Маріуполь та Бердянськ, затягуючи терміни доставки та відправки вантажів. Для деяких міжнародних компаній це стало причиною зменшити свою роботу в Азовському морі, кажуть підприємці.
Збирання врожаю зернових на Харківщині
На Чорному морі подібні огляди та затримки не будуть використовуватись як окремий метод незаконного впливу, але потрібно враховувати можливість більш широкомасштабної агресії Росії на морі, говорить Радіо Свобода юрист-міжнародник, експредставник президента в АРК, Борис Бабін. І тоді затримки торгівельних суден в рамках гібридної блокади цілком можливі. Бабін був одним з перших, хто заговорив про можливу російську блокаду чорноморських портів материкової України зокрема із використанням «вишок Бойко» як плавучих військових баз.
«Сьогодні росіяни заявляють про перекриття доволі широких ділянок на тиждень у лютому 2022 року. Відмінність цього перекриття від попередніх – вони не залишають коридорів для торгівельного судноплавства. Вони не можуть перекривати українські територіальні води на неокупованій території, але перекривають ті ж воду в окупованому Криму. 12-мільна зона вздовж вільної території теоретично придатна для судноплавства, але не всі судна там можуть ходити. Крім того, тепер достатньо складно через це блокування судам з українських материкових портів йти до портів Грузії, Росії, чи сходу Туреччини», – пояснив Бабін.
Українські порти Азовського моря взагалі фактично закрити, наголосив експерт, впродовж тижня звідти ніхто не може вийти через закриту Керченську протоку.
Це російська «пробна куля», говорить Бабін, тепер Кремль буде слідкувати за реакцією України та Заходу.
Росія не піде ще далі, тільки якщо реакція буде серйозною, із винесенням обговорення цієї проблеми на міжнародні майданчики та тиском на державу-агресора.
Керченський міст. Окупований Крим. 13 червня 2021 року
Що буде, якщо українське зерно заблокують в портах?
Ще у січні 2022 року український бізнес заговорив про можливі наслідки блокади портів «великої Одеси». Через чорноморські порти на експорт відправляється абсолютна більша частина пшениці – одного з ключових продуктів українського експорту.
«Давайте пам'ятати, що нам ніхто нічого не винен. Але при цьому не применшуватимемо своєї значущості. Гіпотетичне блокування українських портів вдарить по food security, буквально по тарілці та холодильнику майже 400 млн людей у різних країнах – і ніхто у світі не хоче цього допустити», – написав наприкінці січня співвласник групи компаній ТІС, найбільшого приватного портового оператора в Україні, Андрій Ставніцер.
Ціни на зерно за даними сайту «Trading Economics» почали зростати з жовтня 2021 року. Це орієнтовно співпадає з оприлюдненням даних американської розвідки про російські війська на українському кордоні та супутникових знімків, що доводять концентрацію техніки біля України.
Україна та Росія спільно забезпечують 30% торгівлі пшеницею на світовому ринку, каже Радіо Свобода менеджерка з розвитку бізнесу «Maxigrain» Олена Нероба.
Якщо українські порти не зможуть відвантажувати зерно на продаж, клієнти будуть шукати інших поставників. Покупають українську пшеницю не умовні країни 1-го світу, а ті, що розвиваються – Пакистан, країни Магрибу, Індонезія, Бангладеш та інші.
Олена Нероба
«Якщо йдеться про 1-2 дні затримки, і це гарантовані 1-2 дні, то звісно покупці почекають. Але якщо це буде довго і проміжок часу буде невизначений, то клієнти будуть змушені шукати заміну українській пшениці. І на короткий термін все це підштовхне ціни до зростання», – пояснює Нероба.
Якщо російська пшениця потрапить під санкції через агресію Кремля, то заміняти українську пшеницю клієнти будуть європейською – румунською, французькою, німецькою чи балтійською. Це найбільш звичний ринок для тих покупців української пшениці, що знаходяться у Північній Африці.
«Запасів там залишилось не так багато, хіба що у Франції, але залишається питання якості. Ціни однозначно на короткий термін підіймуться, що невигідно і самій Росії. Разом із ціною на міжнародних ринках зростає і ціна на внутрішньому ринку. І експортне мито на пшеницю російську владу не врятує – вона вираховується кожен тиждень і реагує на ту ціну, що була 60 днів тому», – говорить Нероба.
Експортне мито – частина прибутку, яку зернові трейдери в Росії, мають сплачувати до федерального бюджету. Наразі це понад 90 доларів за тону пшениці при середній ціні в 300 доларів за тону.
Нероба також уточнює, що не всі замовники української пшениці можуть швидко та безболісно переключитись на інше зерно. І через технічні показники, і через низькі українські ціни, і через звичні логістичні маршрути.
Повідомлення про можливе вторгнення вплинули і на ринок зерна
«Ринок певною мірою історично склався, і хоча зараз він трохи трансформується та змінюється, але це відбувається впродовж сезону, а не раптом та на невизначений термін. У країн є певні запаси, але потім вони підуть з України на інші ринки», – пояснює Нероба. За її словами, у випадку блокади українських портів російським флотом, відправити українське зерно залізницею до портів Румунії чи інших країн Євросоюзу буде теоретично можливе, але це зробить товар настільки дорогим, що зерно буде невигідно продавати.
В останній місяць поки ЗМІ по всьому світу постійно повідомляли про можливу агресію Росії в Україні, ціна на зерно постійно зростала, говорить аналітик. Зараз зростання загальмувалось, але ціни досі вище, аніж звикли очікувати. «Новина (про можливу агресію) була врахована при формуванні ціни, вона зросла, але нічого не відбулось, і новина відійшла на другий план в ціноформуванні. Це не означає, що про новину забули, вона вже просто врахована. Підвищені ціни – це наша нова реальність», – говорить аналітик.
Нероба додає, що не вірить у тривалу реальну блокаду – у перші дні можливі затримки через невизначеність та неузгодженість, але російські військові не будуть обирати які торгові судна пропускати, а які-затримувати. «Судна йдуть під іноземними прапорами і чий там вантаж військовим не видно», – вважає вона.
Чи заблокують російські кораблі порти «великої Одеси»?
Українські військові та експерти очікують із тривогою очікують на проведення навчань російських військово-морських та аерокосмічних сил у Чорному морі – саме заради них Кремль перекриває величезні ділянки акваторії та саме ці навчання можуть стати силами, що заблокує українські порти.
За офіційною інформацією у навчаннях у Чорному, Азовському, Середземному, Північному та інших морях братимуть участь понад 140 кораблів та суден забезпечення. У Середземне, а потім і у Чорне море російське військове командування перекидає 6 великих десантних кораблів. Частина з них йде з Сирії, а частина з Балтійського та Північного морів. Кожен з таких кораблів може висаджувати на беріг підсилений батальйон із танками, заявив в ефірі Радіо Донбас.Реалії російський військовий експерт Павло Фельгенгауер.
«Разом із тими великими і малими десантними кораблями, що були в Чорному морі, висаджувати в першій хвилі можна до десяти тисяч (особового складу). Разом із висадкою з повітря. Повна готовність до захоплення-звільнення Одеси», – заявив експерт.
Можливість десантної операції самої по собі вже неодноразово заперечував український військовий експерт Тарас Чмут.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як захищатимуть південь України від можливого російського вторгнення (рос.)Крім десантних кораблів у навчаннях братимуть участь ракетний крейсер, фрегати та протичовнові кораблі – корвети та есмінці за класифікацією НАТО. За оцінкою ексзаступника командувача ВМСУ Андрія Риженка, характер перекритих ділянок в акваторії свідчить про ракетні навчання поблизу української акваторії.
«Вони планують виконувати ракетні стрільби з кримського півострову з позицій в районі мису Тарханкут на захід. В район острова Зміїний та порту Одеса – по цьому спектру. Виходячи з того, що відстані російських ракетних комплексів дуже великі, можна сказати, що це дуже небезпечна зона – і для судноплавства, і для України», – стверджує Риженко. Також ракети планують випробувати на південь від Севастополя і на півдні Азовського моря.
- Станом на 9 лютого з початку 2021/22 Україна експортувала 38,6 мільйона тонн зернових культур
- це майже на 10 мільйонів тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
- На зовнішні ринки продано 17,3 млн тонн пшениці, 16,6 млн тонн кукурудзи; 5,5 млн тонн ячменю та 157, 5 тисяч тонн жита.