На воді, в повітрі та на суходолі: вже другий тиждень російська армія в Криму масовано проводить військові навчання.
До сьогоднішнього дну, в Чорне море вже зайшли кораблі Північного, Каспійського та Балтійського флотів Росії.
Минулого тижня з Каспію до Чорного моря, додатково перекинули 15 малих кораблів, які ідеально підходять для Азовського моря. І на думку, Михайла Самуся, їх, швидше за все, залишать у Криму.
«Характеристика цих катерів якраз підходить для того, щоб здійснити ротний морський десант в акваторії Азовського моря. В Каспійської флотилії зараз немає таких завдань. Відповідно їх можуть перевести в склад Чорноморського флоту, бо тут реальний театр бойових дій, реальні операції, тут реальна потреба в цій техніці», – пояснив у коментарі Крим.Реалії заступник директора «Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння» Михайло Самусь.
Михайло Самусь, заступник директора «Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння»
Перше протистояння уже відбулося.
15 квітня, між українськими та російськими військовими, в Азовському морі стався інцидент. Крім короткого текстового повідомлення від ВМС ЗС України, військові деталей поки не розкривають. Трохи більше, написав на своїй сторінці у Facebook, а потім зазначив у коментарі для «Настоящее время» Андрій Клименко.
«Катери берегової охорони ФСБ РФ та корабель, типу малий корвет, спробували перешкоджати нашим трьом броньованим артилерійським катерам при ескортувані суден з Маріуполя до Керченської протоки. Там дійшло до погроз застосування сили і моряки з обох сторін жорстко поговорили. На щастя, це нічим не закінчилося, ніякої стрілянини не було», – розповів телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» керівник проєкту іАндрій Клименко.
Андрій Клименко, керівник проєкту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень
Чи пов’язаний цей інцидент із приходом кораблів Каспійської флотилії, поки не відомо.
Самі ж плавзасоби вже в оперативному розпорядженні Чорноморського флоту Росії і проходять навчання з іншими російськими суднами. Такими, як фрегат «Адмирал Макаров», «Грайворон» чи «Вышний Волочёк», які оснащені крилатими ракетами «Калибр».
У 2015 році, саме такими ракетами, радіусом дії у півтори тисячі кілометрів, Росія стріляла з Каспійського моря по Сирії. Та крім гостьових кораблів, на постійній основі, в Чорноморському флоті чергують шість російських субмарин, так само оснащених крилатими ракетами «Калибр». Запускати їх вони можуть прямо з Севастопольської бухти.
«Це не брязкання зброєю. Це шість новітніх, підводних човнів. В одному залпі Чорноморського флоту 200 ракет, в тому числі «Калибр». Ці ракети можуть завдавати ударів за тисячу, а то й дві тисячі кілометрів. З Криму, ними можна наносити удари не тільки по всій території України, а й фактично по країнах НАТО», – наголосив у коментарі Крим.Реалії Михайло Самусь.
Підводний човен Чорноморського флоту Росі в Севастополі, серпень 2019
Окупувавши Крим, Росія не лише захопила півострів, а й за оцінками експертів, близько тисячі квадратних кілометрів морської акваторії. І попри попередню двосторонню угоду, Керченську протоку та Азовське море Кремль почав вважати своїми.
Так, з 21 квітня й до 31 жовтня, під приводом військових навчань, Росія перекрила Керченську протоку для українських військових, прикордонних та гідрографічних плавзасобів.
«Тобто, якщо слідувати логіці Росії, якщо військовий корабель ВМС України, або морської охорони Державної прикордонної служби України перетне обмежувальну ділянку, то напевне росіяни відкриватимуть вогонь. Ми матимемо ситуацію, яка сталася 25 листопада 2018 року», – пояснив у коментарі Крим Реалії експерт у сфері міжнародного морського права Богдан Устименко.
Богдан Устименко, експерт у сфері міжнародного морського права
«Це така новинка, російське ноу-хау. Можливо, росіяни злякалась, що ми можемо запросити у Азовське море когось із третіх країн – американців, чи якусь державу країн НАТО, і таким чином підстрахувалися. Іншого пояснення у мене немає», – зазначив у коментарі Крим.Реалії керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХI»
Після побудови росіянами Керченського мосту, Україна лише одного разу, вдало пройшла через протоку. Друга спроба завершилась полоном українських моряків і справжнім морським зіткненням.
