У Польщі 5 листопада відбувся «з'їзд народних депутатів Росії» – участь у ньому взяли кілька десятків політиків, які у різні роки були обраними депутатами різних рівнів. Організатори з'їзду, серед яких були Ілля Пономарьов, Геннадій Гудков та Марк Фейгін, претендують на роль російського парламенту після зміни влади в Москві.
Російський політемігрант, ексдепутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов написав у своєму телеграм-каналі, що спільна платформа делегатів – це «неприйняття війни між Росією та Україною, що почалася в 2014 році, і готовність змінити суспільно-політичний лад, який встановився в РФ».
Якою є мета з'їзду російських опозиціонерів у Польщі? Чому всі опозиційні сили Росії не об'єдналися проти дій російської влади? Якою має бути доля Криму? Про це журналістка Крим.Реалії Катерина Некреча говорила з Іллею Пономарьовим. Пропонуємо вам першу частину цієї розмови.
«Що буде після Путіна? На це питання потрібно відповідати»
– На початку листопада відбувся «З'їзд народних депутатів», у якому взяли участь кілька десятків політиків, які свого часу були обрані депутатами різних рівнів. Я так розумію, що ви очолюєте цей рух?
– Ні, я не очолюю. Ми не маємо начальників – це наша принципова позиція. Я, мабуть, найбільше виступав на цю тему.
– Яка мета з'їзду? Створення влади, альтернативної кремлівській?
Найчастіше запитання, яке нам задають: «А що буде після Путіна, як би гірше не було?»
– У Кремлі ж узурпатори, вже навіть парламенту не залишилося. По-перше, Держдума була обрана після поправок до Конституції, які є сумнівними, м'яко кажучи. По-друге, її обрано і з території окупованого Криму. Тому їхня легітимність не те, що нуль, – вона в мінусі. Вони владу захопили. І у цій ситуації цей вакуум потрібно чимось заповнити. Найчастіше запитання, яке нам задають: «А що буде після Путіна, як би гірше не було?», «Може, його краще не чіпати, і нехай він залишається, тому що після цього буде зовсім щось погане?» На це питання слід відповідати. На це питання може відповісти лише законна влада. І ми кинули клич, щоб ті люди, які обиралися під час законних виборів, зібралися разом і почали писати ці закони. Що буде запроваджено першого ж дня.
– Ви називаєте Держдуму незаконною, хоча, напевно, в Росії знайдеться набагато більше людей, які голосували і за цих депутатів, і за Путіна, ніж за вас і ваших колег, які оголосили себе законною владою.
– За тих людей, які зараз змогли зібратися, у різний час проголосували приблизно 4 мільйони людей. Це приблизно 10% того, скільки стандартно голосують за Держдуму. Тобто зараз ми – це 10% від нормальної легітимності російського парламенту. З погляду рівня – це національний парламентський рівень.
– У коментарях до з'їзду, які публікували у соцмережах, є також зауваження, що на з'їзді ви закликали до збройного повстання росіян, але самі перебуваєте за межами Росії.
З'їзд ухвалив рішення, що ми визнаємо як мирний, так і силовий спротив
– По-перше, з'їзд нікого ні до чого не закликав. На цю тему була велика дискусія. З'їзд ухвалив рішення, що ми визнаємо як мирний, так і силовий спротив. І якщо це силовий, то він має відповідати міжнародним нормам ведення партизанської війни та бойових дій. Не повинно страждати мирне населення.
– Чи змогло велике питання війни Росії проти України об'єднати російську опозицію у вигнанні?
– Нагадаю глядачам, що війна триває з 2014 року, а не з 2022-го. Весь цей час більша частина російської опозиції говорила, що не треба це питання виводити на перший план, що воно розколює російське суспільство, що варто обговорювати питання, які цікавлять усіх громадян, а війну не треба чіпати. І саме у перших лавах були люди типу Навального. А моя позиція була, що це центральне питання, бо питання війни та миру – це завжди центральне питання. І воно зростатиме у своїй значущості, бо обов'язково Путін вдаватиметься до додаткових ескалацій, коли у нього будуть соціально-економічні проблеми.
