(Рубрика «Точка зору»)
Яким буде вплив Угорщини на Європейський союз? Навіщо угорській владі новий закон про захист суверенітету? Про це роздумує Пабло Горонді – головний редактор Szabad Europa (Угорської служби Радіо Свобода) у своєму прогнозі для держави на 2024 рік.
У критиків може з’явитися спокуса повірити, що «Великий брат» спостерігатиме за угорцями у 2024 році так, як ніколи з часів падіння комунізму.
Експерти ООН і Ради Європи розкритикували закон через побоювання, що він може бути використаний урядом, «щоб змусити замовкнути й стигматизувати незалежні голоси та опонентів»
Новий закон про захист національного суверенітету дозволить Управлінню із захисту суверенітету, створеному цим документом, проводити розслідування та вимагати інформацію майже від будь-якої організації в Угорщині, яка отримує іноземне фінансування. Йдеться про громадські організації, політичні партії, приватний бізнес, медіа – фактично будь-кого, хто, як вважається, здійснює діяльність (включно з «маніпулюванням інформацією та дезінформацією») в інтересах іноземного «органу, організації чи особи».
Експерти ООН і Ради Європи розкритикували закон через розпливчасті формулювання, відсутність судового нагляду та побоювання, що він може бути використаний урядом, «щоб змусити замовкнути й стигматизувати незалежні голоси та опонентів».
Кандидатура голови Офісу із захисту суверенітету має бути призначена на шестирічний термін прем’єр-міністром Віктором Орбаном і президенткою Каталін Новак до 1 лютого. Це дозволить новій владі проводити розслідування та оприлюднювати висновки напередодні одночасних виборів до Європейського парламенту та муніципальних органів Угорщини на початку червня, що може вплинути на їхні результати.
В останніх інтерв’ю Орбан сказав, що він хоче «виправити Європейський союз» і що «потрібно протистояти Брюсселю»
Відповідаючи на запитання Угорської служби Радіо Свобода, деякі експерти сказали, що побоювання щодо нового впливу перебільшені, і що уряд, швидше за все, використовуватиме його як загрозу, що нависатиме над опонентами, а не як прямий інструмент для репресій – принаймні доти, доки не почне вважати посилення контролю доцільним чи політично необхідним.
Тим часом на міжнародній арені Угорщина у липні перейме шестимісячне головування в Раді Європейського союзу. Це станеться через кілька тижнів після голосування щодо визначення складу нового Європейського парламенту.
Євродепутати від партії Орбана «Фідес» (Fidesz) вийшли з правоцентристського блоку Європейської народної партії у 2021 році і з того часу не приєднувалися до інших партій, хоча деякі спостерігачі очікують, що вони приєднаються до більш євроскептичних і націоналістичних Європейських консерваторів і реформістів.
Влада Угорщини може ускладнити прогрес у питаннях, проти яких виступає Орбан, як-от початок переговорів про вступ України до ЄС
Орбан роками пророкував прорив більш радикальних правих сил у Європі. Але хоч це й сталося в Італії, Нідерландах і Словаччині, експерти припускають, що цього недостатньо, щоб «посприяти» суттєвим змінам у Європейському парламенті, де правоцентристи та лівоцентристи мають і надалі становити явну більшість.
Через червневі вибори діяльність Європейського парламенту спочатку буде обмеженою, а обрання президента Європейської комісії може виявитися складним. Однак Орбан говорить в останніх інтерв'ю, що він хоче «виправити Європейський союз» і що «потрібно протистояти Брюсселю».
Так влада Угорщини може ускладнити прогрес у питаннях, проти яких виступає Орбан, як-от початок переговорів про вступ України до ЄС або можливе переобрання голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
Пабло Горонді – головний редактор Szabad Europa (Угорської служби Радіо Свобода)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Орбан заявив, що прийняв запрошення Зеленського обговорити надії України на вступ в ЄС ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Білорусь у 2024 році: розширення ролі у війні з Україною та інтеграції з Росією офіційний Мінськ не планує? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вибори-2024 до Європарламенту: прогнози для ЄС і України ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна, Захід і Росія: чи справді світ прямує до Третьої світової війни?Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода