Чи похитнулася двопартійна підтримка: яка небезпека в ухваленні тимчасового бюджету США без допомоги Україні

Допомога від США «не похитнулась» після схвалення в Конгресі законопроєкту, із якого виключили пакет допомоги для України, вважає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Тимчасовий бюджет США «жодним чином не зупинить надходження допомоги Україні, яка була оголошена раніше», запевнив у спеціальному повідомленні спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко. Натомість, аналітиків турбує те, що самі статті про допомогу Україні стали приводом для суперечок.

• Палата представників Конгресу США в останній момент схвалила законопроєкт про тимчасовий бюджет, спрямований на уникнення припинення роботи уряду, починаючи неділі, 1 жовтня. Консенсус був досягнутий внаслідок вилучення із бюджету статей про видатки на допомогу Україні.
• Такий варіант бюджету, запропонований спікером Палати представників республіканцем Кевіном Маккарті, повʼязаний із позицією консервативного крила республіканців, які контролюють нижню палату Конгресу. У Сенаті більшість у демократів.
• Далі має бути голосування у Сенаті і у разі ухвалення –надсилання бюджету на підпис президенту США.
• Представник адміністрації американського президента-демократа Джо Байдена заявив, що Білий дім, швидше за все, підтримає запропонований Маккарті проєкт – сподіваючись пізніше відновити допомогу Україні.

На що вказує такий перебіг дискусій навколо бюджету США ? У чому тут небезпека для України? І чого очікувати?

Про це в ефірі програми «Свобода Live» Радіо Свобода розпитало Валерія Чалого, надзвичайного і повноважного посла України у США (2015-2019 рр.)

– Не секрет, що шатдаун – доволі звична практика у США. Її використовують для того, щоб натиснути на політичних опонентів. Але разом з тим, це вперше з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Спікер Палати представників Конгресу США Маккарті вже заявив, що Україна не отримає якийсь великий пакет (так це звучало), якщо кордон США не буде у безпеці.

Чому Україну вибрали, як інструмент тиску, так би мовити, цих внутрішньополітичних торгів? І взагалі які є ризики і гарантії для Києва?

– Я хотів би почати з базового питання все-таки. Бо чую висновки: від, мовляв, «катастрофи немає» – до навіть того, що, «може, так і краще», як відбулося.

Насправді, а я дивлюся на цю проблему із точки зору свого досвіду, то вона не є суто фінансовою чи суто проблемою виділення допомоги Україні.

Ви правильно сказали, що ключова проблема – чому наше питання, а саме те, що об’єднувало республіканців і демократів, зараз по суті стало розмінною монетою.

Насправді негативні наслідки є. Вони є в тому, що пішов неправильний сигнал в Москву, у світ. Неправильний сигнал в тому, що США попри заяви Джозефа Байдена і держсекретаря Ентоні Блінкена, що допомога буде стільки, скільки потрібно, вони говорять: так, але якщо ми не дамо вам грошей, то ви нічого цього не зробите, а якщо ви цього не зробите, ви програєте вибори.

Тобто це виборча кампанія, звісно. І погано, що наше питання, саме допомога Україні, стала розмінною монетою.

Але на сьогодні факт у тому, що інструмент надання допомоги зараз тільки один – PDA. Це укази президента Байцена за тими коштами, які вже виділялися. Тобто мається на увазі його вже рішення попереднє для залучення того, що є на складах у США.

ATACMS

Інструмент USAI (Ініціатива сприяння безпеці України) з допомоги Україні, а потім FMF – все воно зависло.

Але, я сподіваюся, що розблокується, бо це в національних інтересах США. Однак, наслідки цього меседжу вже негативні.

Тому говорити, що там «невеличка група республіканців»... Вибачте, їх 57 голосувало рік назад, а зараз 118! Це поки що не критично в плані голосувань нижньої палати, але ж хто знає.

Вони хочуть, вони вимагають чого? Вони вимагають тиску прямого на президента Байдена. Вони хочуть доступу до Білого дому. От група тих депутатів, які взяли під контроль Маккарті.

Маккарті в Сенаті веде нормальну лінію. І Сенат підтримав це рішення. 6 мільярдів насправді були нам потрібні. Там хоч 1,2 у бюджет всього, але, як сигнал, що Україна – пріоритет, то це було потрібно.

Тому зараз дуже важливо швидше, не 45 днів, не чекаючи чогось, а знайти рішення по Україні. Тому що це насправді буде використано росіянами – показати, що Америка буде послаблювати допомогу Україні.

Наративи, які розкручуються зараз у світі: «після перемоги Трампа» (чомусь вже всі вирішили, що Трамп переможе), «у наступному році Америка взагалі не буде фінансувати, а до цього буде зменшувати».

Ось цей наратив треба зараз подолати. Або швидким ухваленням рішення по окремому закону, або включення в бюджет, коли вони вже будуть ухвалювати вже нарешті бюджет.

