Президенти України, Грузії і Молдови провели перший саміт «Асоційованого тріо». І хоч формат був створений для співпраці на шляху до членства в ЄС, однією з ключових тем під час зустрічі в Батумі була безпека. Всі три країни в різний час постраждали від російської агресії і зараз не контролюють частини своїх територій. В українському МЗС такий формат співпраці назвали «відрізанням трьох країн від «русского мира». Як Україна, Грузія і Молдова можуть спільно протидіяти Кремлю в регіоні і що заважає зближенню країн?
Те, що зустріч трьох президентів не обмежиться питаннями євроінтеграції України, Грузії і Молдови, Володимир Зеленський продемонстрував відразу після прибуття в Батумі. Насамперед український президент побував на Інгурському мосту, який з'єднує окуповану Абхазію з рештою території Грузії і зараз тут є єдиним пунктом пропуску.
«За ним – окупована Абхазія, між ними – лінія окупації і два світи: світлий, сучасний, безпечний та сірий, занедбаний, безправний. Це викликало у мене відчуття дежавю. В Україні я кожного місяця їжджу на лінію розмежування. І, на жаль, на окупованих територіях України дуже схожа трагічна картина», – заявив під час виступу в Батумі президент України.
Володимир Зеленський на спостережному посту Абастумані на межі з тимчасово окупованою Абхазією (Грузія), 19 липня 2021 року
В українському Міністерстві закордонних справ зазначили, що під час зустрічі Володимира Зеленського, Маї Санду і Саломе Зурабішвілі, саме питання безпеки були ключовими.
«Що таке «Асоційоване тріо» – це, по суті, відрізання трьох наших країн від «русского мира». Можливо, у нас і було дійсно спільне минуле з Російською Федерацією, але спільне майбутнє у нас буде з іншими, не з Росією», – зазначив після саміту міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Окремо президенти обговорили ситуацію на Чорному морі. За словами Кулеби, Україна виступила з пропозиціями, як не дозволити Росії «перетворити акваторію в своє внутрішнє озеро». Тим часом військові України, Грузії і Молдови вже беруть участь у спільних навчаннях в регіоні. Яскравий приклад – Sea Breeze-2021. У цьому році морські піхотинці трьох країн плюс військові США відпрацьовували рейди проти умовного супротивника на полігоні в Херсонській області.
Військовослужбовці України, США, Грузії та Молдови здійснюють спільний рейд у тил умовного противника під час навчань Sea Breeze, 2 липня 2021 року
А вже 22 липня український десантний корабель «Юрій Олефіренко» і патрульний катер «Слов'янськ» в рамках міжнародних військових навчань Agile Spirit прибули в грузинський порт Поті.
«ВМС Росії можуть розраховувати кожного року на 5,5 мільярдів доларів на будівництво нових кораблів. А ВМС України має 100 мільйонів. Бачите, в 55 разів менше. Тобто, симетрії тут ніяк не вийде. Але якщо поєднати зусилля ВМС України, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузії, а може, ще й Молдова підтягнеться, то буде уже інша справа», – вважає колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко.
Надалі, на думку експертів, можливі і спільні дії кораблів України і Грузії в акваторії Чорного моря. Використовувати можуть патрульні катери типу Island. Країни отримали від США по два таких плавзасоби. А до кінця року в українських ВМС очікують ще три катери цього типу.
Катер «Старобільськ»(P 191) класу Island ВМС ЗСУ під час маневрів у морі
«Зараз є ініціатива проведення спільних патрулювань в Чорному морі. Тому що, бачите, зараз Росія поступово здійснює повзучу анексію міжнародних вод Чорного моря. Наприклад, наш катер Island разом з грузинським можуть здійснювати патрулювання навколо входу в Керченську протоку. Відстань від Одеси до Керченської протоки практично така ж, як від порту Поті до Керченської протоки», – додає Риженко.
Водночас відносини двох країн важко назвати ідеальними. Наприклад, після призначення в травні 2020-го Міхеїла Саакашвілі головою виконавчого комітету Національної ради реформ в Україні Грузія відкликала свого посла для консультацій і повернула лише через рік на тлі російської активності на українських кордонах.
Експрезидент Грузії та голова виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеїл Саакашвілі
«Обидві наші країни, на жаль, офіційний Київ і офіційний Тбілісі, живуть, скажімо так, своїми внутрішньополітичними, містячковими комплексами. В будь-якій воюючій країні внутрішньополітичні проблеми мають бути підпорядковані війні, а не навпаки. У нас, на жаль, навпаки», – говорить керівник Південнокавказької філії Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Володимир Копчак.
У питаннях, пов’язаних з Росією, як зазначають експерти, підходи влади в Україні і Грузії зараз також помітно відрізняються.
«Звісно, на словах риторика, що, звичайно, у нас окупована територія, звісно – Росія є окупантом. Але при всьому цьому політика, як вони кажуть, повинна бути реальною, обережною, ні в якому разі не дратувати, і ось тоді коли-небудь щось вийде», – пояснює керівник регіональних програм Грузинського центру стратегічного аналізу Гела Васадзе.
Під час антиросійської акції протесту біля будівлі парламенту Грузії, Тбілісі, 22 червня 2019 року
«У Тбілісі вважали, що офіційно, власне, з Кремлем можна не мати справ, а на рівні бізнесу, на рівні туризму, на рівні економіки, зокрема енергетики, електромереж, можна для російської сторони відкриватись. Так це не працює, і тому в цьому плані Російська Федерація має потужні гібридні впливи в Грузії», – підсумував Копчак.
А ось після парламентських виборів у Молдові, які відбулися в липні, партія проросійського експрезидента Ігоря Додона втратила владу в країні. Більше від 50 відсотків голосів виборців отримала політсила Маї Санду, яка послідовно виступає за виведення російських військ з території Придністров’я. Там базується понад тисяча військовослужбовців з Оперативної групи російських військ. Це залишки армії, яку РФ зобов’язалася вивести ще в 1999 році.
Військовослужбовці зі складу Оперативної групи російських військ під час параду до Дня перемоги в Тирасполі, 9 травня 2018 року
«В України з’явився тепер союзник, держава-сусід, яка поділяє наші європейські прагнення, яка, так само, як ми, є підписантом Угоди про асоціацію і де тепер є політична більшість, парламентська більшість, яка підтримує президента на цьому напрямку. І, зрештою, тепер і президент Молдови, і президент України, як то кажуть, на одній сторінці щодо ролі Російської Федерації у регіоні, щодо викликів, які вона продукує», – вважає заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук.
Хоча і за таких умов, говорить Герасимчук, відносини України і Молдови, безхмарними не будуть. Серед причин – також окуповані території. А точніше, контроль за придністровською ділянкою українсько-молдовського кордону.
Протяжність придністровської ділянки українсько-молдовського кордону складає 452 кілометри
«Мая Санду, ще приїжджаючи в Україну як прем’єр-міністр, а потім президент, говорила, що на цьому відтинку кордону треба забезпечити боротьбу з контрабандою, а у молдовському баченні це можливо лише за умови, що Україна дозволить молдовським прикордонникам на нашій території спільно з українцями здійснювати прикордонний і митний контроль. Україна не в повній мірі погоджується з таким рішенням», – нагадує Герасимчук.
Говорячи на саміті в Батумі про безпеку Чорноморського регіону, президент Зеленський зазначив, що в цьому може допомогти також «Кримська платформа». Міжнародний майданчик з деокупації півострова вперше збереться у Києві 23 серпня. Президенти Грузії і Молдови – теж серед запрошених.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: