Війна на території Росії – тема, про яку говорять мало і зазвичай у світлі якихось прикордонних інцидентів або атак безпілотників. Спробуємо розібратися, як дрони-камікадзе атакують військові об'єкти в РФ і чи може Україна перемогти, якщо війна йтиме лише на її території?
Україна офіційно не визнає ударів по території Росії. Зокрема, якщо йдеться про прильоти в глибокому російському тилу. Але такої, як кажуть в Україні, «бавовни» за час великої війни було в РФ чимало. За даними ВВС, з посиланням на повідомлення російських ЗМІ і місцевої влади, з січня по 30 серпня 2023 року в Росії, а також в окупованому Криму було понад 190 таких ударів. У свою чергу, ми підрахували прильоти безпілотників за три місяці осені, перший тиждень зими і лише по території Росії – загалом близько 50 атак – часто по кілька БПЛА, які, за російськими повідомленнями, збивали в прикордонних областях Росії.
«Це комарині укуси. Те, що зараз ми робимо. Я сподівався, що після перших обстрілів «Шахедами» ми швиденько копіюємо або зробимо наш український «Шахед», так, як казав наш «Укроборонпром» з досяжністю 1000 км, з боєголовкою 75 кг, це не мої слова, це анонс «Укроборонпрому», і почнемо швиденько його випускати, не лише в нас, а й в сусідніх країнах, а в нас вже там збирати їх, як «Лего» збирають, з кубиків збирати, з компонентів, швиденько десь в невеличких майстернях, і почнемо масований обстріл Росії. Не так сталося як гадалося, значить», – каже авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету (НАУ) Валерій Романенко.
Важливо уточнити, що Україна, якщо й може бити по території Росії, то лише зброєю власного виробництва. Будь-яке західне обладнання, наприклад, ті ж ракети ATACMS, завжди йдуть із застереженням – використовувати тільки по об'єктах на окупованій території України.
Американська балістична ракета ATACMS з дальністю дії до 300 км
«Логіка рішення західних партнерів України – запобігти ескалації. Але воно, безумовно, суттєво і, можливо, несправедливо обмежує здатність України бити по законних військових цілях всередині Росії. Чи може Україна перемогти із цими обмеженнями? Так, це гарне запитання. Так, може. Але для цього буде потрібно набагато більше обладнання західних партнерів. Можна перемогти, завдавши такої великої шкоди російській армії в Україні, щоб становище російських військових в Україні стало неспроможним», – каже полковник у відставці, професор військового коледжу армії США Роберт Гамільтон.
Удари безпілотників по російській території почалися ще в 2022 році. Спочатку були прильоти у прикордонних регіонах, потім у глибокому тилу. В одному з документальних фільмів ГУР Міноборони України згадується атака на два російські аеродроми – «Дягілєво» та «Енгельс», де були пошкоджені стратегічні бомбардувальники Ту-95, з яких запускають крилаті ракети. Автори фільму стверджують, що тоді, у грудні минулого року, використали старі, ще радянські БПЛА «Стриж» із дальністю польоту до тисячі кілометрів. Очевидно, великі плівкові аерофотоапарати замінили авіабомбами.
«На відміну від сучасних безпілотників, він не є дистанційно керованим літальним апаратом. Він є програмованим. Тобто заглушити його неможливо, тому що немає лінії управління, він летить за закладеними координатами, за інерційною системою чи іншими, відповідно, засобами навігації. Інша справа, що «Стрижів» у нас, за такими приблизними прикидками, десь не більше кількох десятків було і, вочевидь, їх уже просто усі використали. Тобто це свого роду ерзац крилатої ракети створений буквально на коліні», – каже професор Національної академії сухопутних військ Андрій Харук.
Аеродром стратегічної авіації Росії в місті Енгельсі Саратовської області, який був атакований дроном. Супутниковий знімок компанії Maxar Technologies, датований 4 грудням 2022 року
«Бомбардувальники, які піднімалися з «Енгельса», вони діяли в дуже комфортних умовах, це їхній базовий аеродром, вони на нього поверталися, там є повний комплекс обслуговування цих літаків і там була значна кількість цих літаків. Їх просто вибили і ускладнили бойове застосування. Тепер вони мають летіти або з Чернігівки, це «чорті де», це біля китайського кордону, на Далекому Сході, або з Оленегорська, в Мурманській області. І в цьому плані, ці удари виявились більш ніж ефективними», – каже Валерій Романенко.
