Польща змінила порядок нарахувань соціальних виплат для дітей від 12 до 35 місяців життя. Зміни торкнуться й українських біженців. Якщо раніше українка, яка має тимчасовий захист (PESEL UKR) автоматично щомісяця отримувала 500 злотих на дитину віком від одного до трьох років, а також, якщо офіційно працює, могла претендувати на 1500 злотих компенсації на ясла, то тепер залишається лише півторатисячна допомога. Утім, щоб її отримати, треба виконати додаткові умови. Які саме? Та як це позначиться на житті біженців? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
З 1 жовтня 2024 року у Польщі почали приймати заявки на три нових види сімейних виплат у рамках програми підтримки родин, які мають дітей від одного до трьох років (Aktywny Rodziс). Новий формат фінансової підтримки родин, яку затвердив польський уряд, більше орієнтований на активізацію батьків, тобто покликаний заохотити їх швидше, ніж після трьох років декрету, виходити на роботу.
«Раніше виплати на дитину від 12 до 35 місяців життя були безумовними. Є дитина – є виплата. Тепер уряд передбачає, що має бути виконана умова з трудової активізації, тобто батьки мають прагнути працювати до того, як дитині виповниться три роки», – пояснює зміни експерт фонду «Український дім» Олександр Пестриков.
Олександр Пестриков, експерт Фонду «Український дім». Варшава, 13 червня 2024
Поляки та мігранти, які на законних підставах перебувають на території Польщі і мають доступ до ринку праці, претендують на одну з трьох програм:
«Активні батьки на роботі» (Aktywni rodzice w pracy) – 1500 злотих,
«Активні в яслах» (Aktywnie w żlobku) – 1500 злотих
та «Активні вдома» (Aktywnie w domu) – 500 злотих.
Те, що вводиться ценз осілості на 365, свого часу викликало незадоволення «Українського дому»
Натомість українські біженці можуть подати заявку лише на допомогу «Активні в яслах» (Aktywnie w żlobku), за умови, якщо мама працює і вона та її дитина мають безперервний статус PESEL UKR впродовж 365 днів.
«Те, що вводиться ценз осілості на 365 (днів – ред.), свого часу викликало незадоволення «Українського дому», ми про це писали в своїх зауваженнях до законопроекту. Тобто, наприклад, якщо приїжджає мати з дитиною, і дитині вже два роки, то через рік очікування ці виплати дитини вже не будуть стосуватись взагалі, тому що вона буде мати більше ніж три роки», – каже Олександр Пестриков.
Також, за словами експерта, проблеми можуть виникнути з огляду на те, у який спосіб визначатимуть безперервне перебування на території Польщі.
«Що буде вважатися безперервним статусом, ми побачимо вже після 1 жовтня 2024, тому що були і є такі ситуації, коли людина виїжджала, втрачала статус UKR, повернула його, і, наприклад, умовно кажучи, два тижні, поки розбиралися, цього статусу не мала. Якщо цю ситуацію зарахують як таку, що статус був перерваний, то проблем буде більше. Поки що ми не знаємо, як це буде рахуватися», – зазначає Пестриков.
Українські біженці з Маріуполя сідають в автобус, що прямує до Польщі. Запоріжжя, Україна, 17 травня 2022 року
Уряд демотивує до приїзду на територію Польщі нових біженців
За його словами, змінивши порядок нарахування соціальних виплат для дітей від 12 до 35 місяців життя, уряд тим самим демотивує до приїзду на територію Польщі нових біженців:
«Це вже є певна тенденція для урядовця, який тепер буде зменшувати підтримку якраз виходячи з того, що вона надаватиметься тільки тим біженцям, які давно перебувають, це форма знеохотити до приїзду. Тобто якщо людина, наприклад, з Покровська зараз розмірковує про виїзд до Польщі, то це форма її знеохотити, тому що, знаючи, що вона може отримувати на свою дитину гроші тільки через рік після того, як приїде, вона може таким чином передумати їхати до Польщі. І це, наскільки я розумію, навіть не приховується польським урядом, що такі от перепони влаштовують для того, щоб ніхто з новоприбулих цим не користувався».
Пестриков розповідає, що фахівці «Українського дому», формуючи свої пропозиції до законопроекту, наполягали, щоб уряд надав доступ біженцям від війни в Україні також до програми «Активні батьки на роботі» (Aktywni rodzice w pracy). Це коли батькам, які працюють, держава платить 1500 злотих на користування послугами няні. Її роль може виконувати хтось з родини, наприклад, бабуся.
«Це б могло вирішити проблему працевлаштування людей старшого віку, але уряд чогось вирішив по-іншому. Ми мали дуже великі надії на програму «Активні батьки на роботі», тому що, якщо уряд говорить, що головна мета, щоб біженці були самостійними, то така програма дуже сильно сприяла би їх усамостійненню і виходу на ринок праці. Але скаладається так, що жінка, яка зараз народила дитину, буде змушена вийти на роботу, а бабця чи хтось з родини сидітиме з дитиною абсолютно безкоштовно», – зазначає Пестриков.
Водночас варто зазначити, що нарахування допомоги у розмірі 800+ для дитини, яка ходить до польської школи (у тому числі українським біженцям) не змінюються.
- За даними УВКБ ООН, у Польщі проживає нині близько мільйона українських біженців.
На початку повномасштабного вторгнення країна відкрила свої кордони для мільйонів українців, які рятувалися від війни, чи залишаючись у Польщі, чи прямуючи далі до країн ЄС. Польща була першою чи однією з перших європейських країн, які постачали ЗСУ нові типи військової техніки, тим самим розвіюючи побоювання чи небажання інших країн підтримувати Київ.
- Загальна допомога Польщі в 2022 році, включаючи підтримку українських біженців у Польщі, становила понад 2% її ВВП, або 56,6 млрд злотих, повідомляється у звіті Інституту Досліджень Світової Економіки в Кілі. Що стосується відсотка ВВП, то це був найбільший показник серед усіх країн, які допомагали Україні.
- 2 млрд євро Польща отримала від європейського інвестбанку за договором надання позики польським містам та регіонам, які приймають українських біженців, повідомив у березні 2024 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Ще 0,6 млрд євро отримала Польща від Єврокомісії в рамках виплати 3,5 млрд країнам-членам ЄС для допомоги тим регіонам, які підтримують українських біженців.
- За його словами, 2,3 млрд євро українські підприємці, які працюють у Польщі, 2022-2023 роках сплатили податків і внесків на соціальне страхування в польський бюджет.