Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен 19 січня прибув до української столиці для переговорів із президентом Володимиром Зеленським та іншими керівниками країни. Це лише частина європейського турне глави американського дипломатичного відомства.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (праворуч) і державний секретар США Ентоні Блінкен. Київ, 19 січня 2022 року
Після Києва Ентоні Блінкен вирушить до Берліну – його колега Анналена Бербок щойно відвідала і Київ, і Москву, в якій переконувала міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова повернутися за стіл переговорів у «нормандському форматі», щоправда, безуспішно. І, нарешті, найважливіший пункт поїздки американського державного секретаря – Женева, зустріч із міністром закордонних справ Росії.
Про всі три поїздки стало відомо буквально за кілька годин до їхнього початку – безпрецедентна швидкість для американського Державного департаменту, який зазвичай попередньо і скрупульозно складає графік свого керівника. Але очевидно, що напруга в міжнародних відносинах настільки велика, що зараз не до попередніх погоджень.
Переговорів прагнуть не тільки у Вашингтоні. Їх прагнуть і в Москві
Прессекретар Білого дому Джейн Псакі стверджує, що Росія може напасти на Україну будь-якої миті. Американські медіа пишуть про прямий виклик міжнародному порядку – хоча, на мою думку, цей виклик було кинуто ще у 2014 році, коли Росія окупувала та анексувала український Крим.
І водночас ми бачимо, що переговорний марафон триває. Незважаючи на те, що в Москві після трьох раундів переговорів на рівні російських та американських дипломатів, Ради НАТО – Росія та ОБСЄ почали говорити про безглуздість подальших консультацій, проте глави дипломатичних відомств все ж таки зустрінуться. А це означає, що переговорів прагнуть не тільки у Вашингтоні. Їх прагнуть і в Москві.
Підтримка постійної напруженості, а не результат консультацій, і є метою Путіна?
Інше питання – а що реально у Кремлі розраховують отримати внаслідок таких консультацій? На які реальні домовленості вийти? Або ж підтримка постійної напруженості, а зовсім не результат консультацій, і є метою Володимира Путіна? І яку роль у цьому постійному підкиданні полін у вогонь відіграє Україна?
Проблема в прагненні Путіна встановити контроль над Україною і домогтися гарантій її – як й інших колишніх радянських республік – невступу до НАТО, чи все ж таки йдеться про те саме знищення світового порядку, про яке попереджають американські колеги? І агресія проти України – лише один з інструментів спроб такого знищення?
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Політична карикатура художника Олексія Кустовського
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не дозволяйте Москві вас розколоти» – Блінкен у Києві ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бен Воллес: Невиправдані страхи Путіна щодо НАТО приховують його амбіції стосовно України