У шведських ЗМІ слово «Allvarstid» (серйозні або важкі часи) стало майже «словом дня», коли у понеділок, 19 липня, комітет оборони парламенту Швеції представив новий звіт про політику безпеки країни. Повна назва документу: «Серйозні часи. Політика безпеки комітету оборони, звіт 2023».
У звіті представлений огляд загроз, критичних ситуацій та висновки щодо курсу Швеції на підвищення обороноздатності країни. Одна з ключових тез документа, на яку звернули увагу майже усі шведські медіа, – автори звіту не виключають можливість нападу Росії на Швецію.
У розробці звіту брали участь члени комітету, представники усіх парламентських партій парламенту, Міністерства зовнішніх справ Швеції та міжнародні експерти. Документ містить понад 200 сторінок, повномасштабному вторгненню Росії в Україну присвячений окремий розділ.
Слово «Allvarstid» у Швеції має історичний контекст: під час Другої світової війни уряд країни запровадив інформаційну кампанію для обізнаності та гуртування громадян з девізом «Allvarstid kräver samhällsanda, vaksamhet, tystnad» («Серйозні (важкі) часи потребують єдності, пильності, тиші»). Шведські медіа не могли не згадати про це у публікаціях про звіт парламентського комітету, але поки не проводять паралелі між світовою кризою під час Другої світової війни та російською агресією сьогодення.
Але це не означає, що російську загрозу у Швеції недооцінюють. Ось деякі із заголовків шведських газет щодо звіту парламентського комітету оборони: «Комітет оборони у новому звіті: не можна виключати напад Росії», «Настали серйозні часи», «Не можна виключати нападу на Швецію».
Російська загроза: коротко про висновки парламентського комітету Швеції
Комітет оборони шведського парламенту стверджує, що Росія як «авторитарна, націоналістична та імперіалістична держава» становить «найсерйознішу і пряму загрозу європейській та шведській безпеці як у короткостроковій, так у довгостроковій перспективі».
Росія «явно зацікавлена» у тому, щоб Швеція не стала членом НАТО, вона проводить «велику розвідувальну діяльність», що загрожує безпеці Швеції, пишуть автори дослідження.
Здатність Росії проводити операції з використанням ВПС, ВМС, зброї дальньої дії чи ядерної зброї проти Швеції залишається незмінноюЗвіт комітету оборони Швеції
«Здатність Росії проводити операції з використанням Військово-повітряних сил, Військово-морських сил, зброї дальньої дії чи ядерної зброї проти Швеції залишається незмінною. Росія також має можливість діяти зі спецназом», – йдеться у звіті.
Також згадуються інші загрози з боку Росії: дезінформація, кібератаки, незаконне збирання розвідданих для тероризму, загрози для критичної інфраструктури.
Занепокоєння комітету також викликає те, що Росія має ядерний арсенал неподалік від Швеції, зокрема у районі Балтійського моря, а також можливості РФ щодо застосування хімічної зброї.
Зазначається, що Росія може становити загрозу протягом тривалого часу, тому багато уваги приділяється членству Швеції в НАТО, згуртованості у ЄС, співпраці країн у скандинавському регіоні та в районі Балтійського моря.
Кораблі Військово-морських сил Швеції (Svenska marinen) у Гетеборзі під час святкування Дня ВМС Швеції. 7 червня 2022 року
«Росія прагне знищити українську націю»
Комітет оборони шведського парламенту називає війну Росії проти України «наймасштабнішою агресією в Європі з часів закінчення світової війни і кричущим порушенням міжнародного права», що підриває безпеку сусідніх із Росією країн.
«Дії Росії не можна інтерпретувати інакше, як прагнення знищити українську націю», – пишуть автори звіту.
Україні вдалося швидко мобілізувати сильну волю до захисту, яка широко існувала в українському суспільствіЗвіт комітету оборони Швеції
У комітеті підкреслюють, що «українська стійкість» стала «вирішальним фактором здатності України захистити себе» та допомогла не тільки встояти у перші дні російського вторгнення, а й залучити міжнародну підтримку.
«Україні вдалося швидко мобілізувати сильну волю до захисту, яка широко існувала в українському суспільстві. Україна показала, що ранній та успішний опір, а також його швидка доставка різними каналами можуть вплинути на мобілізацію іноземної підтримки», – підкреслили у шведському парламентському комітеті.
Також вони стверджують, що Україна дуже швидко та ефективно опанувала різноманітне поєднання нових систем озброєння, модернізованих старих радянських засобів і «продемонструвала тактичну адаптивність та новаторство».
Українські військовослужбовці на танку їдуть на передові позиції біля Бахмуту, що на Донеччині, 8 березня 2023 року
«Це найнебезпечніший час для безпеки з часів Другої світової війни»
Депутатка парламенту Швеції, членкиня парламентського комітету оборони Анна Сторбрінк (Anna Starbrink) у коментарі Радіо Свобода повідомила, що документ має дуже важливе значення для політики безпеки країни.
