Тиск на журналістів чи погана комунікація: що відбувається між «Українською правдою» та Офісом президента?

Редакція видання «Українська правда» (УП) заявила про тиск з боку влади.

У заяві йдеться про:

• блокування спікерів від влади щодо спілкування з журналістами «Української правди» та участі в заходах;
• тиск на бізнес з метою зупинити рекламну співпрацю з «Українською правдою»;
• відверто емоційне спілкування президента Володимира Зеленського з журналістом «Української правди«Українська правда» Романом Кравцем.

Радіо Свобода поспілкувалося із головною редакторкою видання та іншими експертами, щоб з’ясувати, про яку загрозу свободі слова йдеться.

Що сталося?

Спочатку головна редакторка «Українська правди» Севгіль Мусаєва в інтерв’ю Інституту масової інформації (ІМІ), а потім і редакція – у окремій заяві, заявили, що на них чиниться тиск з боку Офісу президента України.

Також, за словами журналістів УП, представники Офісу президента нібито просять рекламодавців не розміщувати рекламу в УП.

У розмові з Радіо Свобода Севгіль Мусаєва сказала, що йдеться про різних співробітників Офісу президента. Проте називати будь-які прізвища відмовилася.

«Йдеться про співробітників Офісу президента, це різні люди, не хотіла б зараз деталізувати ці дані», – сказала головна редакторка видання «Українська правда».

Головна редакторка Української правди повідомила що тиск триває впродовж року

Однак у публікації УП «Нові люди в старому Офісі. Хто і чим тепер займається на Банковій» є цілий розділ, присвячений раднику президента з питань комунікацій Дмитру Литвину і там йдеться, що саме він тиснув на чиновників, щоб ті не спілкувалися із журналістами «Українська правди».

«Як відомо УП, саме Литвин є тією людиною, яка опускає по владній вертикалі заборону для чиновників та силовиків спілкуватися із «Українською правдою», ділитися з нею інформацією чи й просто ходити на інтерв'ю та заходи. Саме Литвин віднедавна викреслює УП зі списків запрошених редакцій на зустрічі з президентом. Саме він телефонує з криками до людей, які ігнорують ці заборони», – йдеться у тексті.

Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин не захотів коментувати заяву редакції

Радіо Свобода звернулося до Дмитра Литвина із проханням про коментар. Однак коментувати тему по суті він не захотів.

Головна редакторка УП стверджує, що такі утиски тривають впродовж року.

«Багато хто з офіційних спікерів відмовляється давати інтерв’ю «Українській правді», бо це небажано. І вони так і кажуть, що Офіс президента не хоче, аби спікери давали якісь інтерв’ю нам. Не хочу також називати прізвища, але мова йде про діючий, в тому числі, Кабінет міністрів», – прокоментувала Мусаєва.

Вона ще додала, що за їхньою інформацією для Офісу президента є небажана участь посадовців у заходах «Української правди». А представники бізнесу, рекламодавці, нібито отримували звернення від Офісу президента із «проханням припинити співпрацю».

Редакція заявити про тиск вирішили саме зараз, бо вважають, що ситуація погіршується.

Чи це тенденція і які загрози?

Це вперше ЗМІ прямо скаржиться на економічну цензуру, однак не вперше йдеться про закритість влади і небажання давати коментарі. Так прокоментувала Радіо Свобода цю ситуацію керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Зокрема, у своїй публікації видання «Дзеркало тижня» також заявило про обмеження доступу до інформації з боку Офісу президента, а також про це написала і шефредакторка 5 каналу.

«Раніше ми вже чули про проблеми з доступом медіа до урядовців. Деякі редакції скаржилися нам, що взяти коментар від представників уряду дуже складно, і якщо ви подивитесь на моніторинги, то буде видно що урядовці рідко з'являються в медіа. Натомість основні комунікації виходять через Офіс Президента або народних депутатів», – прокоментувала керівниця ІМІ Оксана Романюк.

Оксана Романюк

За словами очільниці ІМІ, це може призвести до низки проблем, зокрема і загрози демократичним цінностям.

«Це явище несе кілька серйозних загроз. По-перше, це загроза для плюралізму медіа, коли всі інформаційні потоки зосереджуються на вузькому колі. Громадяни можуть втратити доступ до важливої інформації, і це звісно послаблює дотримання демократичних принципів. А в стратегічному довготривалому вимірі одноголосся підриває довіру громадськості до влади», – додала Оксана Романюк.

Головна редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник висловила думку, що тиск передбачає мету і наслідки, а ситуація що склалася з УП виглядає, як погана комунікація.

«Я не знаю, чи тисне Офіс на УП. Це точно можливо. Але я бачила діалог з Зеленським. Це не тиск – це дуже погана комунікація. Я знаю, що на відміну від нас, УП кликали і кличуть на «офи» (офреки, розмови представників влади з журналістами не під запис – ред.). Якщо це перестануть робити – це вкрай поганий і очевидний сигнал. Для мене це буде доказом. Я думаю, що рекламодавці і спікери могли перестрахуватися, щоб чогось не вийшло. Це питання до того, що вони просто боягузи. Якщо УП назве конкретні прізвища замовників або наведе докази тиску, «Бабель» виступить зі словами підтримки», – написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Ситуація потребує дослідження, вважає голова комітету Верховної ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

«Ми зараз не можемо остаточно кваліфікувати цей виклик, про який заявила редакція. Чи це є перепона формуванню конкурентного підходу до формування інформаційної політики, чи це якісь загрози свободі висловлення поліції і формування інформаційної політики загалом. Тому в даному випадку все буде дуже залежати від реакції офіційних органів. Міністерства інформаційної політики та стратегічних комунікацій та Офісу президента України», – сказав у коментарі Радіо Свобода народний депутат.

Водночас додав, що, на його думку, суспільству справді бракує комунікації від представників влади.

10 жовтня Ярослав Юрчишин скерував депутатське звернення до Офісу генерального прокурора та Національної поліції через заяву «Української правди» про системний тиск з боку Офісу президента. Про це він повідомив на своїй сторінці у фесбуці.

Який може бути результат?

Основна мета заяви, яку зробила редакція – отримати доступ до інформації та можливість вільно виконувати журналістські обов’язки, сказала головна редакторка УП Севгіль Мусаєва.

Редакція, за її словами, не планує звертатися до правоохороних органів щодо обмеження свободи слова і перешкоджання журналістській діяльності. Однак, кажуть, не лише публічно заявили про тиск, а й звернулися до міжнародних організацій з цього приводу.

«Була розмова з IPI (ред: Міжнародний інститут преси), Комітет захисту журналістів і міжнародні донорські організації, як Internews, наприклад, та інші», – поділилася Севгіль Мусаєва.

Ярослав Юрчишин бачить два варіанти розвитку подій:

• або покращення комунікації з боку влади із медіа, що мають альтернативну до владної точку зору;
• або дискусія з європейськими партнерами, через нерівність доступу до інформації серед конкурентних медіа і складніші шляхи вирішення цієї проблеми.

Радіо Совобода звернулося ще до кількох посадовців з Офісу президента, а також надіслали офіційний запит керівнику Офісу президента щодо ситуації із «Українською правдою».

На час відповідей редакція ще не отримала, але опублікує їх одразу, як тільки отримає.