«Ми в палаті дихали киснем по черзі». У 10 регіонах України майже закінчилися ліжка для хворих на COVID-19

Уже в десяти регіонах України лікарні, за офіційними даними, заповнені хворими на COVID-19 пацієнтами більше ніж на 70%. Самі медики і пацієнти розповідають, що насправді ситуація ще гірша: в деяких містах лікарні переповнені, тому навіть важким хворим відмовляють у негайній госпіталізації, змушуючи по кілька днів чекати вільного місця.

Ірина Хоменко живе в Дніпрі. Місяць тому вона захворіла коронавірусну інфекцію, її «швидкою» привезли в одну з міських лікарень. За словами Ірини, спочатку хворими на COVID-19 пацієнтами були заповнені кілька поверхів лікарні. Але з кожним днем хворих все більше ущільнювали: в палатах і коридорах ставили впритул додаткові ліжка і навіть почали класти пацієнтів у приміщення переобладнаної їдальні.

«Зі мною вони бігали, шукали, куди мене покласти. Я пам’ятаю уривчасті розмови: «А подивіться там, а подивіться за фіранкою, а давайте в коридорі, – згадує жінка. – Але всі місця були зайняті, і тоді знайшли кушетку в їдальні».

В їдальні Ірина провела 18 днів. За її словами, за цей час в лікарню госпіталізували тільки важких хворих з низькою сатурацією і проблемами з диханням. Іншим відмовляли. В її відділенні майже всі пацієнти потребували кисню, але апаратів катастрофічно не вистачало, підкреслює Хоменко.

«Ми в палаті дихали киснем по черзі. А потім почали ділитися з жінкою із сусідньої палати, – розповідає вона. – Брали один у одного телефони і телефонували: «Ось у нас звільняється, мої дві години закінчуються, можемо віддати комусь».

У лікарні, де лежала Ірина, також критично не вистачало медиків. Часом на два поверхи лікарні, за словами пацієнтки, чергувати залишався всього один лікар. Часто з сусідніх палат лунали крики про допомогу, на які, каже, персонал приходив далеко не відразу.

«Крик в палаті: «Сестричко, дихай!». Вибігає молоденька жінка і падає на коліна, кричить: «Хто-небудь, допоможіть!», – згадує Хоменко. – Повірте, у мене це зараз викликає сльози, мені це боляче згадувати».

Ірина каже, що тільки за один тиждень в її відділенні померли семеро людей. Бувало й так, що померлих, за її словами, лишали прямо в коридорі.

«Одного разу вночі жінка якраз в їдальні лежала під апаратом – і однаково померла. Це перша смерть, яку я побачила посеред ночі, – згадує Хоменко. – Я не спала, і все це було на моїх очах. Потім ці смерті почали траплятися щодня, по кілька разів на день».

Головлікар Ужгородської лікарні, що на заході України, Юрій Яцина каже, що до смертей хворих на COVID-19 пацієнтів неможливо звикнути.

«Дуже неприємно, коли ми бачимо, що відбувається, але не можемо допомогти. Людина просто помирає, – розповідає Яцина. – Якщо у них уражена функція легенів і сатурація – 60-70-50 відсотків, то ми їх тримаємо на масках і різних інших методах підтримувальної терапії – і не можемо сатурацію підняти. Це все треба бачити, як вони мучаться тижнями і не виліковуються».

Лікарі розповідають, що потік хворих на COVID-19 не зменшується, через брак місць для їх госпіталізації доводиться перепрофільовувати інші, неінфекційні відділення.

«Протягом останнього тижня відбувається щось неймовірне. В тому плані, що люди вже в чергу стають на госпіталізацію, – каже лікарка Оксана, яка працює пульмонологом в Закарпатській обласній лікарні. – Більш легких пацієнтів поки тримаємо в амбулаторному режимі».

Яцина каже, що їхню лікарню планують розширювати: додадуть ще щонайменше 15 ліжок. Але, за словами головлікаря, для того, щоб їх обслужити, потрібен також додатковий медичний персонал, а його немає.

«По-перше, це медперсонал, який повинен працювати, плюс ситуація, яка складається навколо кисневої терапії, забезпечення киснем. І, відповідно, медикаментозне лікування теж необхідне», – перераховує він.

У МОЗ України визнають, що ситуація із завантаженістю лікарень і медиків в Україні вже стала критичною. Тому, крім розширення лікарень і збільшення кількості ліжок, чиновники планують просити допомоги іноземних медичних працівників у Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Оригінал – на сайті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»