Згідно з офіційними даними, за час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 570 153 людини (з яких 12 496 випадків за останню добу): померли 10 112 людей, одужали 259 079 пацієнтів.
17 листопада Верховна Рада України не підтримала проєкт постанови, яким мала рекомендувати уряду скасувати рішення про запровадження «карантину вихідного дня». 11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня з 14 до 30 листопада. Це рішення викликало обурення серед малих підприємців, які говорять, що влада позбавляє їх можливості вижити.
Тим часом прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що якщо нинішні карантинні заходи, зокрема карантин вихідного дня, не даватимуть результатів і кількість хворих на COVID-19, зокрема шпиталізованих, зростатиме, в Україні можуть запровадити тритижневий повний локдаун.
Про ситуацію в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповіла завідувачка кафедри епідеміології Національного медуніверситету імені Богомольця Ірина Колесникова.
– Наскільки, за вашими оцінками, дієвим є «карантин вихідного дня»?
Розцінюю це як тренування для населення
– Насправді не дуже дієвим. Я розцінюю це як тренування для населення, щоб згадати, як треба поводитися, коли карантин буде жорстким, щоб розуміти, як планувати свій час, як планувати покупки, як планувати життєзабезпечення своєї родини під час карантину.
– А чому недієвим є саме такий [метод] – два дні на тиждень?
Із дворічною дитиною гуляють у супермаркеті, тому що треба десь погуляти
– Тому що це не дозволить розірвати ланцюжок передач, адже середній інкубаційний період набагато більший за два дні: він може становити два тижні і навіть більше. Насправді не так уже й схильні дотримуватися навіть такі нетривалі дводенні обмеження в більшості своїй громадяни України. Я в соцмережах бачила сторіз людей, мам(...), які зі словами: «У Києві дощ, з дитиною погуляти не виходить, а вигуляти її треба, тому ми поїхали з нею в супермаркет, – тут вже стоїть ялинка, тут є ялинкові прикраси, і ось вони з дитиною гуляють у супермаркеті. В закритому приміщенні, куди приїхали ті, хто не міг собі купити продукти протягом тижня, тому що вони працювали. Ось такий спосіб прогулянки з дитиною в супермаркеті, тому що на вулиці стало холодніше, на вулиці дощ. А діти, як ви розумієте, до певного віку масок не носять, бо неможливо дотриматися герметичності, неможливо пояснити дитині, чому це треба робити. Реально із дворічною дитиною гуляють у супермаркеті, тому що треба десь погуляти.
– Як я розумію, з обивательської точки зору, як працюють ці обмеження. У суботу, неділю, коли народ збирається на якісь корпоративи, святкування, гуляє в ресторанах, кафе, в нічних клубах, на дискотеках. І ось ця історія скасована, відповідно, зменшується кількість тих самих зв'язків – вони просто руйнуються.
Два дні не є вирішальними, враховуючи тривалість інкубаційного періоду
– Знову-таки, два дні не є вирішальними, враховуючи тривалість інкубаційного періоду. Другий момент – розумієте, немає логіки. З одного боку, кажуть, що «ми не можемо вводити жорсткий карантин, тому що економіка не витримує, людям нема на що жити». Жити людям нема на що, а в ресторани ходити є на що? Де тут логіка?
– Якби від вас залежало це рішення, що б ви запропонували зробити уряду?
Я – прихильниця жорсткого карантину
– Я – прихильниця жорсткого карантину.
– Наскільки жорсткого?
– Те, що може працювати дистанційно, повинно працювати дистанційно. На сьогоднішній момент, наприклад, навіть не всі виші повністю перейшли на дистанційну форму навчання. Це залишили як на розсуд місцевої влади, так і на розсуд керівників вишів. Є обмеження, що заняття повинні проходити, якщо група не більше за 20 осіб. Але, наприклад, в медичних вишах групи менше за 20 осіб. Але ми ж враховуємо, що реально найперша група ризику – це студенти-медики, це викладачі, які працюють одночасно і в клініках. Ми, наприклад, повністю на дистанційному навчанні ще й тому, що багато наших студентів працюють середнім медичним персоналом. При дистанційному навчанні вони можуть більше часу проводити в стаціонарі і надавати медичну допомогу пацієнтам, в тому числі хворим на COVID-19.
– Я дуже часто чую від ковід-дисидентів: «А що, всі перехворіємо, нічого страшного немає, це звичайний грип» – і так далі. Якщо не вводити обмеження, що станеться?
Це не звичайний грип. Зараз вже, мабуть, немає такої людини, яка б не знала тих, які перехворіли, з близького оточення і не знала померлих
– Це не звичайний грип. Навіть молоді люди з мого найближчого оточення, які вже перехворіли, говорять про те, що це зовсім не схоже на звичайний грип. Переважно запитання ставили такі: «А чи є серед твоїх знайомих хтось, хто захворів?». Навесні всі говорили: «Ні, я не знаю». Зараз вже, мабуть, немає такої людини, яка б не знала тих, які перехворіли, з близького оточення і не знала померлих. Зараз близько півмільйона перехворіло, 10 тисяч померлих – практично вже люди знають, що серед їхніх знайомих є не тільки хворі і важкохворі, але є й ті, які померли.