Один з нових безпілотників, які теоретично можуть залітати глибоко в російський тил – «Бобер». Нещодавно ГУР разом із фондом «Повернись живим» у рамках проєкту Black Box розповіли, що це баражуючий боєприпас із дальністю польоту 800 кілометрів. Прямо про удари по Росії не заявляється, але при цьому у фонді повідомили – «Бобер» «залітав» на підприємства з виробництва електроніки для російських ракет і поцілив у базу зберігання ракетних частин до «Іскандерів». Загалом за 8 місяців проект Black Box завдав Росії збитків на 900 мільйонів доларів. Ще один далекобійний дрон-камікадзе «Морок» – у фонді Притули заявили, що зібрали кошти на 101 такий безпілотник.
«Я не думаю, що удари українських безпілотників по російських об'єктах на окупованих територіях і в самій Росії змінять перебіг війни. Але я думаю, що вони є важливими з двох основних причин. По-перше, вони значимі з символічної точки зору. Завдаючи ударів по урядових будівлях у Москві, завдаючи ударів по великих російських військових об'єктах усередині Росії, завдаючи ударів по Криму, Чорноморському флоту в Криму, Україна здатна зробити дві речі: продемонструвати Кремлю і, можливо, російському народу, що Путін почав війну на свій вибір і він не може зараз захистити російський військово-промисловий комплекс. А також продемонструвати ВМФ Росії та Чорноморський флот, що їхня присутність у Криму стає все більш неспроможною», – каже Роберт Гамільтон.
Ймовірно уражений Ту-22М3 на авіабазі «Сольци» під Псковом
З атак на російській території варто виділити удар по аеродрому «Сольци», знищений стратегічний бомбардувальник Ту-22, а також по авіабазі в Пскові. Тоді було пошкоджено 4 літаки Іл-76, 2 з них, судячи з супутникових знімків, згоріли повністю. За словами начальника військової розвідки України Кирила Буданова, аеродром атакували зсередини Росії, хоча ким – так і не було сказано.
«Цілей є надзвичайно багато, цілі є дуже спокусливі, далеко не всі з них можуть бути уражені навіть, теоретично, засобами запущеними з території України. Нещодавній приклад із Сєвєромуйським тунелем – це за добрих майже 5 тисяч кілометрів від території України. Ясно, що ми не матимемо зброї здатної туди досягти, а це, зрозуміло, якась агентурна робота, тобто потрібно всі ці засоби в комплексі використовувати», – каже Андрій Харук.
25 листопада Росія атакувала Київ десятками «Шахедів», всього тієї ночі збили 74 БПЛА. Наступного дня після масштабного удару безпілотники полетіли на Москву та Підмосков'я. Тоді російська влада заявила, що зафіксувала 21 БПЛА.
«Ми створюємо нервозність, ми показуємо, що ворог бачить війну не по телевізору, все ж таки деякі об'єкти вражаються і це впливає значною мірою просто на світосприйняття росіян, які звикли, що вони великі, що вони десь там на периферії, вони війну бачать по телевізору, війна в телевізорі, вона їх не стосується, а ні. Вона прилетить і в вашу власну кімнату і вб'є вас і розібє ваш телевізор. На жаль, якби це було більш масово, то це росіянам більш дійшло б», – каже Валерій Романенко.
Пошкоджена будівля внаслідок атаки безпілотника у столиці Росії. Москва, 24 липня 2023 року
Росія ще з початку року взялася посилювати свою ППО навколо Москви. На висотних будинках з'явилися установки «Панцир-С» та «Тор». Потім ці системи стали розміщувати на побудованих вежах та п'єдесталах. Також, очевидно, що вздовж українського кордону та навколо Москви за допомогою комплексів РЕБ збудовано спеціальну смугу радіоперешкод.
