Брюссель – Небезпека розгорання війни на Донбасі з одного боку, та новий «наступ» олігархів та корупції – з іншого. Такі невтішні можливості та перспективи 2018 року, очима європейських аналітиків. Над відносинами України із ЄС також тяжітимуть: відсутність стимулів, послаблення інтересу й зменшення дипломатичних інвестицій в Україну з боку ключових держав ЄС. Втім, дещо поправити ситуацію могли б кроки, на кшталт запуску Антикорупційного суду.
2018 рік, на думку низки європейських експертів буде позначений реалізацією тих можливостей, які відкрила перед Україною асоціація та створення вільної торговельної зони із ЄС. Скасування віз, яке було однією із знакових подій минулого року, потребуватиме в цьому році нагляду за дотриманням всіх передбачених «безвізом» правил.
Але над Києвом далі тяжітиме питання реформ, каже експерт із французького Інституту Томаса Мора Жан-Сильвестр Монґреньє: «Постійно виходить на перший план питання економічних реформ, боротьба із корупцією, відкритість політичної системи України. Порівнюючи її із Росією: якщо в сенсі корупції між країнами ще є велика схожість, то у відкритості політичної системи Україна вже має чималі здобутки. Українці, зокрема, регулярно висловлюють своє обурення щодо корупції та інших негараздів, а це позначається на доволі активному житті політики всередині країни й справжньому політичному плюралізмі. Цього в Росії немає».
Постійно виходить на перший план питання економічних реформ, боротьба із корупцією, відкритість політичної системи УкраїниЖан-Сильвестр Монґреньє
На думку Монґреньє, саме на цих речах надалі й акцентуватимуть увагу України Захід і Сполучені Штати. Водночас, це їм не заважатиме надалі підтримувати політику санкцій щодо Росії, яка в усвідомленні держав ЄС та Америки, є справжньою загрозою не лише для України, де росіяни не дають згаснути війні.
Безвізовий режим з ЄС є одним з найбильших досягнень України в 2017 році
«Хто розігруватиме «карти реформ», а хто – «карти популізму»?
Очима Яни Кобзової, політичного директора брюссельського офісу аналітичного центру Rasmussen Global, від Києва у 2018-му чекатимуть запуску Антикорупційного суду, а також припинення спроб тиснути на громадські організаціх через електронні декларації. Тим часом, з боку Брюсселя очікування, на думку аналітика, не надто позитивні, попри те, що допомога і європейська підтримка українських політиків-реформаторів – це питання надзвичайно важливе. Від чого залежатиме стан речей і що рухатиме українсько-європейські стосунки? Як вважає Яна Кобзова, за рік до виборів, все залежатиме насамперед від українського політикуму.
«Хто розігруватиме «карти реформ», а хто – «карти популізму»? Хто наполягатиме на тому, що реформи – це щось погане, тож слід робити дещо інше, а хто поведе далі дорогою всіх тих добрих речей, які вже зроблені донині? – Ось в чому полягає питання», – застерігає експерт.
Німеччина і Франція, які традиційно дуже присутні, коли йдеться про врегулювання війни на Донбасі. Але німці наразі цілком занурені у свої переговори навколо уряду. А Франція більше дивиться в інші боки, але не на східЯна Кобзова
«Водночас, дуже багато залежатиме від того, хто керуватиме всіма цими зусиллями з боку ЄС, а це викликає тривогу. Німеччина і Франція, які традиційно дуже присутні, коли йдеться про врегулювання війни на Донбасі. Але німці наразі цілком занурені у свої переговори навколо уряду. А Франція більше дивиться в інші боки, але не на схід», – переконана аналітик.
Кобзова пояснює, що до того ж, через двосторонні суперечки «відпали» й постійні «адвокати України», на кшталт Польщі й Угорщини. Як результат, залишається дуже небагато держав ЄС, які готові політично й дипломатично інвестувати у поглиблення відносин співдружності та України. Та ще європейські установи. Але чи буде для цього достатньо зусиль однієї Європейської комісії? – це питання викликає чималі сумніви.
Зовнішній та внутрішній фактори
Вирішальним чинником того, яким для України та ЄС стане цей новий рік, буде зовнішня безпекова ситуація, чи, простіше, – все залежить від того, що Москва готує для українського сходу. Таке переконання висловлює Роланд Фройденштайн, політичний директор брюссельського Центру Мартенса.
Якщо Володимир Путін думає, що необхідно посилити в Росії свою владну репутацію, бо йдуть президентські вибори, то ми можемо стати свідками нової ескалації напруження на сходіРоланд Фройденштайн
«Якщо Володимир Путін думає, що необхідно посилити в Росії свою владну репутацію, бо йдуть президентські вибори, то ми можемо стати свідками нової ескалації напруження на сході», – каже аналітик, називаючи це «зовнішнім фактором». Хоча, заявляє він, є і «внутрішній фактор», який теж несе неабияку небезпеку.
Об’єднана Європа, окрім фінансової підтримки, більше не має чим заохочувати Київ: «безвіз» та асоціація вже працюють, перспективи членства через брак консенсусу між столицями ЄС, українцям не дадуть… На додачу, каже, Фройденштайн, «надзвичайне розчарування серед європейців викликали нещодавні події навколо українського Національного антикорупційного бюро. Тож, іншою великою загрозою 2018 року буде те, що олігархи та корупція посилюватимуть свою владу. А це дуже негативно відіб’ється на відносинах України та Європейського союзу».
Тож, попри істотні ризики подальшої дестабілізації України ззовні, загроза корупції та припинення реформ будуть найбільшими домашніми викликами нового 2018 року.