У Сербії розглянули першу судову справу про сексуальну експлуатацію громадянок Китаю

Згідно з обвинуваченням, двоє китаянок стали жертвами торгівлі китайським громадянином, який вводив їх в оману, погрожував і експлуатував (ілюстративне фото)

Міла Манойлович

БЕЛГРАД – 12 вересня суд Сербії розпочав судовий процес у справі про торгівлю людьми, що має міжнародний резонанс та стосується громадян Китаю.

Як стало відомо Балканській службі Радіо Свобода з відповіді на запит про доступ до інформації, двох китайських жінок незаконно перевезли до Сербії з Китаю. Після цього в них відібрали паспорти, годували лише один раз на день і змушували під загрозою смерті надавати сексуальні послуги чоловікам.

За даними обвинувального акту, чоловік «обманув жертв», обіцяючи «знайти їм роботу масажистками» в Сербії та «забезпечити житлом і харчуванням». Після прибуття в балканську країну він змусив їх займатися проституцією, погрожуючи «вбити» і попереджаючи, що «він впливовий і може зробити так, що вони просто зникнуть».

Чутливість дипломатичних відносин створює тиск на [сербську] владу, коли йдеться про розслідування за участю китайських громадян
Саша Джорджевич

Китайський чоловік, ім'я якого не розголошується, був заарештований у березні сербською поліцією у східному місті Бор.

Значна частина обвинувального акту, отриманого Радіо Свобода, включаючи деталі про справу та страждання жінок, була затерта.

Ця резонансна справа стане випробуванням дружніх відносин для Китаю та Сербії, які останнім часом посилювались.

Китай став основним інвестором і торговим партнером Сербії, а між двома країнами діє безвізовий режим.

«Чутливість дипломатичних відносин часто створює тиск на [сербську] владу, щоб вона була обережною, коли йдеться про розслідування за участю китайських громадян або компаній», – каже Саша Джорджевич, старший аналітик Глобальної ініціативи з боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, швейцарського аналітичного центру.

Белград, Сербія - президент Китаю Сі Цзіньпін і президент Сербії Александар Вучич обмінюються двосторонніми документами

«Побоювання, що це може поставити під загрозу стратегічні зв’язки між Сербією та Китаєм, може призвести до менш рішучої реакції [сербської] влади та інституцій», – додав Джорджевич.

Заглиблення у справу

Дві жінки були офіційно ідентифіковані як потерпілі сербською державною організацією «Центр захисту жертв торгівлі людьми».

У центрі повідомили Радіо Свобода, що цей випадок став першим у Сербії за участю громадян Китаю з моменту початку збору даних у 2015 році.

За даними центру, загалом у 2024 році в Сербії було задокументовано 35 випадків торгівлі людьми.

Приклади торгівлі жінками з Китаю у Сербії згадуються і в Доповіді Державного департаменту США про торгівлю людьми за 2024.

У звіті зазначено, що «торговці людьми використовують жінок з [Китайської Народної Республіки (КНР)] у секс-торгівлі, головним чином націлюючись на популярність комерційного сексу з боку працівників проєктів, що фінансуються КНР, включаючи мідні шахти».

Бор, де заарештували підозрюваного, та сусіднє місто Майданпек – місця розташування великих мідно- та золотодобувних підприємств.

Сербія, Бор -- шахта, що належить китайській фірмі Serbia Zijin Copper. 14 лютого 2024 року

У 2018 році вони перейшли під контроль китайської гірничодобувної компанії Zijin Mining, яка наймає робітників як із Сербії, так і з Китаю.

Державний департамент відмовився відповідати на запитання Радіо Свобода, чи включено справу двох китаянок до обвинувачення. Але там заявили, що поінформували сербський уряд про свої висновки.

Натомість Сербський уряд на запит Радіо Свобода не відповів. Так само запитання журналістів проігнорували і у Посольстві Китаю в Белграді.

Наскільки нам відомо, це не тільки громадянин Китаю
Зоран Пашаліч

Зоран Пашаліч, національний доповідач Сербії з питань торгівлі людьми та Омбудсмен, розповів Радіо Свобода, що знайомий зі справою двох китаянок і «безсумнівно, вони є жертвами торгівлі людьми».

Пашаліч сказав, що інші люди, окрім китайця, також були залучені до торгівлі та експлуатації двох жінок.

«Наскільки нам відомо, це не тільки громадянин Китаю. Але в інтересах слідства я не можу розкрити, хто також фігурував у цій справі», – сказав він.

В'єтнамські робітники в Зреняніні

Пашаліч також повідомив, що Центр захисту потерпілих від торгівлі людьми надав жінкам безкоштовне проживання та психологічну підтримку, оформив їм тимчасові посвідки на проживання і «підтримку під час їхнього повернення до Китаю».

У Сербії максимальне покарання за торгівлю людьми становить 12 років ув’язнення.

Очікується, що жертва повторюватиме свою історію в середньому до семи разів
Марія Анджелкович

Проте Марія Анджелкович, директорка ASTRA, сербської громадської організації, яка надає підтримку жертвам торгівлі людьми, каже, що юридична практика в країні має тенденцію до більш м'яких вироків – часто від трьох до п’яти років.

«Ці процедури можуть тривати дуже довго і бути виснажливими для жертви», – сказала вона Радіо Свобода. «Очікується, що [жертва] повторюватиме свою історію в середньому до семи разів – від першого контакту з правоохоронними органами до кінця судового розгляду».

Рекорд Сербії у торгівлі людьми

В іншій гучній справі у 2021 році китайську компанію Linglong, яка будує шинний завод майже на 1 мільярд доларів на північному сході Сербії, звинуватили у торгівлі людьми та експлуатації близько 500 в'єтнамських робітників.

За даними свідчень робітників та фото, поширених тоді місцевими та міжнародними ЗМІ, робітників розміщували у тимчасових бараках біля будівельного майданчика без електрики, гарячої води та належного доступу до їжі. У багатьох робітників забрали паспорти після в'їзду до Сербії, і розголос про цей інцидент підняла Рада ООН з прав людини.

Подібний випадок стався в січні за участю меншої групи індійських робітників будівельної компанії China Energy Engineering Group Tianjin Electric Power Construction, яка є підрядником Linglong.

Томоя Обоката, спеціальний доповідач ООН з питань сучасних форм рабства

Сербські слідчі дійшли висновку, що жоден із цих випадків не є торгівлею людьми. Це викликало критику з боку громадських організацій, в тому числі ASTRA, а також Томої Обокати, спеціального доповідача ООН з питань сучасного рабства.

Обоката сказав Balkan Investigative Reporting Network, що це частина «небезпечної тенденції», коли Сербія ігнорує потенційні випадки торгівлі людьми.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Секс на виживання» і трудова експлуатація: у МОМ розповіли про випадки торгівлі людьми під час війни
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Біженки з України все частіше стають жертвами сексуальної експлуатації – дослідження

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Я українка і я не працюю в борделі»: як українські біженки відреагували на образливий жарт шведської телеведучої