Коли почалося вторгнення у лютому, ситуація різко змінилася. Всі інші групи сходяться на тому, що питання війни в Україні є центральним питанням, але при цьому вони його розуміють зовсім по-різному.
Потрібно робити все, що від нас залежить, для того, щоб допомогти Україні перемогти, бути частиною цієї перемоги
Наприклад, позиція великої кількості представників російської еміграції – позиція доброзичливого нейтралітету щодо України. Вона така: ми цю війну не розпочинали, це все Путін, він запудрив голову росіянам, а ми добрі, ми в цьому участі не брали, і тому не треба нам пред'являти, що ми у цій війні беремо участь. Ми проти Путіна, але це не означає, що ми є за Україну.
Моя позиція геть інша, і з'їзд зрештою зайняв іншу позицію. Ми говоримо про те, що це може закінчитись лише перемогою України. Тільки це є шляхом звільнення Росії, тільки це є ключем до змін, і тому потрібно робити все, що від нас залежить, для того, щоб допомогти Україні перемогти, бути частиною цієї перемоги та використати цю перемогу для того, щоб Росія ніколи більше не залишалася. імперією, щоб звідти ніколи не виходила загроза для сусідів.
«Крим – така сама окупована територія, як Херсонщина чи Донбас»
– В інтерв'ю російській службі Радіо Свобода від 22 березня 2014 року ви заявили: «Я вважаю, що Крим має бути частиною Росії, що це російська земля. У мене немає жодних сумнівів ні в легітимності референдуму, що відбувся, ні у волі переважної більшості кримчан, ні щодо ставлення до цього більшості громадян Росії». Потім в інтерв'ю Радіо Крим.Реалії у 2017 році ви так пояснили цей вислів: «Людина слабка. Інтерв'ю було записано наступного дня після голосування в Раді Федерації, якщо не того ж дня. У мене основне завдання було якимось чином зберегтися в Росії як політику. Проголосувати та сісти до в'язниці – це цікаво, але непродуктивно».
У мене ніколи жодної миті не було вагань, що Крим – український
– Я казав, що Крим може бути, за справедливістю, і мав бути російським, але ті процедури, які там були проведені, не можуть вважатися законними. Я говорив про те, що якби кримський народ зібрався у вільному режимі, із вільною агітацією, з міжнародними спостерігачами, провели б свій референдум і висловилися, що вони хочуть окремо жити, то я це рішення поважав би. Але в цьому випадку це була окупація, багнети, тому ми це визнати не можемо. У мене ніколи жодної миті не було вагань, що Крим – український.
Якби спочатку це питання вирішувалося, при розпаді Радянського Союзу щодо кордонів, тоді Росія могла б порушувати це питання: ми вважаємо, що передача Криму в 1954 році була незаконною, давайте ми це питання вирішимо. Але РФ послідовно ухвалювала рішення, що Крим – український.
Я проголосував проти анексії Криму, і в цьому випадку справи говорять самі за себе.
– Крим та його повернення його під контроль України. Які ваші прогнози?
Тому питання повернення Криму вирізняти від повернення Херсонщини чи Донбасу – зараз недоцільно. Це така сама окупована територія
– До 24 лютого 2022 року я вважав, що повернення Криму неминуче, але воно буде важким та складним. Через мільйон речей, які за ці роки відбувалися із захоплення та поглинання цієї території Російською Федерацією. А зараз немає жодної проблеми, бо це така сама окупована територія, як і будь-яка інша. Військова поразка буде болючою, особливо для тих, хто «понаїхали» в Криму за ці роки. Можливо, хтось із них не усвідомлював, що він робить, але він такий самий окупант, як ті, хто перебуває там зі зброєю в руках. Тому питання повернення Криму вирізняти від повернення Херсонщини чи Донбасу – зараз недоцільно. Це така сама окупована територія.
– Ви поїдете до Криму після деокупації?
– Як представник нового революційного уряду РФ вирішувати питання щодо деокупації, звичайно, приїду. Якщо покличте.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.