Ну, і MDA – це оборонний бюджет. Треба, щоб поправка по продовженню ленд-лізу також пройшла, щоб ми отримали знову чотири інструменти фінансування, а не один, який зараз фактично залишився.

– Пане Чалий, те, що ви говорите, стосується внутрішньої політики США. А як щодо української дипломатії, української влади? Чи може вона тут щось робити впродовж цих 45 днів чи навіть раніше? До яких дій можемо вдаватися?

– Не в наших правилах колег оцінювати. Нехай вони роблять те, що вони роблять. Я єдине, що скажу, ми про це спілкуємося. Я свої поради надаю в цьому плані.

Якщо коротко сказати, так загально, то треба зрозуміти, що не закінчуються двосторонні відносини з Пентагоном, Держдепом та Білим домом. Є дійсно непроста ситуація у Конгресі. Хоча ось ця мантра, що двопалатна підтримка, двопартійна залишиться завжди, я її так би просто не повторював. З цим треба працювати.

Я порадив би, якщо так відкрито, то працювати з опонентами. Чи через Штати окремі в їх округах, щоб діаспора зараз надсилала листи в Конгрес.

Тобто треба вийти за рамки, виїхати за рамки Вашингтону. Тобто зараз, не втручаючись у внутрішню політику США, треба не дати, щоб стала Україна ось такою розмінною картою.

Там ще є інші питання. Там придумали якусь знову тему – імпічмент-не імпічмент.

Знаєте, це все буде закручуватися.

Нам не тільки треба уникнути, щоб нас розглядали в контексті цих всіх питань, уникати, щоб питання військової допомоги Україні стало заручником. І не тільки військової.

Тому це непросте питання.

Я, наприклад, на цю ситуацію дивлюся серйозно. Робота має бути підсилена, мають групи депутатів виїздити.

Врешті-решт у нас же ж є Меморандум між Конгресом і Верховною Радою України.

Це, я можу сказати, жодним чином зараз не використовується. Жодним чином! Ну, чому?

Чому не зробити експерті обговорення? Чому зараз не зробити такий «десант» по різних Штатах за участю українських волонтерок, українських антикорупційних діячок? Я кажу про жінок, тому що вони зараз тримають цю зовнішню лінію більше.

Тому є маса речей, які треба було робити ще вчора. Посольство робить, але цього не достатньо. Треба це робити всім, а не тільки силами групи дипломатів.

– Пане Чалий, щодо історичної зустрічі міністрів Ради ЄС, які вже окреслив очільник МЗВ Кулеба. Чи будуть історичні наслідки? Ми дещо чули про пакет санкцій, який готується, але який затягнувся. Яких практичних реалізацій можна очікувати? І про можуть бути ось ті гарантії безпеки, про які говорить Боррель, які обіцяв Боррель від ЄС для України?

– Чому я так відреагував? Ці гарантії безпеки – це слово неправильне. Там немає ніде гарантій безпеки. Тобто ми собі придумали такий термін.

Насправді він говорить про те, що нібито сам факт наближення України до ЄС і входження в ЄС є вже таким політичним мейнстримом, ми вже всі начебто говоримо про відкриття переговорів (це вже серйозно), і що це показує Росії, що іншого шляху, як би вона не пробувала Україну відірвати, немає.

Більше того, Джозеф Боррель, який, я вважаю, дуже гідно проявив себе в умовах якраз російського широкомасштабного вторгнення (раніше він не був таким), дуже чітко все формулює. Він навіть згадував в інтерв’ю ВВС, що Кіпр приєднувався в інших умовах.

І до цих пір право ЄС і вся допомога не діє на весь Кіпр, хоча Кіпр – член ЄС. Там є частина, ви знаєте, під турецьким впливом, а грецька частина працює з Брюсселем напряму. Тому є такі прецеденти.

Звісно, що Кіпр це не така країна, як Україна, але все одно, прецедент є. І він говорить вже чітко, сигнал чіткий: буде Україна в ЄС.

І це найважливіше. А далі все питання, які дійсно не прості. Там і 4-річна програма, і виділення коштів, і 7 питань, які треба закрити до переговорів.

Тобто я вважаю, що все-таки сам факт приїзду перший раз такого виїзного засідання – він зараз більше значить як сигнал, ніж навіть подальші технічні питання. А далі, що буде?

За це треба ще поборотися. Внутрішні робити підготовчі дії, реформи для того, щоб отримувати цю допомогу. І протидія буде зростати в таких країнах, як Польща, Словаччина, Угорщина, об’єктивно. Тому що ніхто не хоче бачити Україну конкретною в аграрній сфері, в інших сферах.

Тому нам треба розуміти, що цей час унікальний. Невідомо, чи нам вдасться тримати такий рівень уваги й далі. І у цьому плані я вважаю, що це успіх.

Це успіх!

Я, принаймні, можу подякувати міністрам ЄС за те, що вони приїхали в Україну, яка обстрілюється російськими балістичними ракетами.

Це також крок, особистий крок.