Західні коментатори виборчої кампанії в Україні про тягар олігархів та політиків минулого

Західні коментатори погоджуються, що в Україні фактично стартувала виборча кампанія, й намагаються аналізувати політичний ландшафт і перспективи.

​Джуді Демпсі, співробітниця аналітичного центру Carnegie Europe у Берліні, зауважує після нещодавніх відвідин Києва, що, попри війну і втрати на Донбасі, найбільше в Україні вона чула про стурбованість корупцією та низьким рівнем життя.

Вона вважає, що ті українські претенденти на президентську посаду, які вже виявили бажання змагатися, не демонструють здатність виконати надзвичайно важке завдання: «довести до результату започатковані зміни в країні, де досі панують олігархи».

«Так, війна на Донбасі несе людські й фінансові втрати і виснажує. Цей конфлікт відволікає увагу на користь Росії. І Росія посилить інформаційну війну в Україні разом з розгортанням виборчої кампанії», – застерігає Демпсі у своїй статті.

Демпсі також наголошує, що «на користь Росії грає також живуча влада і вплив олігархів, бо вони хочуть зберегти свої феодальні володіння та перешкодити реформам, що обмежували б їхню владу».

На думку аналітика, позитивним може бути вплив МВФ, який вперто вимагає від президента України Петра Порошенка конкретних кроків у боротьбі з корупцією, зокрема створення спеціального антикорупційного суду, як передумови надання фінансової підтримки.

Демпсі зауважує, що ЗМІ в Україні поділені між олігархами, такими, як Дмитро Фірташ, Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, а інші медійні ресурси контролюють прихильники президента Порошенка, тому, на її думку, не варто розраховувати на справедливе й незалежне висвітлення виборів.

Політолог Тарас Кузьо роздуми про побачене у Києві нещодавно виклав у New Eastern Europe.

Він зосередився на критиці двох ветеранів української політики: Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка.

Кузьо вважає, що у виступах провідних потенційних кандидатів на президентство під час конференції YES у Києві він почув чистий популізм, бо вони, мовляв, критикували владу, але не подавали альтернатив.

«Тимошенко і Гриценко, які в опитуваннях посідають місця у першій трійці, мали чудову нагоду виголосити професійні промови з чіткою критикою та альтернативними планами, що показали б їх європейськими політиками. Вони обидва провалили цю нагоду і показали себе частиною минулого України з популізмом і відсутністю планів та із потенційними загрозами демократії України – зовсім не проєвропейськими», – завершує статтю Тарас Кузьо.

Колишній американський дипломат, а тепер – політолог, який стежить за українськими справами, Майкл Макфол, відвідавши Київ в той час, що й Демпсі, налаштувався більш оптимістично.

Як колишній посол США у Москві, Макфол в інтерв’ю українській радіостанції Hromadske International спочатку повторив, що не підтримує жодного з кандидатів чи політичних партій і не хоче втручатися у внутрішні справи.

Але він назвав позитивною ознакою української демократії міцність громадянського суспільства, включно з незалежними ЗМІ, і підкреслює, що зараз ніхто не може впевнено назвати ім’я наступного президента України.

«Змагання – ключ до демократії. Нема змагання – нема демократії», – наголошує Макфол.