Депутатка парламенту Швеції, членкиня парламентського комітету оборони Анна Сторбрінк (Anna Starbrink)
«Доповідь комітету оборони закладає основу майбутніх рішень у сфері оборони Швеції. Жахлива загарбницька війна Росії проти України є також зазіханням на свободу в Європі. Існує ризик ескалації війни та її розповсюдження на інші країни. Не можна виключати збройний напад на Швецію, і ми маємо до цього підготуватися. Це важливий висновок у доповіді», – підкреслила Анна Сторбрінк.
Кореспондентка Радіо Свобода уточнила у депутатки щодо заголовку звіту: чи означає це, що Швеція ставиться до війни в Україні та кризи в Європі так само серйозно, як і до подій Другої світової війни? Депутатка парламенту відповіла ствердно.
«Так, ми маємо на увазі, що це найнебезпечніший час для безпеки з часів Другої світової війни. Ставлення до цього дуже серйозне, це змушує Швецію змінити свою безпекову політику і оборонну політику. Наслідком цього є заявка до НАТО та широкий консенсус щодо того, що ми повинні озброїти власну оборону», – пояснила вона.
Жахлива загарбницька війна Росії проти України є також зазіханням на свободу в Європі. Існує ризик ескалації війни та її розповсюдження на інші країниАнна Сторбрінк
Відповідаючи на запитання, як сильно вплинула російська війна проти України на безпекову політику Швеції, Анна Сторбрінк відповіла: «Дуже сильно!»
«Дуже сильно вплинула! Росія є також найбільшою загрозою безпеці Швеції. У доповіді багато говориться про наш погляд на Росію, яка зараз розвивається у неосталінському напрямку, брязкає ядерною зброєю і кидає виклик заснованому на правилах світовому порядку. Це має велике значення для безпеки Швеції. Продовжувати підтримувати Україну у військовому та гуманітарному плані, щоб вона вийшла переможцем із війни, є головним питанням. Ми також пишемо у звіті, що хочемо, щоб ЄС якнайшвидше розпочав переговори про членство з Україною, бо це піде на користь безпеки», – заявила Сторбрінк.
«Захід був здивований діями Росії у 2014 році»
У звіті згадують про помилки, які були допущені у минулому при оцінці російської загрози. Автори документа пишуть, що від Росії не очікували настільки нелогічних дій, які ставили під загрозу її економічне благополуччя. Деякі експерти вважали, що ситуація в Росії «стабілізувалася у позитивному напрямку» на початку 2000 років, але, як йдеться у документі, невдовзі стало ясно, що російське «нове керівництво стає дедалі більше авторитарним та ревізіоністським».
Автори згадали вторгнення Росії в Грузію та російську анексію Криму у 2014 році, підкресливши, що «Захід був здивований діями Росії у 2014 році».
Озираючись назад, стає зрозуміло, що багато хто не зміг передбачити дії РосіїЗвіт Комітету з оборони Швеції
«Через незаконну анексію Криму та війну проти України у 2014 році російське керівництво вкотре показало, що Росія залишає за собою право керувати безпековою політикою інших держав та готова порушити міжнародне право, укладені угоди та європейський порядок безпеки. Це також показало, що поріг для застосування військової сили Росії ще більше знижений… Озираючись назад, стає зрозуміло, що багато хто не зміг передбачити дії Росії. Швеція, як і багато інших країн, недооцінили сигнали та інформацію, яка була доступна щодо наступальних намірів Росії, а також схильності країни до масштабного військового насильства для досягнення політичних цілей», – йдеться у звіті.
Одночасно з цим комітет оборони шведського парламенту заявляє, що США, Канада, Велика Британія восени 2021 року передбачили такий розвиток подій і зробили відповідні висновки раніше за інші країни.
Тож зараз автори звіту приділили багато уваги російській загрозі, в тому числі в контексті ризиків для Швеції та Балтійського регіону.
Швеція та Фінляндія у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну відмовилися від принципу позаблоковості й подали заявку на приєднання до НАТО.
Цього року Туреччина та ще один член альянсу, Угорщина, ратифікували членство Фінляндії в НАТО. Але парламенти обох країн ще не схвалили вступ Швеції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Посольства 23 країн в Україні вимагають від Росії повернути українських дітей – спільна заява ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Печиво «Орео», шоколад «Марабу»: у Швеції відмовляються від продукції компанії, яка досі працює в Росії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США: сенатор блокує продаж зброї Угорщині через блокування Будапештом вступу Швеції до НАТО ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ердоган щодо розширення НАТО: «Швеція має зробити свою частину» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 10 країн Європи оголосили новий пакет засобів протиповітряної оборони для України на 116 мільйонів доларівМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.