«Відповідно до конвенції ООН з Міжнародного права, стаття 37-ма – Керченська протока є міжнародною. І перекривати її, відповідно, не можна. Давайте собі уявимо, що Росія, там де межує зі Сполученими Штатами Америки – це Берингова протока, оголосить територіальні води США своїми територіальними водами та перекриє там, пересування кораблів і суден. Вони одразу ж отримали б серйозну відсіч», – роз’яснив для Крим.Реалії експерт у сфері міжнародного морського права Богдан Устименко.
Зона перекриття Керченської протоки з 21 квітня по 31 жовтня 2021 року
Повідомлення про перекриття на півроку Керченської протоки, є лише на сайті Міністерства оборони Росії. А згідно міжнародних правил мало б бути опубліковане і на сайті Міжнародного координатора географічного району NAVAREA III. Але такого повідомлення, там немає.
Військова техніка під час військових навчань Збройних сил РФ на полігоні Опук, 22 квітня 2021
«Росія діє за правом сили, вона давно вже зруйнувала міжнародно-правові аспекти діяльності в Керченській протоці, Азовському та Чорному морях. Вони фактично оголошують, що це їхнє море і їхня протока», – сказав у інтерв’ю Крим.Реалії заступник директора «Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння» Михайло Самусь.
20 квітня американське видання The Wall Street Journal опублікувало супутникові знімки, зроблені у Криму в період з 27 березня до 16 квітня. На цих фото, новостворена авіабаза у Саках і десятки перебазованих з Росії винищувачів. Російський військовий експерт Юрій Федоров, російську воєнну активізацію вважає залякуванням України.
Російський винищувач Су-30, полігон Опук, Крим, вересень 2016
«Завдання Кремля – не стільки щоб окупувати українську територію, скільки, щоб морально роззброїти її громадян і змусити капітулювати. Якщо Росія зважиться на велику війну – це буде колосальний міжнародний скандал, який неминуче завершитися тотальною міжнародною ізоляцією Росії», – поділився з Крим.Реалії російський військовий експерт Юрій Федоров.
Юрій Федоров, російський військовий експерт
А для того, щоб виставити саме Україну, а не Росію агресором, Кремль може влаштувати непередбачувані провокації, вважає російський військовий експерт.
«Це гра – хто перший моргне. Так би мовити гра в «боягуза» чи «курча». Хто першим злякається, той і програє. Росія може спровокувати зіткнення з українськими військовими, може спровокувати все що завгодно. Адже дуже важко потім буде розібратися хто першим почав, хто перший вистрілив і як це все сталося. А коли почнеться вогонь – його вже дуже важко зупинити», – зазначив для Крим.Реалії російський військовий експерт Юрій Федоров.
Військові навчання російської армії в Криму, полігон Опук, квітень 2021
Поки Росія стягувала війська і проводила тренування західні українські партнери посилали чітки сигнали на підтримку України. Так від Великої Британії, за інформацією видання Sunday Times в травні, у Чорне море мають зайти два військові кораблі, а безпілотники НАТО, ледь не щодня літають над узбережжями Криму.
Стягування воєнної техніки і масштабні навчання – це, російська відповідь, на українські військові переміщення поблизу Криму та Донбасу, попередньо заявляв Сергій Шойгу. А 22 квітня 2021 року Міністерство оборони Російської Федерації опублікувало повідомлення, що завершує перевірку боєготовності армії і відводить війська за місцем постійної їх дислокації.
Кораблі Чорноморського флоту Росії біля берегів Криму, квітень 2021
Та до відведення військ і послаблення градусу, щодо потенційної загрози проти України з боку Росії, ряд військових експертів і зокрема Андрій Клименко ставиться скептично.
«Мені важко зрозуміти те полегшення, з яким багато хто так швидко сприйняв слова Шойгу про «повернення військ до місць дислокації». РФ має величезний історичний досвід техніки та практики дезінформації. Мета в цьому випадку - приспати пильність цивілізованого світу, який безпрецедентно зреагував... Ну, й українців теж», – написав на своїй сторінці у фейсбуці керівник проєкту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Адрій Клименко.
Ще до оголошення про відведення військ, 20 квітня Міжнародна кризова група ICG, опублікувала висновки аналітиків щодо загострення україно-російських відносин. І хоча однозначних сценаріїв розвитку подій поки не має, аналітики схиляються, що найближчим часом повномасштабне вторгнення російських військ на територію України – малоймовірне.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США уважно стежать, чи за заявами росіян про відведення військ будуть конкретні дії