Сім днів тривоги та приготувань: тиждень на Донбасі

Президент України Володимир Зеленський в окопах поблизу Золотого Луганської області, 8 квітня 2021 року

Дуже стисло – про все важливе в регіоні за тиждень від команди Радіо Донбас.Реалії

Цей тиждень Україна та Захід провели у тривозі через накопичення російських військ поблизу східного кордону та в анексованому Криму (як визнали у Вашингтоні, їх там найбільше із 2014 року). Почався він із обговорення трагедії у селищі Олександровському поблизу окупованого Єнакієвого, де від вибуху невстановленого предмету загинув 5-річний Владик Шилов. «Народна міліція ДНР» («армія» угруповання) одразу ж звинуватила у вбивстві ЗСУ, що нібито скерували на 15 кілометрів вглиб тилу бойовиків безпілотник і скинули бомбу у двір цивільних. Україна ж закликала угруповання «ДНР» навести бодай якісь докази і допустити до місця трагедії місію ОБСЄ. Останнім вдалося тільки поспілкуватися телефоном із бабусею хлопчика, яка повідомила, що «побачила онука, коли він лежав на землі» після вибуху, ніяк не згадавши про безпілотник. Недопуск моніторів ОБСЄ, чисельні повідомлення свідків, які не бачили безпілотник, не завадили бойовикам оголосити про причетність ЗСУ до смерті дитини після «розслідування». Якщо це мало стати casus belli для вторгнення Росії вглиб України – то що пішло не так? Деталі – у ефірі.

Захід не обмежився першим телефонним дзвінком президента США Джо Байдена Володимирові Зеленському, щоби показати Москві підтримку України: Вашингтон продовжував вимагати у Кремля пояснень накопичення військової техніки поблизу кордону свого стратегічного партнера. Особисто Володимирові Путіну зателефонувала канцлерка Німеччини Ангела Меркель, закликавши його «відкликати посилені дислокування військ», а натомість почула про «провокаційні дії Києва на лінії зіткнення». Київ вчергове поінформував західних послів про стан справ поблизу східного кордону (з початку квітня тільки голова МЗС Дмитро Кулеба поспілкувався із 16-ма колегами ), а Німеччина, Франція та США провели окремі розмови одне з одним, домовившись про обмін розвідувальною інформацією та підтримку Києва у протистоянні з Москвою. Про турне країнами-союзниками (Ізраїль, Німеччина, штаб-квартира НАТО у Брюсселі та Велика Британія), щоб «засвідчити відданість США стримуванню та обороні», оголосив голова Пентагону Ллойд Остін.

Іще одним лейтмотивом тижня (і черговим подразником для Кремля) стала тема набуття Україною членства в НАТО – і не лише через візит до Києва голови Військового комітету НАТО (суто військового органу НАТО найвищої інстанції) Стюарта Піча. Про членство президент України Володимир Зеленський попросив президента США Джо Байдена, генсека альянсу Єнса Столтенберґа і прем'єра Канади Джастіна Трюдо. І хоча тільки Литва чітко заявила, що підніме питання членства України в НАТО на саміті альянсу у червні, аналітики з'ясували, що Київ вже імплементував більше стандартів НАТО, аніж деякі його країни-члени. Чи допоможе це набути членство, коли Україна може претендувати на ПДЧ і чи наважиться Брюссель його надати, попри погрози Кремля ? Про це – в ефірі.

Тим часом нарощення Росією свого військового угруповання поблизу українських кордонів набуває чітких форм: розслідувачі Conflict Intelligence Team виявили, що пригнані з глибини Росії війська отаборилися поруч із житловими масивами у Воронежі у 250-ти кілометрах від України. І цей новий табір вже відвідав із перевіркою командувач військами Західного військового округу ЗС РФ генерал-полковник Олександр Журавльов.

Стежимо за непідконтрольною Києву частиною Донбасу: днями там оголосили про перший «призов» в історії угруповання «ДНР» (усього 200 хлопців – можливо, через те, що вже зараз в соцмережах місцеві обговорюють, як би «відкосити»), а луганські бойовики 6 квітня відсвяткували 7-річчя захоплення СБУ, який вони порівнюють із днем взяття Бастилії та безсоромно перекручують хід та причини тих подій. Також ми проаналізували військові страхи угруповання «ДНР», навіяні перемогою Азербайджана у «другій Карабаській» війні.

Ми з'ясували, що СБУ знала про те, що переможець довиборів в Раду на Донбасі Андрій Аксьонов має російський паспорт – чому ж влада не зреагувала?

У прифронтовому (реально, а не на словах) Новгородському поблизу Торецька (який поки що не став, як колись, Нью-Йорком) відкрили соціальний хаб – що там відбуватиметься?

Українська делегація не приїде до Мінська на однойменні переговори щодо Донбасу після закінчення пандемії –​ Київ пропонує Польщу (куди, швидше за все, через санкції не зможуть їздити представники бойовиків).

І, нарешті, не про війну: подивіться та почитайте, як під Краматорськом (там в місцевому заповіднику до 15 червня також діє своєрідний «режим тиші») цьогоріч оживає природа.

Дякуємо, що залишаєтесь із нами. Усі ефіри Радіо Донбас.Реалії. Наш сайт. І фейсбук. Пошта: Donbas_Radio@rferl.org. Автовідповідач: 0800300403.