«Безпілотник, якщо попадає в зону радіоперешкод, в нього відключається система орієнтації, але це передбачено. Що він робить в цьому випадку – він, якщо це тактичний безпілотник, він просто починає кружляти, або повертається закладеним в нього маршрутом, або прямує рівномірно, прямолінійно вперед. Ну і останній випадок був саме такий, що безпілотники у разі, якщо їм перериває зв'язок з супутниками, вони просто по інерційній системі рухалися вперед і попадали, куди впаде там і впаде. В лісі впаде – в лісі впаде. У хмарочос влучить, значить, влучить у хмарочос», – каже Валерій Романенко.
«Треба ловити момент. Ми зараз бачимо, що «Шахеди» у нас збиваються значною мірою завдяки мобільним групам протиповітряної оборони. Ось цих на пікапах з кулеметами, простими зенітними ракетними комплексами і так далі. В Росії цих вогневих груп поки немає, навіть ті ж «Панцир» чи «Тор» – вони проти шахедоподібного літального апарата не є достатньо ефективними. Досягти успіху такими достатньо примітивними засобами можна тільки за рахунок їхньої масованості, щоб кількість компенсувала якість. Поки що цього з нашого боку не видно», – каже Андрій Харук.
За даними ВВС, з посиланням на повідомлення російських ЗМІ і місцевої влади, з січня по 30 серпня 23 року в Росії, а також в окупованому Криму було понад 190 ударів БПЛА
Удари по території Росії – складна тема. Офіційні особи в Україні говорити про неї в деталях, зі зрозумілих причин, не хочуть. Ми зверталися в ГУР, СБУ, фонд Притули та «Повернись живим», будь-яка інформація про ті ж безпілотники – закрита. Але відкритим залишається питання української перемоги в умовах, коли війна, по суті, триває лише на території України.
«Ну добре, вийшли ми на кордони, звільнили всю територію, далі те, що ви кажете – не можна західні озброєння застосовувати по ворожій території. Своїх снарядів в нас нема, своїх патронів майже нема, своїх зенітних, крилатих, будь-яких ракет практично нема. Що ми будемо ворогу через кордон у відповідь на його обстріли – махати кулаками? Поняття перемоги зараз вкладається не в захоплення ворожої території, а в знищенні економіки ворожої країни. Що ми маємо на сьогодні – росіяни активно нищать нашу економіку, а ми можемо використовувати лише окремі зразки, вироблені в нас в Україні, для досить, скажімо, нечисленних ударів по російській території. Ну, це ж нонсенс», – каже Валерій Романенко.
«Так, розгромити Росію таким способом буде складнувато, тому що в нас стоїть завдання яке – перш за все, знищити російську армію, не вигнати її, а знищити завдавши максимально можливих втрат. Якщо таких втрат буде завдано, але не буде підірвана могутність військово-промислового комплексу, ну то це не буде повноцінною перемогою. Інша справа, якщо в термін «перемога» вкладати щось інше. Але це вже питання термінології», – каже Андрій Харук.
«Це справедливе та гарне питання – як виглядає перемога для України? Звичайно, позиція українського уряду, як і має бути, полягає в тому, що перемога – це звільнення усієї окупованої української території. Як це зробити? Я думаю, що війна, як і майже всі війни, закінчується якимось врегулюванням шляхом переговорів. Зараз я думаю, що і українська, і російська сторони вважають, що вони можуть укласти вигіднішу угоду не розмовляючи, а борючись. Надія в Україні та серед західних партнерів у тому, що настане час, коли Україна досягне достатніх успіхів на полі бою і Росія побачить, що настав час поговорити, що немає можливості досягти військових цілей та уникнути військового колапсу всередині України. Але я думаю, що навіть у цьому найоптимістичнішому сценарії – перемога України та відновлення кордонів України – будуть потрібні якісь переговори, щоб реалізувати це на практиці», – каже Роберт Гамільтон.
Війна на виснаження диктує нову реальність для України. А наскільки довгими будуть бойові дії, залежить, зокрема, і від військово-промислових можливостей обох сторін. Російський ВПК, зрозуміло, розташований на території Росії. І тут без нестандартних рішень та акумуляції власних ресурсів Україні, напевне, не обійтись.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вбивця дронів: чому Залужний заговорив про РЕБ – та чим загрожує ЗСУ перевага Росії